11.08.2016 | 8:49

Мамай, чутівські та «невстановлені слідством особи»

Публікація є продовженням двох інших, присвячених дослідженню зв’язків полтавського міського голови з деякими специфічними представниками чутівського «анклаву» – цієї та ось цієї.

Крім Ковжоги, Лавриків, Тарашевських із Чутівським районом Мамая пов’язували інші специфічні інтереси.

12 квітня 2011 року Чутівський районний суд Полтавської області завершив розгляд кримінального провадження, сліди якого вели до Полтави.

Два чоловіка були визнані у фіктивному підприємництві та в службовому підробленні.

Лиха доля їх спіткала на території чутівської автостанції. Першого у травні, другого – у серпні 2010 року.

(Пам’ятаєте розхожий жарт часів Януковича про донецьких, яких посеред вулиць ловили та відправляли до інших регіонів – на керівні посади? Так і з чутівцями було!)

Кожному «невстановлена слідством особа» зробила привабливу пропозицію – взамін на 10 000 гривень зареєструвати на своє ім’я товариство з обмеженою відповідальністю й імітувати потім певну фінансово-господарську діяльність.

Позаяк обидва були непрацюючими, погодилися відразу.

Після цього, видно, підступний спокусник, за версією слідства, розчинився в повітрі, залишивши по собі відчутний запах сірки (як читаю оте «невстановлена особа», мене аж бісить).

Невдовзі кожен в одного і того ж нотаріуса Полтавського районного нотаріального округу оформив на ім’я громадянина, позначеного в матеріалах справи як «ОСОБА_4», довіреність. За нею останній був уповноважений представляти інтереси обох підсудних.

Першого – як засновника Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Співдружність».

Другого – як засновника Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Інвест – Агро Сервіс».

Після юридичного оформлення підприємств обидва безробітні чутівці передали «невстановленій досудовим слідством особі» реєстраційні документи та печатки «своїх» ТОВ.

Відтак ця містична особа заходилася чинити дії, спрямовані «на прикриття незаконної діяльності інших підприємств по ухиленню від сплати податків до бюджету, укладати фіктивні договори та складати первинні документи, на підставі яких товари не придбавались та не реалізовувались, послуги не надавались та не отримувались».

А злощасні чутівці, виконуючи його вказівки, відкрили в одному й тому ж банкові в м. Полтаві розрахункові рахунки, знімали звідти готівку й слухняно передавали «невстановленій досудовим слідством особі». На прохання останньої вони підписували первинні бухгалтерські документи, «відповідно до яких нібито здійснювалась реалізація сільськогосподарської продукції на адресу інших суб’єктів підприємницької діяльності».

Джентльмены Удачи."Это не мелочь по карманам тырить" Джентльмены Удачи."Это не мелочь по карманам тырить"

«Тирили» по крупному:

«за період з 01.06.2010 р. по 31.12.2010 р., незаконно сформовано податковий кредит ТОВ «Альянс-Співдружність» з ПДВ в сумі 2 475 475 грн. та податкові зобов’язання підприємства по ПДВ в сумі 2 493 114 грн., що дало змогу іншим суб’єктам підприємницької діяльності неправомірно сформувати податковий кредит в сумі 2 493 114 грн., валові витрати в сумі 12 465 570 грн. та ухилитися від сплати до бюджету податку на додану вартість в сумі 2 493 114 грн., що в 5737 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян».

Другий почав пізніше, але за темпами не відставав:

«за період з 01.09.2010 р. по 31.12.2010 р. незаконно сформовано податковий кредит ТОВ «Інтер Інвест – Агро Сервіс» з ПДВ в сумі 1 352 864 грн., та податкові зобов’язання підприємства по ПДВ в сумі 1 360 734 грн., що дало змогу іншим суб’єктам підприємницької діяльності неправомірно сформувати податковий кредит в сумі 1 360 734 грн. та ухилитися від сплати до бюджету податку на додану вартість в сумі 1 360 734 грн., що в 3131 раз перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян».

Утім, суд поставився до «стрілочників» поблажливо. Вони, хоч і завдали «великої матеріальної шкоди державі», отримали однорічні іспитові строки.

____________________________

Нетерплячий читач може спитати – де ж той обіцяний полтавський слід, і при чому тут Мамай.

А слід той сплив улітку 2011 року в Крюківському районному суді м. Кременчука Полтавської області.

Старший слідчий СВ ПМ Кременчуцької ОДПІ вів кримінальну справу щодо умисного ухилення від сплати податків службовими особами ТОВ Торговий дім «Інтер-Агро». Це призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у особливо великих розмірах.

