ЕКО-відпочинок

ПРОЛОГ

Зараз активно розвивається “зелений туризм”. Це зміна обстановки, зміна роду діяльності, злиття з природою. ЗМІ впевнюють, що цей різновид відпочинку для міського жителя, прокопченого інтернетом і офісним угаром, найбільш релаксуючий та відновлюючий. До того ж не затратний фінансово.

Варто спробувати. Правда, розуміння, що ти працюєш під час відпочинку, напружує, тому доречно певні дії називати не роботою, а розвагами, бо як говорив капітан Врунгель: “как ви яхту назовьотє, так она і попливьот!”

Людина, яка спробувала зануритися в нетрі еко-туризму готова поділитися енергетикою, почерпнутою з глибин природи.

МІЙ ЕКО-ТУРИЗМ.

 Спочатку думала, що буде гамак і ромашки: любить-не любить, йогурт на столі в зеленому садку, як у рекламі... Але можна людині, яка не куштувала меду розповідать який він солодкий, але смак стане зрозумілим лише при куштуванні.

Розвага “Борьба на поражение”

Прополювання бур’яну по коліно, та пошуки в ньому моркви. Морква прячеться надьожно. Поряд барани. Починаю розуміть глибинне значення слова “неістово”. Саме так ці мохнаті шашлики бекають.

Навколо вдосталь і інших створінь. Комах, наприклад. Мух, гнусів і москітів. Вони настирливі у прагненні любові. Зрозуміла, що вони мене будуть любить проти мого бажання. За це у деяких получилась зі мною любов до гроба у буквальному сенсі.

Навколишні поля буяють. Задля покращення буяння дбайливі руки трудящих вивозять на поля навоз. Сово “навоз” (не знаю як тлумачних словниках) я б розшифровувала: розвоз повсюду гівна, з попереднім його позколупуванням та рихлінням задля того, щоб недбалі господарі були в курсі, шо дбайливі добралися до гівна різних тварин.

Під час боротьби з бур’яном в голові вертівся віршик з дитячої абетки:

Маленький йоржик з’їв маленький коржик,

Великий йоржик з’їв великий коржик,

А старий йоржисько — ооо-такий коржисько!

Поезія перекликалася з процесом борьтьби.

Тільки навпаки. Зверху щириця по-коліно. В її нетрях росте мала щириця. А в її космах (густоті яких позаздрять користувачки Пантін) — малюююсінькі таваріщі, яких нада вищупувать виключно депілятором. Но! Вся сіль в тому, щоб в цьому первісному лісі мезозойський ліліпутів не вирвать ненароком моркву. Якщо точніше, зародки моркви.

Метаючись по городу я казала цим рослинам: вам ж%па! Невдовзі я знесилилась і поняла шо в цій борьбі ж%па переміщається далеко від зони моїх бажань.

Розвага “Золотоіскатель”

Прийшла благая думка змінити рід відпочинку. В селі благодать. Є шовковиця, малина, вишні, горох. Можна збирать малину. Дивлюсь, а там її вродило, що треба впрягтися на пів дня, зігнуть спину і дулубать, дулубать... Як бонус — сині репані пальці і пошкрябані ноги аж до самого місця їх проізростання.

Десь з самого ранку спинним мозком відчувала якийсь неусвідомлений подразник. Близько 16.00 стало зрозуміло, що це за забором у сусідів сидять качки. А може і не качки, а демони чи гобліни, їх не видно. Але постійно продукуються звуки, які здатні непомітно розплавити не те що нервові сполучення, а навіть капронові колготи. Безперестанне ке-ке-ке, ек-ге-ге-ке,а,а, ка-ка, г-г-г, ики-ки-кке-ке... От звідки може народитися ненависть до безневинних сусідів.

Розвага “Любов на сіновалі”

Як відомо, в любові головне — прелюдія. Так і в любові на сіновалі головне - підготовка сіновалу до любові. Цей процес включає в себе скошування, ворушіння на сонцешквалі та згрібання і погрузку колючої трави з якої сиплеться пилюка. Для відпочиваючих процес скорочується до згрібання і погрузки під палаючим сонцем, рівних якому нема і в Єгипеті. Для удосконалення розваги можна уявляти, що вила і граблі — це фітнес приладдя, а одноманітні помахи тремтячими руками зміцнюють тріцепс і грудний мяз.

Коли сіно погружене, транспортоване, згружене і закидане в клуню можна сміливо приступати до процесу любові на сіновалі. Але, як показує практика, сам процес прелюдії повністю вдовільняє потреби в еколюбові на запашних травах.

В перервах між розвагами, як годиться, треба підкріпиться.

На відпочинку важливим аспектом є харчування. У селі харчування примногоразове. Так як чаювання з сиром, ковбасою, булкою, творогом і сметаною, куркою, смаженою рибою і вчорашнім шашликом - це їдло, а не чаювання. Це все домашнє, смачне і спокусливе. Тобто, зїдаючи, тішиш себе тим, шо позбавлення від полону зайвих калорій буде здійснене за рахунок рухливих розваг. Гониш від себе думки, що необхідна кількість розваг для подоланя з’їденого практично не сумісна з життям людського організму. Тобто, як казала Червона Шапочка з анекдоту: розслабся і отримуй задоволення.

Є багато інших розваг: “Знайди клад”- збирання кабачків та інших корисних копалин згідно сезонності, “Накорми змей-Горинича” - годівля свиней, попередньо оброблених гуашшю (малюємо крила і ще дві голови),“Авдеєві конюшні” - прибирання приміщень де мешкає майбутня ковбаса (хто любить варенку-шкребе сапкою, хто любить сирокапчону — зачерпує лопатою). Список можна продовжувать і урізноманітнювать, все залежить від фізичних можливостей змореного офісом відпочивальника.

*****

ЕПІЛОГ

А ввечері ми ходили в місцевий генделик на пиво. Це колишню бібліотеку переробили під заклад дозвілля, удосконаливши більярдом і теліком типу “Берізка”. Спочатку ми намагалися вгадать чого всі, навіть продавчиня, біжать у темряву за будівлю, якщо вбиральні там точно нема. А потім Света розповіла як на неї падав величезний шкаф і з нього випав малюсінький ключик.