Розмір тексту

Транспортний кредит №2 - потрібен?

Паралельно та перпендикулярно про новий транспортний кредит. 

17 листопада 2020 року стало відомо про другу фазу проєкту «Міський громадський транспорт України ІІ», що передбачає оновлення парків громадського транспорту в різних українських містах. Попередньо визначено 18 міст-учасників проєкту. Згідно інформації на сайті Міністерства інфраструктури України фінансову угоду з ЄІБ щодо впровадження проєкту «Міський громадський транспорт України ІІ» на суму 200 млн євро планується підписати вже наприкінці цього року - у грудні. Орієнтовна загальна вартість проєкту складає понад 400 млн євро, на які планується придбати більше 280 одиниць тролейбусів, 65 електробусів із зарядними станціями і без та близько 34 трамвайних вагонів.  Також у рамках проєкту передбачається будівництво та модернізація трамвайних і тролейбусних ліній, капремонт трамвайних вагонів та інші роботи.

Перемога

Вже 9 грудня було укладено відразу 3 кредитні угоди з ЄІБ, згідно з якими Україна отримає 640 млн євро на поліпшення інфраструктури в східному регіоні, оновлення дорожньої мережі Луганщини, а також на закупівлю електричного громадського транспорту майже в 20 українських містах.

Серед учасників проекту є і Полтава, яка має можливість отримати 20 нових тролейбусів та ремонт інфраструктури для поліпшення якості пасажирських перевезень. Нагадаю, що перший кредит для закупівлі 40-а нових тролейбусів надав ЄБРР. Половину від замовлених машин вже доставили в депо. Згідно з контрактом, на маршрути міста повинно виїжджати 64 машини в години пік, тобто, майже на всі маршрути, окрім трьох (№№1, 6 та 8) повинні збільшити кількість транспорту, але, як бачимо, збільшили випуск лише на «кільцевих» маршрутах, хоча машин вже вистачає. 

Що ж не так?

Головна причина – відсутність курсів водіїв тролейбусів, яка не дає змоги збільшити відсоток комунального транспорту в місті. За словами чиновників, курси не проводяться через карантин. Найцікавіше в цій ситуації те, що інші міста збільшують випуски, приклад – сусідній Кременчук. Наразі там підтримують випуск на рівні 45-47 машин в години пік. Це дає змогу забезпечувати містян комунальним та доступним транспортом, мати гідну роботу з фіксованою зарплатою, а головне – можливість відкривати нові маршрути (за потреби), де комунального транспорту не було.

Так все-таки, що б могли «дати» ще 20 нових тролейбусів? Уявімо, місто отримало кредит на «автономники», через n місяців завершилися всі процедури і машини приїхали в депо. На які маршрути доречно було б їх поставити? Гадаю, беззаперечно всі скажуть – Огнівка. І будуть праві, бо саме в цей мікрорайон вже давно «проситься» електротранспорт. Нехай, навіть в такому вигляді, та все ж краще, ніж нічого. При 20-ти тролейбусах, за умови резерву можна випустити +- 18 машин. Це декілька, але досить гарних за інтервалами маршрути. Звісно, маршрутів можна зробити і 5 і 10, але хто буде чекати тролейбус з годинним інтервалом? Розгляну декілька маршрутів.

Один, два, три, чотири, п’ять.

