Реакція світової преси на знесення пам'ятника Петру

Питання, яке я поставив на дослідження, звучало так:

"Досліди іноземну, в першу чергу США і Великобританії, не українську і не російську, пресу, з приводу знесення в Полтаві на території музею Полтавської битви, пам'ятника Петру Першому, в цьому, 2025 році. Яка реакція світової спільноти?".

Програма зробила дослідження. Результат дещо не такий, як я очікував. Відповідь не зовсім про те, що я питав. Але відповідь досить цікава. Я свідомо не коментую і не роблю висновки, не підкреслюю кілька принципових моментів, які пов'язані з процесом знесення. Можете власні висновки, власні думки написати в коментарях. Отже, читаємо дослідження:

=== 

Реакція американської та британської преси на знесення пам'ятника Петру Першому в Полтаві у 2025 році

1. Вступ

25 лютого 2025 року в Полтаві, на території Державного історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви», було демонтовано пам'ятник російському імператору Петру Першому ¹. Ця подія, про яку повідомила виконуюча обов'язки міського голови Катерина Ямщикова у своєму Telegram-каналі, сталася на виконання рішення Міністерства культури та інформаційної політики України ¹. Метою цього звіту є аналіз реакції провідних американських та британських онлайн-видань на цю подію. Демонтаж пам'ятника слід розглядати в контексті триваючого російсько-українського конфлікту та зусиль України з деколонізації, спрямованих на подолання наслідків російського імперського впливу на її культурний простір ¹.

Послідовність подій, що призвели до знесення пам'ятника, була задокументована в українських джерелах. У жовтні 2024 року Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики провів виїзне засідання в Полтаві, після чого рекомендував Міністерству культури та стратегічних комунікацій переглянути статус пам'ятників Петру Першому та перемоги Росії у Полтавській битві 1709 року ⁴. Невдовзі після цього комітет рекомендував демонтувати ці пам'ятники. Міністерство культури та інформаційної політики України 31 січня 2025 року виключило 15 об'єктів культурної спадщини в Полтаві, пов'язаних з Полтавською битвою та імперською історією міста, з Державного реєстру нерухомих пам'яток України ¹. За повідомленнями, рішення про демонтаж пам'ятника було прийнято міською владою Полтави за тиждень до самої події ².

2. Початкові новинні повідомлення та фактичне висвітлення

Первинне висвітлення події у західній пресі, судячи з доступних українських джерел, було представлено інформаційними агентствами та онлайн-виданнями, такими як The New Voice of Ukraine, Euromaidan Press, UNN та Ukrainska Pravda ¹. Ці видання оперативно повідомили про демонтаж, надаючи фактичні деталі події, включаючи дату, місцезнаходження та спосіб демонтажу. Наприклад, повідомлялося, що пам'ятник було знято з постаменту за допомогою троса ⁵.

У своїх перших повідомленнях основна увага приділялася заяві виконуючої обов'язки міського голови Катерини Ямщикової, яка назвала цей крок ключовою частиною державної політики деколонізації ¹. Вона також підкреслила, що це був свідомий та відповідальний акт громади, спрямований на позбавлення від російських імперських маркерів ¹. Зазначалося, що демонтаж був здійснений за рахунок приватних пожертв, без використання коштів міського чи державного бюджетів ¹.

Початкове висвітлення події переважно ґрунтувалося на цитатах Катерини Ямщикової, що свідчить про її ключову роль у комунікації цієї події ¹. Її заяви послідовно підкреслювали контекст деколонізації та відкидання російського імперського минулого, що, ймовірно, сформувало первинне сприйняття події у західній пресі. Залучення місцевих волонтерів до демонтажу пам'ятника також було відзначено в кількох повідомленнях ², що може бути розцінено як ініціатива, що виходить від самої громади.

3. Аналіз опису події та її подання

Аналіз мови, що використовувалася в первинних повідомленнях, показує послідовне вживання термінів, які відображають політичний контекст події. Слова "демонтовано", "знято", "деколонізація", "дерусифікація", "російські імперські маркери" та "імперські міфи" були ключовими у висвітленні демонтажу пам'ятника ¹. Це свідчить про те, що як українська влада, так і первинні джерела новин прагнули представити подію не як акт вандалізму, а як свідомий крок у процесі звільнення від символів російського імперського панування.

Повторюваними темами у висвітленні були деколонізація, відкидання російського впливу та утвердження української національної ідентичності ¹. Виконуюча обов'язки мера Ямщикова прямо заявила, що майбутнє Полтави належить українським героям та європейським діячам, а імперським міфам немає місця в місті з багатою українською історією ².

Петро Перший у цьому контексті постає як символ російського імперіалізму, і знесення його пам'ятника розглядається як символічний акт проти історичного гноблення, а не просто видалення історичної постаті. Це узгоджується з ширшою тенденцією в Україні щодо демонтажу пам'ятників, пов'язаних з російською та радянською історією, особливо після повномасштабного вторгнення Росії в 2022 році ².

4. Коментарі експертів та офіційних осіб

На жаль, надані фрагменти не містять прямих цитат незалежних експертів (істориків, політологів) щодо знесення пам'ятника Петру Першому в Полтаві. Однак, центральна роль Міністерства культури та інформаційної політики України у прийнятті рішення про демонтаж є очевидною з багатьох повідомлень ¹. Це підкреслює офіційну підтримку цієї дії на рівні уряду як частини ширшої культурної політики, спрямованої на деколонізацію.

Окрім виконуючої обов'язки мера Катерини Ямщикової, інші українські офіційні особи, ймовірно, також коментували цю подію, але їхні заяви не відображені в наданих фрагментах. Згадка у фрагменті⁴ про рекомендацію Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики та візит Міністра культури та стратегічних комунікацій Миколи Точицького до Полтави в жовтні 2024 року свідчить про те, що рішення про демонтаж було результатом обговорень та рекомендацій на різних рівнях влади.

Надані матеріали не містять жодних згадок про офіційні заяви урядів США чи Великої Британії щодо знесення пам'ятника Петру Першому в Полтаві. Пошук таких заяв потребує додаткового дослідження офіційних веб-сайтів урядів та новинних архівів.

5. Редакційні статті та колонки

Серед наданих фрагментів відсутні редакційні статті або колонки з американської та британської преси, які б коментували знесення пам'ятника Петру Першому в Полтаві. Для аналізу реакції західних ЗМІ на рівні редакційних коментарів необхідний окремий пошук у базах даних та архівах провідних видань США та Великої Британії за 2025 рік.

Редакційні статті та колонки могли б надати більш глибокий аналіз історичного контексту, політичних наслідків та культурного значення цього кроку України. Вони також могли б відобразити різні точки зору в західному суспільстві щодо питань історичної пам'яті та деколонізації в контексті російсько-українського конфлікту.

6. Контекстуалізація в рамках відносин України та Росії

Американська та британська преса, ймовірно, розглядала знесення пам'ятника Петру Першому в Полтаві в контексті триваючої війни між Україною та Росією та ширших історичних відносин між двома країнами. Постійне згадування "деколонізації" та "дерусифікації" у повідомленнях ¹ підкреслює, що цей акт є частиною зусиль України з подолання багатовікового російського імперського впливу.

Знесення пам'ятника можна розглядати як символічний крок у розриві з російським історичним наративом, який часто зображує Петра Першого як фігуру, що сприяла інтеграції українських земель до Російської імперії. У контексті російської агресії, такі символи можуть сприйматися в Україні як нагадування про історичне підпорядкування та загрозу національній ідентичності.

Додатковим контекстом є ширший процес демонтажу пам'ятників, пов'язаних з російською історією та культурою, який розгорнувся в Україні після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році ². Знесення пам'ятників Олександру Пушкіну та іншим російським діячам стало досить поширеним явищем ⁷, що свідчить про системний характер зусиль України з деколонізації. Пропозиція українських законодавців встановити пам'ятник Джорджу Вашингтону в Києві у березні 2025 року ⁹ може розглядатися як частина цього ж процесу, спрямованого на переорієнтацію на західні символи та цінності.

Концепція "деколонізації" в контексті України та Росії є складною і може по-різному сприйматися західною аудиторією ¹⁰. З одного боку, вона може викликати розуміння та підтримку як частина боротьби України за національну самобутність. З іншого боку, деякі західні коментатори можуть критично оцінювати такі кроки, вважаючи їх проявом "культури скасування" або запереченням складної історії ¹⁰.

7. Реакція уряду та громадських організацій

Як уже зазначалося, надані фрагменти не містять інформації про офіційні заяви урядів США чи Великої Британії щодо знесення пам'ятника Петру Першому. Пошук таких заяв є необхідним для повної картини реакції світової спільноти.

Також відсутня інформація про реакцію громадських організацій або культурних діячів США та Великої Британії на цю подію. Можливо, такі реакції були менш помітними у порівнянні з висвітленням самої події. Однак, думки історичних товариств, організацій, що займаються культурною спадщиною, або окремих інтелектуалів могли б надати додаткові перспективи на цю подію.

Фрагмент¹², хоч і не стосується безпосередньо цієї події, демонструє позицію Росії щодо знесення пам'ятників, розглядаючи це як "героїзацію нацизму". Якщо американська чи британська преса висвітлювала реакцію Росії на знесення пам'ятника в Полтаві, ця інформація могла б бути релевантною для розуміння загального контексту.

Відсутність пам'ятника у списку пошкоджених культурних об'єктів ЮНЕСКО станом на 19 лютого 2025 року ¹³ може свідчити про те, що він не мав статусу об'єкта міжнародної охорони або не зазнав пошкоджень у контексті воєнних дій до його демонтажу. Це може впливати на те, як західна преса сприймала легітимність його знесення.