Відповідальні працівники Торгового дому в 2010 році відобразили в бухгалтерському та податковому обліках підприємства придбання сільськогосподарської продукції від уже відомих нам ТОВ «Альянс-Співдружність», «Інтер Інвест – Агро Сервіс» та ще однієї фірми.

При цьому реально структура «Інтер-Агро» будь-яких фінансово-господарських взаємовідносин із ними не мала, а її службові особи лише використовували первинні бухгалтерські документи з реквізитами зазначених підприємств для незаконного формування податкового кредиту з метою ухилення від сплати податку на додану вартість.

Для здійснення слідства потрібен був дозвіл суду на проведення обшуку за місцем реєстрації директора ТД «Інтер-Агро» у м. Полтава.

____________________________

Восени 2011 року Державна податкова інспекція у м. Полтаві звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду. Суть позову:

«застосування наслідків нікчемних правочинів та стягнення з ТОВ «Альянс-Співдружність» на користь ТОВ ТД «Інтер-Агро» коштів в сумі 4 083 962,70 грн., стягнення з ТОВ «Інтер Інвест – Агро Сервіс» на користь ТОВ ТД «Інтер-Агро» коштів в сумі 1 763 830,82 грн. та стягнення в дохід держави з ТОВ ТД «Інтер-Агро» коштів в сумі 5 847 793,52 грн.».

____________________________

Суд над директором ТОВ «Торговий дім «Інтер-Агро» завершився 4 лютого 2013 року.

Головуючий – суддя Київського районного суду м. Полтави Юрій Куліш (за дивним збігом обставин саме він розглядає зараз справу Дмитра Трихни, посередника Мамая, який намагався підкупити суддю Ларису Гольник) – виявився неабияким гуманістом.

Він визнав злочинця винним, але звільнив від кримінальної відповідальності та постановив закрити кримінальну справу. Бо він пенсіонер за віком, провину усвідомлює, притягується вперше, а характеристику з місця роботи має добру та щиро розкаявся у вчиненому злочині.

ТОВ «Торговий дім «Інтер-Агро» (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) ТОВ «Торговий дім «Інтер-Агро» (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань)

Хоча слідство й довело, що впродовж 2010 року Валентин Третьяков, так його звати, «неналежно виконуючи службові обов’язки» директора, неправомірно відобразив у первинних бухгалтерських документах придбання у ТОВ «Альянс-Співдружність» і ТОВ «Інтер Інвест – Агро Сервіс» сільськогосподарської продукції, що реально не була поставлена керованому ним Торговому дому. Вартість оборудки становила майже 975 тисяч гривень.

У результаті цієї «службової недбалості» до державного бюджету не надійшло податку на додану вартість в сумі 1 012 634,65 грн. Це в 2330 разів перевищувало встановлений на той час неоподатковуваний мінімум доходів громадян та спричинило тяжкі наслідки.

Та може горе-директор, який, за логікою, спричинив збитки власному підприємству, бо віддав сотні тисяч за непоставлений товар, був покараний своїм патроном? Теж ні!

Наприкінці 2010 року Третьяков потрапив у депутати Київської районної ради м. Полтави як член партії «Совість України», політичної сили, на яку спирається Мамай.

Син Третьякова – Дмитро Валентинович у 2010 році працював менеджером ТОВ «Інтер-Агро» і був обраний депутатом міської ради від тієї ж партії.

На виборах 2015 року обидва балотувалися від «Совість України» до Полтавської обласної ради, а батько, знову, – ще й до Київської районної.

Зараз і старший, і молодший Третьякови віддано служать територіальній громаді. Перший, маючи вищу освіту і не припиняючи управління ТД «Інтер-Агро», – на скромній посаді столяра Комунального підприємства «Декоративні культури» Полтавської міської ради. Другий іще в березні 2011-го очолив полтавське Комунальне автотранспортне підприємство (КАТП-1628).

Кредитна спілка «Полтавщина» (фото із відкритих джерел) Кредитна спілка «Полтавщина» (фото із відкритих джерел)

Доречно згадати, що Валентин та Дмитро Третьякови входили до числа обраних, які разом із Мамаєм, його дружиною та падчеркою засновували кредитну спілку «Полтавщина». Вона діяла з 2005 до 2014 року, а очолювала її, нагадаю, Ірина Климко, котру інколи Мамай називає не падчеркою, а донькою своєю.

