Як "е-квиток" покращив транспорту ситуацію у Луцьку та чому має повчитися Полтава

Луцьк, маршрути, автобуси...

Саме місто досить невелике, проте витягнуте з (?) обох боків. Також, як і Полтава має своє «кільце», яке трошки менше за розмірами, проте теж зосереджує на собі більшість маршрутів міста. Окрім цього, Луцьк не став винятком децентралізації та «приєднав» до себе аж 35 населених пунктів. І знову ж таки, порівнюючи з Полтавою, Луцьк «взяв» собі більшість сіл, які межують із містом. (Одразу згадується умовні села Валок, Чорноглазівка (які знаходяться за три дев’ять земель від Полтави). 

У свою чергу, такі зміни дозволили суттєво оптимізувати маршрутну мережу, при чому не обідливши напрямки транспортом: навіть на околицях міста маршрутки/автобуси та тролейбуси курсують відносно часто (відносно Полтави). Фішка №1. Левова частина маршрутів транспорту Луцька виглядають як діаметральні: з одного селища, через центр міста, основні магістралі, райони, в інше село. У цьому, на мій погляд, виграють усі: і перевізник, якому хоч і дають, за його словами, нерентабельні маршрути, проте виручка піднімається за рахунок головних транспортних артерій міста, і пасажири, які користуються комфортними великогабаритними автобусами, а не Рутами, а також мешканці приєднаних сіл, які мають змогу добиратися до обласного центру зручніше та частіше.

Простими словами: у Полтаві такий маршрут нагадує №29 з Горбанівки до Яківців, з одним вагомим нюансом – у Луцьку на частині таких маршрутів працюють великогабаритні автобуси. А за декілька днів перебування у місті склалося враження, що співвідношення великих автобусів до «Богданчиків»/«Еталонів» приблизно 50/50. Таким самим маршрутом можуть бути старі «кільцеві» через Леваду №43 та №44, тільки для цього їх треба трішки «прорідити» (наприклад кожні 15 хв, які в сумі на ділянці від Левади до центру даватимуть інтервал 8 хв), щоб дати можливість возити там великі автобуси, які не будуть їздити «порожняком». 

Але таке скорочення часто не подобається людям, адже за роки деградування транспорту у Полтаві, мешканцям вже все одно, на чому їхати, аби не чекати транспорт більше 5 хв (у Луцьку, до речі, таке очікування може складати до 20 хв, але зі стабільним розкладом, інтервалом, а головне – трекінгом на карті, який полтавські перевізники не встановлюють, бо «нєту дєнєг». Ну і насамкінець казати про те, що поїздка у європейських автобусах  комфортніша, аніж у Руті, думаю не потрібно.

Так, за такий кофморт, стабільне виконання рейсів та трекінг доводиться платити більше – 14 грн за поїздку в автобусі (не факт, що не без корупційної складової), проти полтавського «червонця», і одразу забігаючи наперед та попередивши негативні коментарі запитаю: у Полтаві реально виїхати, наприклад, з району МБЗ після 20:00? Огнівки? Вакуленець? Може й реально, але на карті транспортні засоби не показуються, а виконання рейсів часто залежить від настрою водія. У Луцьку я такого не помітив – навіть о 9 вечора на околиці міста чи села Луцької ОТГ тебе чекатиме автобус чи тролейбус, який ти ж і можеш відслідкувати на карті (доказом може бути застосунок CityBus).

Що спільного у луцького та полтавського «е-квитка»?

 Ні перший, ні другий не є повноцінною системою. Читаючи статті місцевих ЗМІ та думки людей у коментарях транспортних груп Луцька, можу сказати те, що запровадження полтавської форми безготівкової оплати (де-юре «е-квитка») фактично 1в1 повторює історію луцького «е-квитка»: і там, і там про АСООП почали говорити досить давно (2017-18 роки), і Луцьк, і Полтава постійно відкладали пілотний запуск системи, а коли почали запускати, місцеві перевізники стали проти (згадайте полтавських монополістів). Окрім цього, там також підписаний договір на 10 років з міськрадою, а дізнатися пасажиропотоки звичайній людині  просто неможливо.

«Е-квиток» пасажиру, місту, перевізнику...

Якщо розглядати «е-квиток» Луцька зі сторони пасажира – мінусів стає більше. Перший і на мою думку, найголовніший – відсутність інформативності на зупинках/автобусах/вокзалах тощо. Дяка, що розробник СітіБасу з Луцька – розповів про систему заздалегідь. Звичайній людині у такій ситуації розібратися важко. Другий мінус, який частково виконали у Полтаві – немає опцій на кшталт «безкоштовної пересадки», «денних/місячних проїзних» тощо. Це дало б змогу користуватися транспортом дешевше, особливо тим, хто їде з пересадкою. Як і немає спеціальних цінових категорій для лучан – всі платять однаково 6 у тролейбусах та 14 грн в автобусах відповідно. Пільговики – безкоштовно спеціальними транспортними картками. У Полтаві з цим теж не ідеально, але порівнюючи з Луцьком – «хоч щось». Взагалі, про історію луцького «е-квитка» можна говорити довго, але кому дуже цікаво можна прочитати детально тут або тут.

