Принципова помилка польської партиципації
Я писала про особливості польської партиципації:
***
Бюджет участі (громадянський бюджет, партиципаційний бюджет) — це частина загального бюджету громади (села, міста тощо), яка за певними процедурами витрачається на ті проекти, які сама громада вважає найважливішими.
***
Начебто блага річ, направлена на поглиблення процесів самоврядування, але насправді, на мій погляд - показуха.
Громада не може ефективно безпосередньо управляти розподілом свого бюджету.
Вона вибирає представників – депутатів. Останні і займаються розподілом.
То, виходить, депутати, які обрані громадою в тому числі для розподілу бюджету, певну частину цього бюджету віддають для партиципаційного використання.
Потім начебто громада сама голосує за використання такої партиципаційної частини.
Але зазначене голосування в принципі не може бути таким всеохоплюючим, як голосування за власне кандидатів.
І смисл? Де тут поглиблення процесів самоврядування?
***
Мабуть, в Польщі є надлишок бюджету внаслідок в тому числі вливань зовнішніх коштів. Он чому вони займаються партиципацією – перерозподіляють вже перерозподілене.
Але чи доцільно це для, приміром, України, де надлишку не проглядається?
***
На мій погляд, поглиблення самоврядування – це в першу чергу передача повноважень на місця (фактично у дворові, робочі тощо колективи). Повноважень і, паралельно, зменшення податкового тиску.
***
Справжній захід партиципації – це створення ОСББ чи інших подібних дворових структур.
Тобто, самоврядування - це коли у своєму дворі. Не ЖЕК ремонтує жильцям лавочки, облаштовує клумби, робить дитячі майданчики, саджає дерева тощо, а безпосередньо самі мешканці самоорганізуються і роблять своє життя на краще.
А якщо інтереси виходять за межі двору, то тут вже питання повинні вирішуватися представниками громади – депутатами.
***
То ж справжня партиципація – це розвиток дворових та інших подібних структур, а не громадянські бюджети.