Зустріч Мамая з суддею Гольник 14 01 2015 р Зустріч Мамая з суддею Гольник 14 01 2015 р

Якщо називати речі своїми іменами, то справа «Інтер-Агро» та споріднених із ним структур була розсмикана на окремі провадження і врешті-решт розвалена. Схема класична. Давно відпрацьована.

Саме вона, ця схема, дозволяє певним особам, тим, що високо сидять, залишатися для слідства «невстановленими», а самим слідчим, прокурорам і суддям поліпшувати своє майнове становище.

____________________________

І ще про чутівські зв’язки полтавського міського голови.

29 серпня 2013 року за рішенням Київської районної в м. Полтава ради, що майже повністю тоді складалася з депутатів від «Совісті України» та дружніх їм «регіоналів», (http://kolo.poltava.ua/2010/11/17/deputati-kiivskoi-rajonnoi-u-poltavi-radi-rozpochali-robotu) у приватному секторі на вулиці Світанковій набули по 10 соток шестеро осіб – «для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд». Безоплатно.

Облюбував цю місцину Олександр Федорович Мамай ще поки приватним підприємцем значився.

А ставши мером, вирішив подбати про приємне сусідство.

Схема розміщення ділянок на вул. Світанковій (за даними інтернет-видання «Полтавщина») Схема розміщення ділянок на вул. Світанковій у 2013 році (за даними інтернет-видання «Полтавщина») та сучасне фото місцевості

Найближчу до мера ділянку, № 23б, отримала Ірина Климко.

№ 28 – Сергій Петренко, депутат Чутівської районної ради від «Совісті України», старший санітарний лікар Полтавського району.

Його батько, Іван Іванович Петренко, на той момент очолював комунальне підприємство «Полтавська міська шляхово-експлуатаційна дільниця», підпорядковане міській раді.

Перед тим чоловік із таким ПІБ фігурував у судовій справі за позовом дочірнього підприємства з іноземною інвестицією «Сантрейд», м. Київ, до ТОВ «Інтер-Агро Транс», м. Полтава, про витребування 13 801 068 кг зерна кукурудзи, зданого на відповідальне зберігання у 2011 році.

В актах перевірок кількісно-якісного стану зберігання зерна та олійних культур, складених Полтавською обласною хлібною інспекцією за участю представників відповідача, Іван Петренко значився «і як «директор», і як «начальник ТОВ «Інтер-Агро-Транс» Полтавський елеватор».

Тільки на початку 2014 року Господарський  суд Полтавської області вирішив стягнути на користь «Сантрейд» з ТОВ «Інтер-Агро Транс»  21 253 644 грн. 72 коп. збитків за привласнене збіжжя та 68 820 грн. судового збору.

Ще раніше, за даними youcontrol.com.ua, Іван Іванович Петренко замістив Олександра Федоровича Мамая на посаді директора ТОВ «Інтер-Агро», коли той пішов у мери. І пробув на ній 8 місяців 21 день з 23.12.2010 до 13.09.2011 року.

Крім того, носій такого ж ПІБ заснував у 2000-му в с. Сторожове Чутівського району приватне сільськогосподарське підприємство «Сторожівське» з метою вирощування зернових і технічних культур. Став його директором. А в 2007 році закрив.

____________________________

ТОВ «Інтер-Агро», зареєстроване у домерський період Мамая в м. Глобине, мало серйозні інтереси в Чутівському районі.

Зокрема, як видно з тексту рішення Господарського суду Полтавської області, «Інтер-Агро» в січні 2009 року придбало в с. Чапаєве комплекс промислових споруд та отримало дозвіл на реконструкцію виробничих потужностей Чутівського елеватора.

Після цього ТОВ самовільно збудувало там заправку і колонку, а в 2010 році подало позов до Виконавчого комітету Чапаївської сільської ради стосовно визнання права власності на самовільно збудовані та переобладнанні промислові приміщення.

Утім, відповідач і не заперечував.

Суд підтвердив право власності «Інтер-Агро» на самовільно збудовані промислові об’єкти та визнав їх такими, що «можуть експлуатуватися, використовуватись за своїм цільовим призначенням і не потребують вводу в експлуатацію».

Поки все.

____________________________

При підготовці цієї публікації автор використовував навички, набуті й вдосконалені під час тренінгу з #OSINT, проведеному Дмитром Золотухіним у Полтаві 23.02.2016 року.

Про автора
Ігор Гавриленко
історик (Історія твориться сьогодні, і творимо її ми)
Ігор Гавриленко
138
Останні публікації