5600 – ПОВЕРНЕННЯ АЗАРІВЩИНИ?!

   Констатуючи вже відомий факт наголосимо – одіозний проект 5600, не звертаючи уваги на критику експертів та опозиції, парламентом таки прийнято! Хто знає, можливо саме це називають «державним переворотом», якого очікували, але якимось чином його проґавили?

ПАРТІЯ УДАР ВІТАЛІЯ КЛИЧКА ВИМАГАЄ ВІД ПРЕЗИДЕНТА НЕ ПІДПИСУВАТИ І «ВЕТУВАТИ» ПРИЙНЯТИЙ ВЕРХОВНОЮ РАДОЮ ЗАКОН 5600.

 Цей Закон для нашого суспільства несе загрози, які зачеплять практично кожного громадянина України. Великий блок питань у ньому стосується саме аграрної сфери.

   З 1 січня 2022 року у всіх власників паїв та великих земельних ділянок (не перевищує 50 соток) з’являється мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ), під яким розуміється умовний борг  − 5% від нормативної грошової оцінки власних або використовуваних сільськогосподарських земель. Тобто, крім офіційних податків (які сплачують власники або орендарі) тепер вони будуть «доплачувати» державі щоб погасити цей «борг». По народному – винні як земля колгоспу!

   До того ж, селяни змушені будуть платити податки за продаж продуктів, вирощених на своєму городі біля будинку – це податок на доходи фізичних осіб (18%). За умови, якщо отриманий від продажу продуктів прибуток  перевищить 12 мінімальних заробітних плат (у 2022 році передбачається 78 тис. грн). Встановлюється таке собі «зобов’язання» − сплачувати мінімальний податок, навіть якщо вони нічого не вирощують. І це означає, що малі виробники і ФОПи точно втратять частину свого прибутку.

   Відкритим залишається питання: хто ж буде сплачувати цей «борг» − власник-селянин чи фермер/агрохолдинг. Якщо для фермера зв'язок із орендодавцем є досить сильним (вони можуть мешкати в одному селі, мати родинні зв’язки або просто бояться втратити «партнера» тощо) і він змушений буде платити ці доплати замість власника, то великий агрохолдинг буде здебільшого керуватися вже раніше укладеними договорами і перекладати цю «зобов’язалівку» на селянина. А це складе складе близько 7 тис. гривень за пай щороку. Також, неприємним сюрпризом для фермерів є введення «індексації нормативно-грошової оцінки» землі. Оскільки до цього показника прив’язано деякі фінансові зобов’язання, то це тільки ускладнить й без того їх непросте життя. Але найбільше постраждають одноосібники – вони 100% самостійно будуть сплачувати цей «борг».

   Очевидно, що нас чекає збільшення фіскального тиску на фермерів та поступовий занепад дрібного сільськогосподарського бізнесу. Колись сумнозвісний Микола Азаров бідкався, що бізнес не хоче платити податки. Як влучно підкреслює «Економічна правда»: «Азаров» – це збірний образ фіскалів-державників, для яких доходи бюджету єдине мірило успіху та достатку країни. Такий «Азаров» не турбується про розвиток, інвестиційну привабливість, чи конкурентоспроможність податкової системи. Він «мобілізує ресурс», «рятує бюджет», «закриває діру», не створює нічого нового, а вишукує тих, хто «недоплатив» і вилучає у них усе «на користь бюджету».

  На привеликий жаль, погляди Бізнесу і Влади на свої стосунки досі кардинально розходяться. Загальноприйнятою в українській політиці є думка, що головне завдання бізнесу – це сплата податків. Чиновники вважають, що приватна особа інвестуючи від ранку до ночі тільки й думає якби нагодувати всіх громадян і відремонтувати якусь дорогу (обов’язково вартістю не менше ніж 1 млн. дол. за кілометр). Одночасно, умовний фермер, який змушений вкладати у справу свої заощадження (наприклад, продав батьківську хату, яку отримав у спадок або накопичував на хороший автомобіль, а придбав уживаний трактор) та потерпає від  постійних ризиків (конкуренція, постійне здорожчання запчастин і палива, примхи природи та  поганий урожай, стрибки цін на збіжжя, перевірки наглядових органів тощо), з такою постановкою питання категорично не погодиться. Особливо після того, як сплативши «партнерам» оренду, а державі податки, придбавши наперед мінеральні добрива та посівний матеріал, він ще заплатить за місцеву футбольну команду та допоможе сільській школі… Відповідь на питання, хто переможе в цій боротьбі, залишається за УКРАЇНСЬКИМ НАРОДОМ.

   «Влада забуває, що внесок малого і середнього бізнесу у ВВП країни складає, за різними оцінками, від 49 до 55%, а з урахуванням працівників (зайнятість) – понад 60%. Посилення фіскального тиску у жодному разі не призведе до збільшення ВВП та розвитку економіки», − прокоментував новий закон голова Центрального виконавчого комітету партії «УДАР Віталія Кличка» Артур Палатний.

                          Прес-служба Полтавської обласної партій «УДАР Віталія Кличка»