Розмір тексту

Молочне скотарство Полтавщини економічно привабливе, але потребує модернізації

Як і обіцяв, продовжую тему тваринництва на Полтавщині. Розповім про нинішній стан та розвиток галузі молочного скотарства. 

Протягом останніх десятиліть поголів’я великої рогатої худоби має тенденцію стабільного утримання 162–168 тис. голів у с/г підприємствах та 93–111 тис. — в господарствах населення.

Показник виробництва молока в області — неоднорідний. Найвищої продуктивності досягли господарства Кременчуцького, Котелевського та Карлівського районів. Середній удій на корову протягом 2016 року в них становив: 8684, 7722 та 7252 кг відповідно.

Великі господарства, з поголів’ям не менше 400 корів, складають 1/3 частину с/г підприємств області. Вони економічно ефективніші за дрібні підприємства з меншим поголів’ям.

Проаналізувавши структуру виробництва молока, можна побачити, що нарощування великими господарствами обсягів — до 46,2% — підвищує якість молока, економічну ефективності його виробництва та сприяє створенню інвестиційної привабливості підприємств.

Що заважає розвиватися молочної галузі Полтавщини?

Групування с/г підприємств за середнім річним удоєм молока на одну корову показало, що 60% (110 підприємств) вже перейшли п’ятитисячний рубіж. З них 70 мають удої понад 6000 кг і виробляють 65% валового надою молока. Але маємо ряд перешкод, які заважають подальшому зростанню галузі, зокрема:

 • непрозоре формування закупівельних цін на сировину та вартість готової молочної продукції. Це призводить до скорочення поголів’я у приватних господарствах та невеликих фермах;

•  недостатня підтримка та стимулювання виробника державою;

•   недосконала кредитна політика з боку держави, банківських установ та кредитних спілок для придбання основних засобів виробництва, будівництва та реконструкцій ферм;

• відсутність первинної ланки обробки молока (фільтрація, охолодження), що суттєво знижує ґатунок сировини та закупівельну ціну;

• повільне запровадження сучасних технологій утримання, годівлі, доїння тварин;

• контраст між застарілими технологіями, які використовуються в регіоні та новими вимогами СОТ, стандартами сучасних переробних підприємств;

•  недостатня просвітницько-консультативна діяльність з боку провідних виробників та науковців;

• збіднена кормова база, відсутність в раціонах дешевих альтернативних кормів, нетрадиційних видів кормових трав та зернових. 

Як розв’язати проблеми галузі?

Перш за все, виробникам молока варто провести технічне переоснащення. Зокрема, технологічну модернізацію родильних відділень. 

Умови утримання телят від перших днів до 3 місяців життя

Для проведення отелень варто використовувати родильні секції (денники). Вони створюють природніші умови утримання новотільної корови та її приплоду, щоб забезпечити можливість для прояву поведінкових реакцій корови, а для теляти — своєчасне споживання молозива.

Технологію вирощування молодняку молочного періоду, яка передбачає групове утримання телят, варто змінити на індивідуальне утриманням у клітках-вольєрах на солом’яній підстилці. Даний метод відповідає сучасним стандартам санітарної безпеки, запобігає захворюванням та сприяє нормальному розвитку телят у перші 3 місяці життя.

При реконструкції корівників варто запровадити безприв’язне утримання корів у секціях на періодично-змінній підстилці із використанням кормового столу та кормо-гнойового проходу.

Розвиток кормової бази

Стратегічним напрямом забезпечення поголів’я ВРХ кормами є перехід с/г підприємств на інтенсивну систему кормовиробництва та запровадження однотипної годівлі з широким використанням консервованих кормів. Для цього в господарствах необхідно:

• підвищити технічне забезпечення і покращити якість комплексу машин для збирання та заготівлі кормів, ефективно використовувати наявні капітальні споруди і сховища та впроваджувати сучасні технології заготівлі й зберігання всіх видів консервованих кормів;

• організувати насінництво кормових культур, особливо багаторічних трав, озимої вики та інших;

• розширити посіви багаторічних трав за рахунок скорочення менш урожайних однорічних трав;

•  посіви озимих культур і багатокомпонентних однорічних трав збирати на початку воскової стиглості зерна для приготування зерносінажу і силосу з підвищеним вмістом сухої речовини;

• посівів кукурудзи на зелений корм практикувати у поєднанні із силосним сорго, збирати її на силос у фазі закінчення молочно-воскової, початку воскової стиглості зерна;

• змінити структуру кормів через підвищення частки концентрованих кормів у раціонах до 50%, що дозволить підвищити продуктивність тварин.

Ще одним надзвичайно важливим та дієвим механізмом розвитку галузі молочного скотарства є зростання та зміцнення кооперативних формувань, але про них окремо розповім вже у наступному пості цього блогу. 

P. S. Відповідати на запитання буду тут.  

Про автора

Роман Товстий

Роман Товстий

Заступник голови Полтавської обласної державної адміністрації

29
Останні публікації:

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему