Розмір тексту

Перший день празьких канікул. Або що потрібно знати, коли їдеш до Чехії

На новорічну відпустку я поїхав до Праги. Про те, наскільки тут гарна архітектура писати не буду. Це і так зрозуміло. Натомість розкажу про місцеві особливості, які варто знати, збираючись до Чехії. 

Прага, трохи віддалений від центру район Прага, трохи віддалений від центру район

Якщо є можливість летіти до Чехії — краще летіти. Але ми чесно і відповідально провтикали нормальні ціни на квитки. Тому довелося скористатися чотириколісним транспортом. Поїздка на автобусі з Києва, яким би комфортабельним він не був, займає близько доби. 6 з них провели на кордоні. Більшу частину дороги спиш, але все одно відчуваєш себе дуже втомленим, коли приїздиш на місце.

Велика кількість російськомовних людей

Збираючись до Праги, готуєшся, що доведеться багато розмовляти англійською. Тому по дорозі перебираєш у голові все, що встиг запам’ятати за ен років вивчення цієї мови. А потім сідаєш у Uber біля вокзалу і перше, що чуєш від водія: «Дааа япооонский городовой».

У Празі дуже багато російськомовного населення. З одного боку, це значно спрощує комунікацію. В отелі, в магазинах, на вулицях: усюди розуміють російську. Іноді зустрічаються навіть люди, які добре спілкуються солов'їною. А з іншого: не варто говорити щось в голос, сподіваючись, що тебе не зрозуміють. Зрозуміють та ще й завжди знайдуть, що відповісти.   

Євро чи крони, — ось у чому питання

У Чехії ходять дві валюти: євро та крони. Здається, що це добре і можна використовувати і ту і іншу без якихось проблем. Але є кілька нюансів: у деяких магазинах та закладах решту з євро даватимуть місцевою валютою, а у інших взагалі їх не прийматимуть. Тому рано чи пізно у вас будуть повні кишені дрібних крон. 

Ще одна проблема: є місця, де вас намагатимуться кинути на курсі. Ну, наприклад, курс євро до крони зараз 1/25. А ви приходите до бару і розраховатися там доведеться по курсу 1/23. Тому раджу хоча б 50 євро одразу поміняти на місцеву валюту. Щоб потім не доводилося втрачати кошти на дрібницях, або потрапляти у незручні ситуації.

Над Прагою літає привид комунізму

Окрім російськомовного населення, до Чехії приїздить і багато туристів з Ерефії. У сувенірних лавках вистачає продукції з символікою СРСР, а також матрьошок. Аналогічна ситуація у книжкових. Росії та Союзу навіть присвячені цілі полиці. Місцеві письменники та дослідники вивчають радянську революцію, її діючих осіб. Та й взагалі сам Союз, як явище. 

Полиця в одній з книгарень Полиця в одній з книгарень

Все це, звичайно, нагнітає. Але лояльність чехів до країни, звідки до них приїздить багато туристів, теж можна зрозуміти. Та і серед самих мешканців країни, як я вже писав вище, теж доволі багато людей з РФ. Тому не варто приймати всю цю російську хвилю на свій рахунок. Нічого особистого, тільки бізнес. 

Тонка грань між трешем і місцевим колоритом

У Празі дуже багато атмосферних закладів. Але подекуди ця атмосфера плавно переходить у суцільний треш. На багатьох сайтах і форумах «Зли Часи» називають однією з кращих пражських пивних. Але мааалеьнкий нюанс: тут так брудно, наче в останнє прибирали років 5 тому. Замурзанішого меню, до якого аж пальці липнуть, я ще не бачив. А умови в яких готується їжа навіть обговорювати не хочеться.

На противагу, є дуже багато вуличної їжі у центрі міста. Обід на двох у одній з ярмаркових яток коштуватиме десь близько 20 євро. Але це той обід, коли ще годинку-півтори ледь перекочуєшся вулицею.

Вулична їжа у самісінькому центрі Праги Вулична їжа у самісінькому центрі Праги

Є і гарні ресторанчики. Ввечері ми, наприклад, натрапили на бар «Мерлін». Там є класичні чешські страви, гарно представлена і ірландська кухня. Як і з вуличною їжею, вечеря на двох обійшлася десь близько 20 євро. А сьогодні плануємо піти у ресторан «Пєкло». Кажуть, що він розташований прямо на території старовинного католицького храму. 

Вечеря у Мерліні Вечеря у Мерліні

Sale, sale, sale

Багато українців їздять до Європи на шопінг. І все роблять правильно. Ціни тут дуже лояльні, а знижки можуть доходити і до сотень євро. Ну а якість одягу та взуття, самі розумієте, набагато краща, ніж в Україні.

Я, наприклад, взяв собі фірмові «лакостівські» кросівки усього за 50 євро. В Україні ціна на них починалася б з трьох тисяч гривень. І це тільки початок моїх магазинних справ у Празі. Тому раджу брати з собою окремі гроші для шопінгу. Даю 100% гарантію, вам вдасться знайти все, чого душа забажає.

Якщо політичні борди, то дуже охайні і в спеціальних місцях

Вже в січні вісімнадцятого чехи обиратимуть нового президента. Але гуляючи Прагою, цього майже не відчуваєш. Якщо наші міста перед виборами рясніють політичною рекламою, тут справи з нею набагато кращі. За день я пройшов близько 20 кілометрів і побачив лише 4-5 бордів. Всі вони виділені іншою за кольором рамкою і розміщені у спеціально відведених місцях.

Політичний борд діючого президента у Празі Політичний борд діючого президента у Празі

Чесно кажучи, така картина радує набагато більше, ніж обличчя (не завжди приємні) кандидатів на кожному кутку. Думаю, ця відсутність спаму і робить європейців терпимішими та лояльнішими до своїх обранців.

Далі буде

Прага величезна і дуже цікава. Тому майже нереально зрозуміти її за день і тим більше — вмістити у один блог. Це тільки початок. Як мінімум, потрібно ще дізнатися, як чехи святкують Новий Рік. А як максимум: провести у чеській столиці насичений тиждень. 

Про автора

Денис Старостін

Денис Старостін

Медіаджедай

37
Останні публікації:

Полтавщина:

Запропонувати тему