Переваги використання соломи ранніх зернових в якості органічного добрива

У Полтавській області розпочались жнива

Аграрії нашої області вже зібрали перші 1,2 тис. тонн ранніх зернових культур. А середня врожайність склала 36,3 ц/га. Вже намолочено 340 тонн озимої пшениці з середньою урожайністю 35,7 ц/га, а озимого ячменю – 730 тонн, середня урожайність якого склала 36,8 ц/га.

Жнива вже розпочались у господарствах Кременчуцького, Новосанжарського, Кобеляцького та Полтавського районів. А за попередніми даними, починаючи з наступного тижня, збирання ранніх зернових культур розпочнуть більшість господарств Полтавщини.

Чому солому ранніх зернових краще використовувати як органічне добриво

У полі можна залишати поживні рештки, як органічне добриво. Адже при розкладанні соломи до ґрунту надходить не тільки певна кількість необхідних рослинам мінеральних сполук, але й багато вуглекислого газу: до 25% від загальної маси соломи. Це корисно, бо вуглекислий газ при взаємодії з водою утворює вуглекислоту, яка, в свою чергу, сприяє переводу в розчинну форму певної кількості важкодоступних елементів ґрунту. Використання соломи як добрива покриває дефіцит органічної речовини в ґрунті на 20-25%.

При врожайності пшениці 5-6 т/га на полі залишається біля 10-12 т/га побічної продукції, разом з поверхневими та кореневими рештками, що еквівалентно по своїй ефективності 6-7 т/га гною!

Внесення соломи у ґрунт в якості органічного добрива треба проводити згідно з агротехнічними вимогами

Варто пам’ятати, що солому варто вносити, в першу чергу, на збіднених ґрунтах та на полях, що знаходяться на відстані понад 5 км від тваринницьких ферм. Її вносять під усі сільськогосподарські культури: просапні, кормові, зернобобові. Солому на добриво краще використовувати на тих полях, де засміченість бур’янами незначна.

Солома краще мінералізується при загортанні її дисковими боронами у верхній товщі орного шару ґрунту (на 0-15 см) відразу ж після збирання ранніх зернових. За сприятливих погодних умов (температурного і водного режимів) її мінералізація з осені реалізується до 50%.

Позитивний вплив соломи на родючість ґрунту та врожайність сільськогосподарських культур проявляється лише тоді, коли слідом за її розкиданням вносять азотні добрива з розрахунку 8-10 кг на 1 тону соломи. У подальшому в ґрунті створюється така кількість вільного азоту, що мікроорганізми вже «працюють» і без додаткових агротехнічних прийомів.

 Чому спалювати солому на полях шкідливо для навколишнього середовища?

Останні роки набуває поширення думка про доцільність спалювання соломи, як ефективного заходу боротьби з хворобами та шкідниками. При цьому не враховується та шкода, яка завдається фауні. Страждають живі організми (ентомофаги), які є ворогами шкідників. Горить органічна речовина, яка після гідролізу могла б поповнити ґрунт на важливі для рослин макро- (N, Р, К, Са) та мікроелементи.   

Саме зараз, коли в області почалися жнива, важливо розуміти переваги застосування соломи в якості добрива. Адже це може не лише підвищити продуктивність, а й вирішити ряд екологічних проблем: утилізується величезна маса органічної речовини; покращується мінеральне та органічне живлення рослин, солома не забруднює ґрунт високими концентраціями нітратного азоту та органічного фосфору. Також рівномірно розкидана у полі солома в спеку захищає ґрунт від пересихання та ущільнення, не даючи погіршуватися його фізичним властивостям. 

Відповідати на питання буду тут