Міста-печі: як асфальт вбиває, а дерева рятують
Нижче - основні результати дисертації Діого Просдочімі з RAND School of Public Policy "Міста та зміна клімату".
Діого Проскокімі (Diogo Prosdocimi) — бразильський фахівець з державної політики та публічно-приватного партнерства у сфері транспорту.
Уявіть, що міста — це як великі кам'яні печі. Через асфальт, бетон, скло та безліч машин у них стає набагато спекотніше, ніж у селі, де є земля і дерева. Це явище називається «ефектом міського острова тепла». Коли до цього додається глобальна зміна клімату, спека в містах стає ще сильнішою і тривалішою, перетворюючись на «хвилі спеки», що можуть тривати багато днів поспіль.
Такі хвилі спеки дуже небезпечні для здоров'я людей. Вони можуть спричинити серцеві напади, проблеми з диханням та інші хвороби, особливо у дітей, літніх людей та тих, хто має хронічні захворювання. Тому дуже важливо розуміти, як захистити мешканців міст.
Ось головні ідеї з дослідження:
1. Знайти найвразливіших людей — це складно, і карти можуть обманювати
Вчені намагаються створювати «карти вразливості», щоб показати, в яких районах міста живуть люди, котрим найважче під час спеки. Для цього вони використовують різні дані: скільки в районі літніх людей, чи багато бідних, чи є в людей кондиціонери тощо.
Але є проблема: ці дані не завжди точні, бо їх збирають не для цього, і в них можуть бути помилки. Автор дослідження провів експеримент на трьох американських містах (Лос-Анджелес, Піттсбург, Нью-Йорк) і побачив, що навіть через невеликі неточності в даних карта може сильно змінитися. Один і той самий район може показуватись то як безпечний, то як дуже небезпечний.
• Як це використати? Не можна сліпо довіряти одній такій карті. Щоб зрозуміти, кому справді потрібна допомога, треба перевіряти ці карти реальними даними з лікарень: чи справді в цих «небезпечних» районах люди частіше хворіють або помирають під час спеки. Без такої перевірки можна витратити гроші не на тих, кому вони найбільше потрібні.
2. У бідних районах (фавелах) важливі не лише гроші, а й середовище
Автор детально дослідив місто Ріо-де-Жанейро в Бразилії, де поруч із багатими кварталами є величезні бідні райони — фавели. Він виявив, що на вразливість до спеки впливають дві головні групи чинників:
1. Соціально-економічні: це вік людини, її дохід, освіта, колір шкіри.
2. Міське середовище: це те, що оточує людину — чи є асфальтовані дороги, тротуари, дерева на вулицях, ліхтарі, чи вивозять сміття та чи є каналізація.
У фавелах з міським середовищем усе дуже погано, і тому спека там відчувається набагато сильніше, а люди страждають більше.
• Як це використати? Щоб допомогти людям у таких районах, недостатньо просто роздати гроші чи встановити кондиціонери. Дуже важливо покращувати саме середовище: садити дерева, асфальтувати дороги, створювати парки, тротуари та майданчики. Навіть прості речі, як-от ліхтарі на вулицях, роблять життя безпечнішим і дозволяють людям виходити на вулицю ввечері, коли прохолодніше, і не сидіти в задушливих будинках.
3. Покращення нетрів (районів-фавел) рятує життя під час спеки
Дослідник перевірив, чи стало людям краще жити після того, як уряд Бразилії запустив програму з покращення фавел. У рамках цієї програми будували нові будинки, проводили воду й каналізацію, облаштовували громадські простори. Він порівняв кількість смертей у лікарнях біля покращених районів і біля тих, яких програма не торкнулася.
Результат виявився вражаючим: у районах, де провели благоустрій, під час хвиль спеки помирало значно менше людей. Це означає, що покращення житлових умов та інфраструктури безпосередньо впливає на здоров’я та життя людей під час екстремальної спеки.
• Як це використати? Це прямий доказ для мерів міст та урядів: вкладати гроші в покращення бідних та занедбаних районів — це не просто про красу чи комфорт, а про порятунок життів в умовах зміни клімату. Програма модернізації може навіть не мати на меті боротьбу зі спекою, але вона все одно дає такий позитивний ефект. Це дуже ефективний спосіб зробити міста стійкішими до кліматичних викликів.
Висновок
Хвилі спеки в містах стають все більшою загрозою для нашого здоров'я. Це дослідження показує, що для захисту людей, особливо найвразливіших, потрібно діяти комплексно. Недостатньо просто знати, де живуть бідні чи літні люди. Ключовим фактором є фізичне середовище, в якому вони живуть.
Головний висновок: найкращий спосіб захистити людей від смертельної спеки — це покращувати їхні житлові умови та райони. Дерева, парки, якісні дороги, доступ до чистої води та безпечні громадські простори — це не розкіш, а життєва необхідність у сучасному світі. Інвестиції в благоустрій бідних районів є одним із найефективніших способів зробити наші міста безпечнішими та стійкішими до майбутніх кліматичних викликів.
