Державна служба з людським обличчям. Що вдалося за рік роботи з Департаментом будівництва ОДА

До початку роботи з УКБ, я знати не знав, де воно знаходиться. Тому витрачаю зайві хвилини на пошук будівлі та кабінету і трохи запізнююся на зустріч. Тимофію Голбану на вигляд років 30. Він швидко говорить і через кожні дві хвилини відповідає на телефонні дзвінки. На першій зустрічі ми узгоджуємо «правила гри» і домовляємося, що ніяких «урочистостей» і «щиро вітаю» у нашій роботі не буде. А потім їдемо на один з об’єктів.

Вирази облич, коли на об'єкті йде серйозна робота

Це найважливіше, що треба зробити, коли починаєш працювати з державними органами. Мовою офіційних документів чиновники можуть спілкуватися і без нашої допомоги. Питання тільки в тому, що це буде приблизно як глухий з німим. Бо розуміють її тільки вони самі.

Не пишіть для галочки — пишіть, щоб вас зрозуміли

Працюючи з якоюсь структурою чи організацією, ми хоч-не-хоч виконуємо функції прес-служби. Особливо, якщо до цього її не було. Є два варіанти роботи у цьому напрямку:

• Розіслати таку-сяку новину тільки для того, щоб поставити відмітку у своїх завданнях на день;

• Підготувати текст, який нормально сприйматиметься людьми і буде читабельним.

Ми обираємо другий варіант. Важливо, щоб люди не тільки бачили діяльність Департаменту, але й розуміли, що взагалі відбувається навколо. Тому усю вузькопрофільну термінологію максимально замінюємо звичайною мовою. Те саме стосується і канцелярізмів, про які я вже писав вище. Так ми не тільки стаємо ближчими до читачів, але й журналісти публікують матеріали частіше.

Ще одна важлива деталь: показати діяльність держструктури через її керівництво та працівників. Бо до людей завжди набагато більша довіра. Тому жодна наша стаття не обходиться без коментаря Тимофія Голбана. Тим більше, він експерт у будівництві і може зазначити важливі моменти.

Тимофій Голбан у рейтингу згадуваності полтавських політиків та чиновників

Є, звичайно, і факапи. За рік я досі не можу привчити деяких працівників Департаменту до медійності. Але недарма ж кажуть: вода камінь точить.

Соціальні медіа все важливіші для держструктур

Правила медійної гри почали змінюватися ще у 14-15 роках. А зараз важко уявити будь-який державний орган без сторінки у Facebook. Тільки на Полтавщині аудиторія цієї мережі складає більше, ніж 300 тис. користувачів. Тому Facebook для нас — один з головних каналів комунікації. А на сторінку Департаменту за рік підписалися 1000 користувачів. 

Державний орган — не значить нудно. Потрібно не боятися сміятися над собою та розважати користувачів. У наших постах Тимофій Голбан був у ролі Еддарда Старка. А Даша-слідопит шукала для Департаменту підрядників. Крім того, ми постійно відповідаємо на коментарі і говоримо з людьми нормальною мовою.

Тимофій Голбан у ролі Еддарда Старка

Ще один лайфхак — не тільки висвітлювати діяльність Департаменту, а й бути цікавими. Ми розповідаємо підписникам про специфіку галузі, успішні кейси європейських країн, ділимося новинами та перемогами українського будівництва.

На цей рік хочу навчитися робити caption-відео і почати їх використовувати. А ще зробити все можливе, щоб про кейс нашого Департаменту почали говорити українські SMM-спільноти. Не бачу жодних причин, щоб це не вдалося.

Не бійтеся робити те, що ніхто не робив до цього

·        Будівельники, які читають Шевченка

Робота з вузькопрофільною галуззю не дає використати усі можливі інфоприводи для отримання хайпу, — казали вони. Але тільки не в нашому випадку. Навіть між Тарасом Шевченком та Департаментом будівництва можна знайти точки дотику. Тим більше, будівельники, як виявилося, непогані декламатори.

До 9 березня минулого року ми підготували ролик, де вони один за одним читали уривок з вірша «На вічну пам’ять Котляревському» — кожен по кілька рядків. Ми ж, як-ніяк, на батьківщині Івана Петровича. Цим відео ми ще й спробували подолати один з найзастояніших стереотипів. Бо більшість з нас звикли вважати будівельників людьми далекими від чогось прекрасного.

Будівельники вітають Тараса Шевченка з Днем народження

Ролик у Facebook переглянули 2,8 тисяч користувачів. А ЗМІ публікували його самі, не чекаючи на матеріал від прес-служби.

·        Голосування за логотипи та зовнішній вигляд об’єктів у Facebook

Люди дуже часто жаліються, що влада не дослухається до них та приймає рішення так, як заманеться. Тому ми вирішили бути максимально відкритими. Але звітування перед громадою — це і так обов’язкова річ. З Департаментом ми пішли далі: залучаємо полтавців до прийняття рішень, коли є така можливість.

Перший кейс — голосування за зовнішній вигляд майбутнього фасаду Полтавського лялькового театру. Ми дали людям варіанти і розмістили пропозицію обрати один з них на сайтах інтернет-видань, сторінках Департаменту та Тимофія Голбана у Facebook. Відео, де ми презентували пропозиції, переглянуло 9,3 тисячі людей тільки у Facebook. Загальне охоплення ініціативи —близько 30 тисяч мешканців області. Але найголовніше — люди самі прийняли рішення, ніхто не нав’язував їм його «згори».

Інший досвід, яким хочеться поділитися: голосування за новий логотип спортивно-оздоровчого табору «Маяк». Механіка тут така ж, як і минулого разу: полтавці обирали новий стиль для дитячого закладу. Але вона знову спрацювала. Все тому, що ми витримали паузу. Між першим та другим голосуваннями пройшло 5 місяців. Тому вони не приїлися людям і кожного разу сприймалися, як щось свіже та цікаве.

·        Графіті у спортзалі Решетилівського спорткомплексу

Ще одна цікава ідея, яку нам вдалося зреалізувати — графіті у Решетилівському спорткомплексі. Його відкрили у минулому році. І, чесно кажучи, закладів такого рівня дуже мало і в Полтаві. Але справжньою фішкою стало графіті у спортивному залі. Спочатку ми думали про якийсь малюнок, а потім зупинилися на назвах видів спорту, написаних різними шрифтами на стіні.

Графіті у Решетилівському спорткомплексі

Завдяки графіті спорткомплекс став візуально набагато сучаснішим. А ще це стало гарним інфоприводом. Ми використали його у соціальних мережах та ЗМІ. А журналісти ще й почали робити меми з Тимофієм Голбаном, який малює балончиком різні заклики на стінах спорткомплексу. Це додало ще більше хайпу нашому графіті.  

Висновки

Робота з державними органами цікава тим, що ти руйнуєш найусталеніші стереотипи. Потрібно взяти і повністю змінити думку людей про чиновників. Виявляється, вони можуть і посміятися над собою, і бути зрозумілими та відкритими.

Крім того, ця робота дозволяє полтавцям краще зрозуміти, чим займається той чи інший орган. І куди йдуть кошти з їхніх податків. Особливо якщо це вузькопрофільний Департамент чи Управління. А коли розумієш — і контролювати їхню роботу набагато простіше.