Громадська рада – порадник

У попередньому дописі я розглянула, що таке громадська рада, чим вона повинна займатися, якими нормативними документами визначається її дія, хто може до неї входити, хто не може, основні моменти створення.

Сьогодні дещо детальніше зосереджуся на питанні: якою повинна бути громадська рада?

У Типовому положенні, затвердженому Постановою КМУ від 03.11.2010 р. № 996 наведені:

1.     основні завдання Громадської ради (п. 3),

2.     її функції (п. 4) і

3.     права (п. 5).

Окрім того, у п. 1 Типового положення сказано, що Громадська рада є тимчасовим консультативно-дорадчим органом.

Таким чином, Громадська рада повинна бути такою, що найкраще відповідає цим вимогам. Якщо ці вимоги висловити одним словом, то вона повинна бути Порадником тому органу, до якого створена.

Наприклад, якщо Громадська рада створена при обласній раді, вона повинна Порадувати обласну раду. Вона радить обласній раді. Вона консультує обласну раду.

І жодним чином така Рада не повинна бути опозиціонером до обласної ради. Немає в неї такої задачі.

Завдання Ради

Перше – сприяти громадянам приймати участь в управлінні державними справами.

Хочете покерувати – робіть це через Раду. Приймайте участь у заходах, які вона проводить.

Друге – здійснювати громадський контроль за діяльністю органу, при якому створену Раду.

Здійснювати контроль – це не значить стати в позу і повчати жити. Це не значить, що радники повинні вибивати двері чи ламати вікна тощо. Громадська рада, повторюся, є тимчасовим консультативно-дорадчим органом. А тому контроль здійснює в консультативно-дорадчому режимі.

Третє – сприяти врахуванню органом, при якому її створено, громадської думки під час формування та реалізації державної політики.

Це останнє є основним завданням Громадської ради. Вона дораджує (дає поради) органу, при якому створена, у питаннях формування та реалізації державної політики. Технічні особливості здійснення цього завдання визначені Порядком проведення консультацій з громадськістю, затвердженим Постановою КМУ від 03.11.2010 р. № 996.

Функції Ради

1.Рада дає пропозиції Органу щодо організації консультацій і плану проведення консультацій.

Тобто, яким чином технічно будуть організовані консультації (див. також Порядок № 996), за якими питаннями (зауважте – не за будь-якими питаннями, а за окремими) і план проведення.

Рада дає пропозиції Органу, а Орган погоджує, затверджує, або відхиляє такі пропозиції.

Як бачимо, Рада може давати консультації не за будь-якими питаннями, а тільки за тими, які будуть погоджені з Органом.

Тільки в такому випадку можна добитися конструктивного діалогу, а не базару.

Дораджуйте те, що вас питають.

2.Рада дає Органу пропозиції щодо питань, за якими проводяться консультації.

Тобто, вас спитали, ви підготували пропозиції і надали Органу.

3.Рада дає Органу пропозиції щодо підготовки проектів відповідних нормативно-правових актів. Це одна з основних функції Ради. Саме на цьому питанні повинна бути зосереджена основна увага Ради.

4.Рада здійснює громадський контроль за:

·       врахуванням Органом пропозицій та зауважень громадськості,

·       забезпечення ним прозорості та відкритості своєї діяльності,

·       доступу до публічної інформації, яка знаходиться  у  його володінні, 

·       дотриманням  ним нормативно-правових  актів, спрямованих на запобігання та протидію корупції.

Замітьте, що контроль слід здійснювати не за будь-яким аспектом діяльності Органу, а тільки за цими наведеними напрямками. Потрібно це для знову-таки конструктивної роботи, конструктивного діалогу, а не створення анархії в роботу Органу.

Нам не потрібно, щоби громадський контроль Ради руйнував роботу Органу. Вкотре наголошую: потрібно радити, консультувати, а не ламати двері і вікна, перешкоджати роботі Органу, ображати працівників Органу.

