ДИВЕРСИФІКУВАТИ ІМПОРТ ПАЛИВА – «УДАР ВІТАЛІЯ КЛИЧКА» ВИМАГАЄ АНТИКРИЗОВИХ ЗАХОДІВ ВІД УРЯДУ

  4 лютого 2022 року у Києві в приміщенні Міжнародного Виставкового Центру відбувся XXV з’їзд політичної партії «УДАР Віталія Кличка». Під час роботи з’їзду було презентованоекономічний план дій «Захист. Безпека. Розвиток», де, зокрема, позначений перелік реальних загроз для України, які потрібно терміново вирішити. І одним із таких негативних чинників є паливна криза.

  Не є таємницею, що зараз переважна більшість палива до України надходить з Білорусі, де режим самопроголошеного президента Лукашенка перебуває в орбіті впливу Російської Федерації. Це ще одна больова точка зовнішнього впливу на стан нашої обороноздатності й економіки загалом. За показниками 2020 року РФ та Білорусь покривали 60% споживання дизелю в Україні і майже 40% бензину. А разом із Казахстаном, ці країни покривали 67% споживання зрідженого газу. За оперативними даними, поставки із РФ дещо знизились у 2021 році, коли відбувалась часткова переорієнтація на імпорт з боку ЄС. Але від початку 2022 року Білорусь обмежила постачання через свою територію до України пального з Литви (а у 2021 році на імпорт із Литви припало 9% постачання дизпального (це близько 690 тис. тонн), 11% бензину (265 тис. тонн) та 16% ринку авіагасу (57 тис. тонн)). Це вже призвело до зростання цін на постачання пального на український ринок з Білорусі. Але відсутність диверсифікації постачання стратегічно важливого дизельного пального є загрозливою тенденцією. 

  При цьому Україна залежить від постачання палива з країни, режим президента якого українська влада не визнає вже понад рік, після нечесних президентських виборів в Білорусі. Нещодавно О.Лукашенко в ефірі одного з російських телеканалів прямо заявив про те, що в разі військового загострення на кордонах, Білорусь припинить постачати паливо Україну, щоб «не могли заправлятися українські танки».Тому, безперебійне забезпечення дизельного пального для потреб Збройних Сил України під час загострення ситуації на кордонах з Росією може стати критичним.

  Та ця ситуація є не менш загрозливою й перед початком весняних польових робіт. Дефіцит може стати критичним для забезпечення пальним Укрзалізниці, яка є одним з найбільшим споживачем дизеля в країні. Це може спровокувати колапс залізничних перевезень в Україні. Як бачимо, криза в Держрезерві стала постійною. В його структурі є 5 регіональних майданчиків зі зберігання пального, але їхня діяльність є непрозорою та почасти неефективною.

  Водночас створення мінімальних запасів нафти і нафтопродуктів також є однією з євроінтеграційних вимог до України. Директива Ради ЄС 2009/119/ЄС зобов’язує підтримувати мінімальний рівень резервів сирої нафти та нафтопродуктів. За оцінками експертів, зараз в Україні у недозавантаженому стані перебуває провідний НПЗ країни – Кременчуцький. Минулого року підприємство переробило близько 3 млн. тон нафти, а за проектною потужністю може переробляти до 7 млн. тон. Також, потужний потенціал для зростання переробки є у Шебелинського ГПЗ («Нафтогаз»).

  Загалом переробка додаткових 3-4 млн. тон нафти, дозволить зменшити імпорт дизпального приблизно на 1,3 млн. тон, а необхідність імпорту бензину взагалі може зникнути, тобто ми зможемо його замістити виключно українським продуктом. Разом з тим, Україна має потенціал стати лідером в Європі з виробництва біоетанолу та біодизелю. Для цього, необхідно впроваджувати програми збільшення використання таких альтернативних видів палива. Як відомо країни, які досягли успіху в політиці використання біопалива, зазвичай діяли методом «батога і пряника». З одного боку, вони запровадили обов’язкові квоти на вміст біоетанолу чи біодизелю в пальному, а з іншого – надали податкові пільги та субсидовані кредити виробникам біопалива та авто, які можуть працювати на «розбавленому» пальному. 

  Переорієнтація частини ринку сільськогосподарських товарів на промисловий сектор викликала зростання цін на продукти харчування. Тому, для України перспективним є виробництво пального з біомаси, яка не заміщує собою продовольства, а це відходи агропромислового виробництва, солома, водорості, опале листя тощо. Застосування стимулів, що позитивно вплинуть на використання біоетанолу в Україні тягнуть за собою: 

• зниження акцизів на альтернативне пальне
• субсидовані кредити чи гарантії за кредитами на переобладнання АЗС для продажу
• зберігання та контроль якості нових видів пального
• допомога споживачам у переобладнанні транспортних засобів тощо.

  В економічній програмі політичної партії «УДАР Віталія Кличка» чітко визначені необхідні термінові антикризові кроки. А це:

• термінове створення запасів дизеля мінімум на 45 днів. У разі проблем з імпортом це дозволить забезпечити армію та сільгоспвиробників;
• важливо, щоб уряд нарешті сформував план поповнення Держрезерву пальним, а резерв пального має дорівнювати тим об’ємам, що дозволить мінімум на 2 місяці компенсувати можливі дефіцити пального в майбутньому;
• диверсифікувати імпорт палива – збільшити постачання з ЄС. Уряд має провести закупівлі додаткових об’ємів пального. Для цього необхідно провести міжурядові консультації з дружніми державами-сусідами України з метою закупівлі додаткових обсягів пального. Це: Польща, Литва, Угорщина, Румунія;
• Україні необхідно стимулювати імпорт палива через морські порти, які наразі завантажені всього на 10-15%.

  У найкоротші терміни необхідно відновити роботу власних нафтопереробних заводів. Навіть якщо держава має за 1 грн. продати свою частку в Одеському, Дрогобицькому та Надвірнянському НПЗ, під гарантії завезення сюди нафти і переробки її на території України.

Прес-служба Полтавської обласної партійної організації