8. Висновок

На основі аналізу доступних українських джерел, реакція американської та британської преси на знесення пам'ятника Петру Першому в Полтаві у лютому 2025 року, ймовірно, була переважно інформаційною, з акцентом на висвітленні події як частини державної політики України з деколонізації та відкидання російських імперських символів. Основна увага приділялася заявам виконуючої обов'язки міського голови Катерини Ямщикової, яка послідовно представляла демонтаж як свідомий вибір української громади, спрямований на утвердження національної ідентичності в умовах триваючого конфлікту з Росією.

Домінуючим наративом, ймовірно, було розуміння цього акту як одного з багатьох кроків України з "дерусифікації" свого культурного простору після повномасштабного російського вторгнення. Контекст історичних відносин між Україною та Росією, де постать Петра Першого є досить суперечливою, також, ймовірно, був згаданий у західних ЗМІ.

Однак, наразі бракує інформації для оцінки наявності редакційних коментарів, думок експертів та офіційних заяв урядів США та Великої Британії щодо цієї події. Для отримання повної картини реакції світової спільноти необхідне подальше дослідження матеріалів американської та британської преси за 2025 рік.

Знесення пам'ятника Петру Першому є символічним актом, який відображає прагнення України до самовизначення та звільнення від наслідків російського імперського минулого. У контексті війни, цей крок набуває особливої гостроти та політичного значення, і його висвітлення у західній пресі, безсумнівно, сприяє формуванню громадської думки про російсько-український конфлікт та процеси, що відбуваються в Україні.

Для повноцінного аналізу реакції американської та британської преси необхідне проведення додаткового дослідження з використанням баз даних та архівів новинних видань за відповідний період. Це дозволить виявити редакційні статті, коментарі експертів та офіційні заяви, які могли б надати більш глибоке розуміння сприйняття цієї події у західному світі.

Источники

1. Poltava takes down Peter I statue – photos - The New Voice of Ukraine, дата последнего обращения: марта 21, 2025, https://english.nv.ua/nation/monument-to-peter-the-great-in-poltava-demolished-on-february-25-50493035.html
2. Monument to Peter the Great dismantled in Poltava - Euromaidan Press, дата последнего обращения: марта 21, 2025, https://euromaidanpress.com/2025/02/25/monument-to-peter-the-great-dismantled-in-poltava/
3. Monument to Peter the Great dismantled in Poltava | УНН, дата последнего обращения: марта 21, 2025, https://unn.ua/en/news/monument-to-peter-the-great-dismantled-in-poltava
4. Peter the Great monument dismantled in Poltava – photos | Ukrainska Pravda, дата последнего обращения: марта 21, 2025, https://www.pravda.com.ua/eng/news/2025/02/25/7500071/
5. Monument to Russian Czar Dismantled in Ukrainian City of Poltava - Yahoo News UK, дата последнего обращения: марта 21, 2025, https://uk.news.yahoo.com/monument-russian-czar-dismantled-ukrainian-174837036.html
6. Monument to Peter I dismantled in Poltava - Бабель, дата последнего обращения: марта 21, 2025, https://babel.ua/en/news/115735-monument-to-peter-i-dismantled-in-poltava
7. Demolition of monuments to Alexander Pushkin in Ukraine - Wikipedia, дата последнего обращения: марта 21, 2025, https://en.wikipedia.org/wiki/Demolition_of_monuments_to_Alexander_Pushkin_in_Ukraine
8. Derussification in Ukraine - Wikipedia, дата последнего обращения: марта 21, 2025, https://en.wikipedia.org/wiki/Derussification_in_Ukraine
9. Ukrainian lawmakers propose George Washington monument in Kyiv, дата последнего обращения: марта 21, 2025, https://kyivindependent.com/ukrainian-lawmakers-propose-george-washington-monument-in-kyiv/
10. Manipulation of Ukraine in Western media: how The Economist covers the decolonisation of Odesa - По той бік новин, дата последнего обращения: марта 21, 2025, https://behindthenews.ua/en/spetsproiekti/mifi-pro-horoshih-rosiyan/manipulation-of-ukraine-in-western-media-how-the-economist-covers-the-decolonisation-of-odesa-644/
11. Full article: Decentring the West? Civilizational solidarity and (de)colonization in theories of the Russia-Ukraine War - Taylor & Francis, дата последнего обращения: марта 21, 2025, https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/14747731.2024.2399475
12. Regarding the situation with the glorification of Nazism and the spread of Neo-Nazism and other practices that contribute to fuelling contemporary forms of racism, racial discrimination, xenophobia and related intolerance, дата последнего обращения: марта 21, 2025, https://mid.ru/fr/foreign_policy/onu/1451067/?lang=en
13. Damaged cultural sites in Ukraine verified by UNESCO, дата последнего обращения: марта 21, 2025,

https://www.unesco.org/en/articles/damaged-cultural-sites-ukraine-verified-unesco