А що по плюсам? Фішки луцького «е-квитка». №1, головне – пасажирів таки порахували не «кустарним» методом, а за допомогою «е-квитка». Так, всі міські маршрути обслуговуються ЛИШЕ безготівковою формою оплати (на заздрість Полтаві) та суворо тримається на контролі: у салонах ТЗ є камери, працюють контролери та частково перевіряють оплату водії. Окрім цього, «е-квиток» дав змогу визначити популярність маршрутів, що у свою чергу, дозволяє проводити аналізи для формування маршрутної мережі міста.

Винятком, на жаль, лишаються приміські маршрути, які є популярними  у місті – їх перевізники не бажають переходити на прозорі пасажиропотоки, тому відучити людей від готівки повністю поки не вдалося. Проте відсоток готівки, якщо вірити ЗМІ – не більше 10. 

№2: система «е-квитка» дала змогу ще краще контролювати перевізників та водіїв за допомогою трекінгу транспорту. У договорі вказано, що оператор системи «має забезпечити ТЗ усім необхідним обладнанням». Також «сітікард» створили однойменний застосунок, де можна переглянути інформацію по картці, відстежити транспорт на карті та за розкладом. У Полтаві це поки що з ряду фантастики. 

№3, яке виходить з першого: нарешті обґрунтований тариф. Запровадження «е-квитка» дало можливість не підвищувати тариф у місті останні два роки і тепер нарешті можна вирахувати його економічну обґрунтованість. Переглядають тарифи лише у разі падіння пасажиропотоку. Дані покращення - це прямий вплив електронного обліку. Полтава ж поки що навіть не перейшла на 100% безготівки у комунальному транспорті, що дало можливість позбутися кондукторів та замінити їх на декілька десятків контролерів. 

У найближчих планах Луцька – перехід на оплату транспортної роботи (замовлення перевезень на Проззоро) у приватному транспорті (комунальний вже перейшов) та запровадження «е-квитка» на приміських/міжміських маршрутах. До речі, по останньому пункту вже є рух – приміський маршрут №104 обладнали валідаторами, але з інакшою системою оплати – валідувати картку потрібно двічі – на вході та виході, тому що між різними зупинками різна вартість проїзду. А Полтавська ОВА/РВА не можуть навіть опублікувати маршрутну мережу області з нумерацією маршрутів (та бажано, актуальними розкладами).

P.S. Фактично, «мінуси» луцького «е-квитка» можна вирішити за декілька тижнів, було б бажання у оператора та влади міста. Бо звичайному пасажиру все одно, які там пасажиропотоки, який контроль перевізників – йому головне адекватна цінова політика та інформативність, чого поки що немає.

Чи все так ідеально?

Ні. Звісно, запровадження «е-квитка» сподобалося не усім перевізникам (а точніше, його умови), а ЗМІ (та й містяни) пишуть, що декілька фірм-перевізників пов’язані з міським головою, тому не виключено, що у тарифі 14 грн (а точніше – 14,35 грн) закладена корупційна складова. Таким чином, декілька «старих конячок» вийшли з ринку перевезень, а декілька – навпаки почали діяльність. Але, якщо подивитися правді у вічі, то знову ж таки, звичайному пасажиру все одно, хто там з ким кум-брат-сват, головне, щоб транспорт був у відмінному стані і курсував стабільно.

Також не всім містянам сподобалося, що «богданоталони» замінюють на великі автобуси, яких буде менше (хоча це норма для оптимізацій маршрутної мережі), оскільки так «чекати довше». Типова проблема для Полтави, проте лучани, хоча б не мають змоги кататися на Рутах (можливо, б після них вони заговорили по-іншому). На мою думку, де це можливо, потрібно якнайшвидше замінювати малий та середній клас автобусів на великий. Нехай вони будуть курсувати рідше, проте зменшиться к-сть транспорту на дорогах, автобуси не не їздитимуть порожні (привіт Полтаві з її сотнями Рут), а пасажири, знаючи, що автобус курсуватиме стабільно, будуть жвавіше виходити під нього навіть у вечірній час.

Хоча стосовно останньої тези – проблема залишається: люди активно скаржаться у групах/меру та особисто перевізникам, що вечірній рейс на маршруті N не виконали. Але у Луцьку на ці проблеми хоча б реагують та постійно тримають на контролі. А що у Полтаві? Повний безлад та деградування у транспортній сфері.

Мінуси є, але

Що ж таки цей «е-квиток» у Луцьку? Це у першу чергу, оптимізація маршрутної мережі, постійний моніторинг, аналіз та запуск нових маршрутів, це нові перевізники, це великогабаритні автобуси, це нові тролейбуси, це відсутність готівки у транспорті (а значить чисті прибутки та прозорі пасажиропотоки). Полтаві є чому повчитися у Луцька.