Тільки на двадцять перший день….
Тільки на двадцять перший день Тарас вийшов із запою.
За вухом бубоніли мухи.
«Виборці…» - приплелосяТарасу.
Так і є. Кляті проводжали геть до нужника.
***
Тарасу ввижався борщ із салом.
Грошей не було.
Роботи не було.
***
Заліз під стола, присів, обійняв ноги руками, нахилив голову на коліна.
Вже не так страшно.
Мухи не полишали. Чи то їм хлібних крихт на столі замало?
***
Думалося ні про що. Просто сидів і відчував себе самотнім.
Депутатство давало йому можливість артистувати, бавитися долями.
І все прахом.
***
Погладив себе рукою по голові: «Тарасику, хороший Тарасику…».
Посміхнувся. Стало якось веселіше.
Раптом згадав давню інститутську подругу, яку зустрів перед виборами. Вона так дивилася на нього.
***
Вже на вулиці допетрав, що не взяв її номера телефона. Але знав, де вона працює.
Навіженим ідіотом мчався до неї на роботу.
Натхнений і дуже щасливий.