Україні потрібно домовлятися з іноземними кредиторами про списання частини зовнішніх боргів

  4 лютого 2022 року у Києві в приміщенні МВЦ відбувся XXV з’їзд політичної партії «УДАР Віталія Кличка». На з’їзді було презентовано економічний план дій «Захист. Безпека. Розвиток», де, зокрема, розкриті нагальні загрози для України, які потребують термінового вирішення. Одним з пунктів програми є проведення переговорів з кредиторами щодо списання частини державного боргу України. 

  Станом на 31 грудня 2021 року сукупний зовнішній борг України становив 1,56 трлн грн. Ще 1,1 трлн грн. складає сукупний внутрішній борг. За даними НБУ, протягом 2022–2023 року Україна має виплатити 14 млрд. доларів за своїми зовнішніми зобов’язаннями. У 2022 році Україна має виплатити близько 550,71 млрд. гривень: з цих коштів за внутрішнім боргом – 423,97 млрд. гривень, за зовнішнім – 126,74 млрд. гривень. Доходи державного бюджету України на 2022 рік встановлено на рівні 1,32 трлн грн.

  Як неважко помітити, кожна десята гривня державного бюджету України у 2022 році піде на виплату і обслуговування зовнішнього боргу. Якщо враховувати також виплати за внутрішнім боргом, то майже кожна друга гривня з бюджетних надходжень має піти на сплату боргів. Виплати за борговими зобов’язаннями у багато разів перевищують виплати на будь-які інші цілі. В таких умовах можна казати, що першочерговим завданням українського бюджету є саме фінансування боргу, а не розвиток економіки чи забезпечення добробуту українських громадян або ж гарантування безпеки. 

  У ситуації реальної загрози військового нападу Росії на Україну, кожна бюджетна гривня має витрачатися з максимальною ефективністю. Сьогодні Україна несе важкий тягар захисту своїх громадян і своєї території від агресивного сусіда. Водночас Україна обороняє не лише себе, але й весь східний фланг Європи та платить за це занадто високу ціну. Від сильної України залежить захист всіх європейських країн. У цьому контексті українська влада має вийти з продуманою стратегією скорочення державного боргу і одним з перших кроків ініціювати переговори з міжнародними донорами (насамперед із США та Великобританією як підписантами Будапештського меморандуму) щодо відтермінування виплат та списання частини зовнішніх боргових зобов’язань. 

  Необхідно вже зараз розпочати переговори з найбільшими іноземними державними кредиторами про реструктуризацію прямого та гарантованого зовнішнього боргу з метою списання його частини або принаймні зниження відсоткового навантаження (haircut). Щодо боргів, які стосуються приватних закордонних кредиторів, то український уряд має звернутися до урядів іноземних держав щодо сприяння у реструктуризації або повного списання такої заборгованості. Це важлива складова підвищення обороноздатності та економічної стійкості України в умовах підвищених ризиків зовнішньої агресії. Невигідні умови кредитів погіршують можливості українського бюджету, вимиваючи кошти, які спрямовуються на виплату відсотків. 

  Іншим напрямом докладання активних зусиль є розробка і ухвалення необхідної нормативно-правової бази, щодо надання доступу українським банкам до купівлі євробондів України. Це потрібно для зниження відсоткового навантаження або зниження вартості обслуговування державного боргу в іноземній валюті. Таке рішення призведе до заміщення коштів іноземців в єврооблігаціях України, коштами українських громадян, які розміщені на депозитах в іноземній валюті. Такий крок вплине як на зниження вартості обслуговування зовнішнього державного боргу так і дозволить завести в банківську систему кошти, які громадяни наразі зберігають у вигляді готівки. Домовленості про відстрочення виплат або списання боргів суттєво посилять економічний потенціал України та підвищать шанси вистояти у протистоянні з агресивно налаштованою Росією. Вивільнені кошти будуть спрямовані в реальний сектор економіки і працюватимуть на добробут громадян.

                                                   Прес-служба Полтавської обласної партійної організації