№26. Маршрут є кільцевим, охоплює Сади-2, Огнівку, район першої міської лікарні, АС-2, центральний ринок та з’єднує їх з центром. Один із найстабільніших «приватних» маршрутів, бо має неабияку прибутковість. В літню пору складає конкуренцію тролейбусним №5 і №15 аж до 23 години. Воно то й не дивно, оскільки на відміну від комунального №25 він не робить «крюк» через вулицю 23 вересня, лише частково оминає Огнівку, чого не скажеш про комунальний автобус та, знову ж таки, є кільцевим, що для пасажира та перевізника тільки плюс (менше транспорту потрібно для забезпечення мінімального інтервалу). Та все ж траса маршруту не ідеальна – він пролягає через вулицю Шевченка, де з самого ранку і до 16 вечора твориться хаос через припарковані авто, постійні «тягнучки», стоянки приміських автобусів та розташування деяких торгових точок. В недалекому майбутньому його реально можна «поставити» на тролейбуси з автономним ходом. Ось як це може виглядати: рух тролейбуса починається в центрі, далі він їде по звичному для мт26 маршруту, доїжджаючи до зупинки «Поліклініка» водій опускає штанги і далі тролейбус рухається на автономному ходу, повертає на вулицю Грушевського, далі по Героїв АТО – Огнівська, виїжджає на вул. Петлюри, біля 1 МКЛ повертає на вул. Гончара і виїжджає на вул. Сінну, де на зупинці «Полтавагаз» водій піднімає штанги і далі рухається під контактною мережею. Щоб не потрапити в затори, тролейбус їде далі по Сінній, повертає на вулицю Соборності і доїжджає знову до центру. Протяжність маршрут складає 11 км, з них близько п’яти – з використанням автономного ходу. Приблизний час одного кола 40 хвилин (за умови наявності «пасток» для штанг та автоматичного підйому-опускання їх). Для забезпечення інтервалу потрібно хоча б шість машин, тоді середній час очікування буде скаладати 6-7 хв в години пік. Знову ж таки, за умови «комуналізації» 26 маршруту, автобуси з 25-го можна поставити на цей же маршрут в міжпікові години, а сам №25 – закрити, бо як показала практика, після 10 ранку більшість маршруток ходять порожні. Схема руху нижче.

тролейбусний варіант маршруту №26, синім - рух на автономному ходу, червоним - змінена траса тролейбусний варіант маршруту №26, синім - рух на автономному ходу, червоним - змінена траса

№64. Маршрут з’єднує два доволі великих мікрорайони – Леваду та Сади-2. Є різновидом маршруту №39 (дивно, що їм дали різні номери, оскільки маршрути майже не відрізняються, в тому лиш, що №39 доїжджає до Огнівки, а №64 розвертається на Садах-2). Сюди ще можна додати й третій - №40 Огнівка – Південний вокзал, але зараз не про нього. В нинішньому вигляді №64 проходить через мотель, торговий центр, вулицю 23 вересня. Через те, що більшість «Огнівських» маршрутів роблять «гак» саме через мотель та 23 вересня, збільшується час в дорозі, та відбувається дублювання інших маршрутів (№30, 43, 52 тощо). Я ж пропоную позбавитися проблем за допомогою незначної зміни маршруту. Починаємо з Левади: їдемо вулицею Чураївни, далі проспектами Вавілова – Миру, повертаємо на вулицю Миру, прямуємо по вулицях Н.Сотні, Європейській до зупинки «школа №27» без змін. На вищезгаданій зупинці автоматично опускаємо штанги, перетинаємо перехрестя вулиць Кириченко-Кагамлика-Європейської  та повертаємо на вулицю Героїв АТО. Вулиця з одностороннім рухом, тому назад будемо їхати трішки іншою трасою. Далі прямуємо до Садів-2, ринку Станіславського, де проти годинникової стрілки курсуємо по Огнівці і повертаємося знову на Сади-2. Доїжджаючи до перехрестя вулиць Героїв АТО-Грушевського повертаємо на останню і робимо останній поворот на автономному ходу на вулицю Степового Фронту. На зупинці Мотель, водій піднімає штанги і курсує далі по звичному маршруту. Приблизний час кола – 80 хвилин, отже не менше 8 тролейбусів в години пік потрібно на даний маршрут, щоб мати інтервал 10 хвилин. Маршрути №39 та №64 навряд чи витримають конкуренцію з оптимізованим та швидшим у дорозі маршрутом (нехай, наприклад, №10), тому їх можна закрити. Також даний маршрут буде реальним конкурентом маршрутці №40, яка робить «гак» через 23 вересня. Схема маршруту нижче.

варіант маршруту №64, червоним - рух на автономному ходу варіант маршруту №64, червоним - рух на автономному ходу

А як у інших?

Сидиш і думаєш – а чи можливо це взагалі? Я відповім: так, можливо. Візьмемо для прикладу сусіда – місто Кременчук. Він також взяв кредит від ЄБРР на майже 50 тролейбусів і протягом двох років, починаючи з весни 2018 року аж до жовтня 2020 отримував невеликими партіями.