Громадський контроль – не синонім хамству.

Якщо Рада налаштована на хамство, то така Рада Органу не потрібна.

5.Рада організовує публічні заходи (семінари, конференції, круглі столи тощо) для  обговорення актуальних питань розвитку галузі чи адміністративно-територіальної одиниці.

Це також одна з основних функцій Ради. Публічні заходи – це дискусійний майданчик, де будь-який громадянин може прийняти участь в обговоренні відповідного питання.

Чи є у Ради достатньо кваліфікації для виконання своїх функцій?

Це ключове питання. Наприклад, тільки лікар (спеціаліст) може дати слушну пораду, яким чином лікувати хворобу. Водій автобуса також спеціаліст, але тільки не у лікуванні. То чи будете ви слухати водія з приводу лікування своєї дитини?

Склад Ради впливає на перелік тих питань, з яких вона може надавати свої консультації та поради. Якщо Рада складатиметься з водіїв автобусів, то напевне, що Орган не питатиметься у неї, як лікувати дітей. І навпаки, якщо Рада складатиметься з лікарів, ніхто не питатиметься у неї, як краще водити автобуса.

З цього випливає, що тільки після ознайомлення з кадровим складом конкретної Ради Орган може вирішити, по яким питанням до неї можна звертатися. Якщо потрібних спеціалістів у Раді немає, то така Рада буде пустою. Хіба що для галочки.

Слід сказати, що у Ради є право для виконання своїх завдань залучати до своєї роботи фахівців, експертів. Але це не означає, що сама Рада може складатися з профанів. Якийсь хоч мінімальний рівень компетентності повинен бути.

Інший висновок: при формуванні складу Ради слід заздалегідь прораховувати її орієнтовний кадровий склад.

Деструктивна Рада

Наявність створеної Ради при якомусь Органі – не обов’язково плюс. Чи виконує вона свою роботу якісно? Чи, може, навпаки сама є проблемою?

Раді можна радіти, якщо вона допомагає вирішувати проблеми, а не їх створювати.

Характер Ради може бути деструктивний.

Наприклад, Рада виконує невластиві їй функції, приміром, займається благодійництвом. Благодійництво то блага справа, але ж Рада створюється не для того. Вона створюється для консультацій Органа, як її порадник.

Рада здійснює активну суспільно-політичну роботу – проводить різноманітні заходи, висловлює власну думку на соціально-політичну тематику. Але ж, панове, Рада – не політична партія, не громадська організація. Рада – консультативно-дорадчий орган при відповідному Органі. Справа Ради – консультувати і дораджувати Орган, а не забирати хліб у політичних партій, громадських, благодійних організацій. Кожен займається своєю справою. Як ви не хочете консультувати, то реєструйте свою партію чи громадську організацію і займайтеся на здоров’я. А ми будемо шукати ту Раду, яка потрібна для консультацій.

Рада не проводить роботу щодо здійснення консультацій, аналізу нормативно-правових документів Органа. Прозвітуєте про нормативно-правові документи Органа, за якими ви надали пропозиції Органу? Немає роботи – немає звіту.

Рада не для показухи

Хочу ще раз сказати, що Громадська рада створюється не для показухи. Вона потрібна для консультацій і порад. Для чого повинна мати відповідний кадровий склад. Якщо на якийсь момент часу цього поки що немає, то і Ради немає.

Спішити з цим питанням не варто. Доцільно створити робочу групу.

Група вивчає наявність потенційних членів Ради, їх фах, професійний рівень, визначає коло питань, що можуть ними фахово опрацьовуватися. Тобто, спершу треба визначитися, за якими питаннями можна звернутися до Ради за допомогою.

Далі вже можна запускати процедуру формування Ради. Після створення Ради залежно від її обраного складу визначається коло питань для консультацій.

Створимо Раду з рибалок, то й радитимося про одну рибу.