Спочатку в транспортному відділі стояла задача забезпечити лівобережну частину міста. Це й було виконано: з близько 30-35 в пік тролейбусне депо збільшило випуск до 50, звісно всі високопідлогові тролейбуси відсторонили від експулатації, але на випуск це ніяк не вплинуло, оскільки в депо вже було півтора десятка ЛАЗів. Далі місто взяло курс на відновлення старих та відкриття нових маршрутів у Крюкові. В березні 2020 Кременчуцьке тролейбусне управління відновило раніше закритий автобусний маршрут №25 вул. Молодіжна – вул. Правобережна, для цього місто купило 10 автобусів МАЗ 103. А ось найцікавіше відбулося 8 жовтня того ж року: Кременчук та Крюків з’єднали міським електротранспортом – запустили тролейбусний маршрут №26А+ (так, з нумерацією трохи намудрили, але все ж). Він також починається від вулиці Молодіжної, курсує по маршруту 3-Б до Крюківського мосту, далі опускає штанги і до вулиці Академіка Герасимовича курсує на автономному ходу. До речі, таких маршрутів у Кременчука вже п'ять: 1+, 5А+, 11А+, 26А+ та 28А+.

тролейбус у Крюкові на маршруті №26А+, жовтень 2020, автор: ДС3 тролейбус у Крюкові на маршруті №26А+, жовтень 2020, автор: ДС3

тролейбус на маршруті №1+, який продовжили до кварталу 304, березень 2020, автор: ДС3 тролейбус на маршруті №1+, який продовжили до кварталу 304, березень 2020, автор: ДС3

Маріуполь. Портове місто, як і Кременчук, також взяло кредит на оновлення транспорту за допомогою кредитів: і автобуси, і тролейбуси. Останні з них, до речі, теж прибули в депо відносно недавно – тролейбусне замовлення виконали в грудні 2020 року. Але Маріуполь взяв аж 72 тролейбуси, 15 з них зі збільшеним автономним ходом. Про них трошки пізніше.

Починаючи з лютого 2020 року, Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління почало отримувати тролейбуси, які поступово почали ставити на маршрути, по-перше, щоб закінчити експлуатацію старих машин, а по-друге, щоб витіснити маршрутки з найбільш «жирних» напрямків. Судячи з «наполеонівських» планів, у міста дійсно це вийшло: протягом 2020 року були закриті приватні маршрутки: №№104, 108, 110, 112, 114, 117, 118, 124, 131, 153, 156, деякі маршрути притіснили: №№114А, 150, 211 тощо. Це стало можливим не тільки за допомогою тролейбусів, але і за рахунок запуску комунальних автобусів, які закуповували в 2014, 2016 та 2019-2020 роках, також за кредитні кошти.

Також МТТУ планує притіснити один із «найжирніших» приватних маршрутів – №24т. Зараз там працює 15 маршруток, а за планом міської ради, повинно залишитися всього 5, які будуть конкурувати з комунальним тролейбусом у кількості 11 машин. Особливість цього маршруту полягає в тому, що з обох кінців маршруту відсутня контактна мережа, тому для №24т потрібні тролейбуси з автономним ходом, про які я писав вище. Зараз депо проводить обкатки тролейбусів по даному маршруту і вже зовсім скоро його запустять. Таким чином, відсоток комунального транспорту в місті складає близько 60-70%, за рахунок відкриття нових, та закриття старих маршрутів, оптимізації маршрутної мережі, та головне – закупівлі транспорту для цього.

обкатка майбутнього маршруту №24 з використанням автономного ходу, грудень 2020, автор TRalex обкатка майбутнього маршруту №24 з використанням автономного ходу, грудень 2020, автор TRalex

P.S.  Судячи з вдалих експериментів інших міст, можна сміливо зробити висновок, що оновлювати транспорт за допомогою кредитів – звичайна справа, для європейських міст так точно. А жителі Огнівки чи тих же Яківців могли б мати доступний, якісний, а головне – екологічний транспорт, про який так довго мріють. 

Про автора

Останні публікації:
}

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему