2 жовтня, 12:29

Як зібрати майже 11 тисяч гривень на допомогу онкохворим дітям у Полтаві

Цієї суботи ми разом з ТРЦ «Київ» провели інтелектуальну книжкову барахолку #Літерафест. На заході вдалося зібрати майже 11 тисяч гривень на допомогу онкохворим дітям. Їх ми направили фонду «Таблеточки».

Після успішного заходу ділюся нашими перемогами та факапами. Цей кейс точно допоможе людям, які збираються організовувати благодійні заходи у Полтаві. А з іншого боку, покаже, чого при цьому робити не треба.

Ідея зробити спільний захід, пов’язаний з книжками, виникла у нас з арт-менеджером ТРЦ «Київ» Валерією Петько ще навесні. До її реалізації ми дійшли в кінці літа. На підготовку з усіма нюансами мали близько 2 місяців. Вважаю цей строк ідеальним для подібних подій. 

Коли починаєш роботу над проектом, потрібно завжди дивитися правді у вічі. Зробити фестиваль рівня «Форуму видавців», або «Книжкового Арсеналу» у Полтаві зараз майже нереально. Тим більше з доволі обмеженим бюджетом. Гонорари топових авторів мають по 4 нулі. Та і видавництва не стануть долучатися до якогось нового проекту просто через чесне слово організаторів. Тому концепцію з класичним фестивалем одразу відкинули. Звичайно, можна було зробити його другосортним на так-сяк, але це не наша історія.

Розмірковуючи над майбутнім заходом я помітив, що вдома дуже багато гарних книжок, які вже не читаю. І навряд захочу повертатися до них знову. Було б круто звільнити від цих книжок полиці, та ще й поділитися ними з тими, кому вони цікаві. Так і народилася ідея книжкової барахолки #Літерафест. Це можливість для усіх полтавців продати книжки, які втратили для них актуальність.

Біля стенду Yoda Consult на барахолці Біля стенду Yoda Consult на барахолці

Крім того, ми додали до барахолки мистецьку програму, дитячу зону, фудкорт і інші пряники та плюшки для відвідувачів. 

Все, що робиться з благодійною метою — на краще

Просто продавати книжки — це добре. Але в ідеалі такий захід має ще й приносити суспільну користь. Тому ми вирішили зробити барахолку благодійною. Частину зібраних коштів (а якщо захочуть, і всі) учасники передавали фонду «Таблеточки» на допомогу онкохворим дітям. Крім того, благодійна мета заходу мала б гарно зіграти на імідж ТРЦ «Київ». Соціальна відповідальність бізнесу сьогодні — не просто тренд, а необхідність.

На заході На заході

Чому ми обрали фонд «Таблеточки»? Це одна з найбільших благодійних фундацій України. Вона має гарну репутацію, ефективно працює з медіа і завжди звітується за кожну копійку, що отримує. Крім того, проблема онкохворих дітей в Україні стоїть доволі гостро. Про неї треба постійно нагадувати. А ще краще — долучатися до вирішення.

Системність має бути у всьому

Ми з Валерією працюємо у різних сферах і різних місцях. Звичайно, це трохи ускладнює комунікацію. Тому найперше, що мають зробити співорганізатори — розділити обов’язки між собою. Мухи мають бути окремо, котлети окремо. Я відповідав за інформаційний супровід барахолки та формування мистецького лайнапу. Валерія взяла на себе більшість організаційних моментів. Постійно знаходячись біля локації, вона могла вирішувати поточні проблеми швидше і ефективніше.

Крім того, ми одразу сформували план, за яким рухалися. Але дуже важливо не йти за ним всліпу. Ми систематично проводили робочі зустрічі і за потреби вносили зміни. Крім того, у мене був окремий план інформаційної кампанії. Як і у першому випадку я одразу його корегував, якщо виникала потреба.

Гарний план і постійна комунікація між собою — найкорисніші речі для організаторів. Ви маєте завжди знати куди і як рухається ваш захід. А не вставати зранку з запитаннями «Що роботи?», або «Куди бігти?». Системність — це половина успіху. Тим більше, завжди спрацьовує формула: скільки зусиль вкладете — таким буде і результат.

 Об’єднання зусиль людей з різних сфер завжди дає результат

Благодійна мета заходу завжди дає карт бланш на залучення великої кількості лідерів думок. Усі вони хочуть, щоб їхні імена асоціювалися з добрими справами. Це з одного боку. А з іншого: мало хто стане відмовляти онкохворим дітям у допомозі.

Ми шукали лідерів думок трьома шляхами. Сформували список і працювали з ним, пропонуючи участь у заході. Багато людей, відомих на локальному рівні, і самі зверталися до нас. Крім того, у PR-агентства Yoda Consult, де я працюю, є багато замовників. Ми також використали цей ресурс і пропонували їм взяти участь барахолці.      

Для участі у заході нам вдалося залучити велику кількість людей з зовсім різних сфер. Це громадські організації «Полтавська платформа» та «Нова Полтава». Також багато державних органів: департаменти будівництва і освіти Полтавської ОДА, екоінспекція у Полтавській області, держаудитслужба. IT-школа Beetroot Academy, відомий у Facebook блогер Ярослав Журавель та заступник полтавського міського голови Віталій Нікіпелов.

Державні органи теж долучалися до барахолки Державні органи теж долучалися до барахолки

Усі ці люди мають великий соціальний капітал і можуть використовувати його для промоції заходу. Крім того, кожен може не тільки передати книжки, але і допомогти у організації. Наприклад, у нас не вистачало волонтерів. І їх надала «Полтавська Платформа». А «Нова Полтава» підготувала фотозону, коли в останній момент у нас виникла проблема з однією з них.

Ще мене вразило наскільки наші друзі з інших організацій захопилися ідеєю спільно допомогти онкохворим дітям. Вже після обіду, коли на вулиці почало ставати ще холодніше, я по черзі підходив до них і пропонував згортатися та йти додому. Але і Аня Куриленко з Beetroot Academy, і Аня Єгорова зі «Змісту», і Юля Городчаніна з «Нової Полтави», усі крутили пальцем у скроні і говорили, що стоятимуть-продаватимуть книги до кінця. І за це їм величезний респект.

І я, і я так хочу

При проведенні благодійних заходів та акцій найкраще спрацьовує принцип «І я так хочу». На своїх майданчиках ми постійно розповідали про учасників барахолки та людей, які допомагають її проведенню. Побачив, що захід — це реальні люди, і бажання долучитися до нього стає сильнішим.

Приклад публікації про учасників заходу Приклад публікації про учасників заходу

Крім того, чисто з побутової точки зору, публікації-представлення учасників — це унікальний контент, який дозволяє заходу постійно залишатися в інформаційному полі.

Ми також просили усіх учасників робити публікації про захід на їхніх сторінках та доступних майданчиках. Особливо ефективні тут Instagram-stories. Серед усіх доступних інструментів вони дають найбільше охоплення.

Чим більше хайпу — тим краще

У багатьох оргів є проблема. Вони повністю забивають на інформаційний компонент і чомусь впевнені, що люди самі дізнаватися про їхній захід. Коли у тебе у стрічці новин на Facebook кожної години з’являються сотні нових публікацій, це маловірогідно. Тому потрібно максимально використовувати усі інформаційні майданчики. У нашому випадку це:

  • Соціальні медіа. Це основний канал комунікації з нашою аудиторією. Ми мали 4 майданчики (пабліки співорганізаторів та полтавський проект у Facebook, який я адмініструю). І кожен з них систематично доносив до людей інформацію про подію. Останні тижні це відбувалося по декілька разів кожного дня з кожного майданчику.

Все ціннішими стають зустрічі у Facebook. У мобільній версії навіть з'явилася окрема вкладка для них. Подію теж потрібно оновлювати кілька разів на день. А ще постійно збільшувати кількість її учасників, запрошуючи друзів. Ваші колеги та члени команди теж мають робити те саме. Можна по-хардкору, вручну, а можна використовувати автоматизовані скрипти. Наприклад, авторства київського програміста Макса Фрая.

Кількість людей, які зацікавились подією у Facebook Кількість людей, які зацікавились подією у Facebook

  • Робота зі ЗМІ. Ми підготували 6 інформаційних матеріалів про захід до його початку, зараз працюємо над пост-промоцією. Якщо подія масштабна, кожен окремий елемент може стати окремим інфоприводом. Наприклад, приїзд до Полтави письменників Тараса Антиповича та Павла Коробчука — це дві окремих новини;
  • ЛГД. Як я вже писав вище, ми залучали до промоції лідерів громадської думки. Ми розповідали про них. А їх просили зробити публікації про захід. Так ми охоплювали і свою і лояльну до них аудиторії;

Публікація Олексія Сердюкова про барахолку Публікація Олексія Сердюкова про барахолку

  • Ефіри на ТБ. Дуже часто на локальному телебаченні немає героїв для ефірів. Тому ми активно пропонували їм свій захід. Телебачення — це той канал комунікації, який дозволяє залучити старшу аудиторію. І навіть коли все більше і більше людей віддаються перевагу інтернету, про його важливість забувати не можна;

Валерія Петько   співорганізаторка книжкової барахолки #Літерафест Валерія Петько співорганізаторка книжкової барахолки #Літерафест

  • Зовнішня реклама. Це ще один привід не зациклюватися лише на інтернеті. Ефективність зовнішньої реклами стає все меншою. Але в той самий час, будь-яка згадка про захід має значення. Пройшовши повз афішу один раз, потім другий, потім третій, я рано чи пізно все одно помічу її.

Факапи

·        Перенасиченість заходу подіями.

Ми намагалися зробити інтелектуальну барахолку якомога більш концентрованою. Але це зіграло проти нас. В першу чергу, люди приходили на захід за книжками. А вже потім — звертали увагу на події, які відбувалися у рамках барахолки. Тому не на усіх з них було так багато людей, як хотілося б.

Як на мене, ідеальним форматом для таких подій стане основна частина, а ще невелика, але якісна концертна програма. Найкраще — залучити кількох відомих на локальному рівні виконавців. Якщо дозволяє бюджет, то і знаних в усій Україні.

·        Погода

Я пробув на барахолці з 8 ранку до 6 вечора. На термометрі було десь в районі 8 градусів. І це, м’яко кажучи, прохолоднувато. Звичайно, важко вгадати погоду. Але на майбутнє розумітимемо, що кінець вересня — це вже пізно для заходів на відкритому повітрі.

·        Велика кількість заходів у місті одночасно

Я не вперше стикаюся з відсутністю комунікації між організаторами різних подій у місті. Одночасно з нами відбувалося ще кілька масштабних івентів. І хоча про барахолку ми заявили набагато раніше, ніхто з нами не радився і ні про що не попереджав. Тому організатори просто мовчки забирали одне в одного аудиторію. І це при тому, що усі події були корисними та цікавими для полтавців.

Висновки

На книжковій барахолці за день побували близько 3000 людей, а зібрали ми трохи менше 11 тисяч гривень. Коли гарна справа об’єднує багато людей з різних сфер, вона з великою вірогідністю стане успішно. І #Літерафест це підтвердив.

Кошти, зібрані на барахолці Кошти, зібрані на барахолці

Ще одна важлива теза після барахолки: не варто боятися звертатися до лідерів думок та використовувати їх соціальний капітал для досягнення цілі. Вони з радістю підтримають гарну ініціативу та стануть її учасниками. Це стосується і громадського сектору, і державного.

І найголовніше: навіть захід з найблагодійнішою метою потребує масштабної інформаційної кампанії. Завдяки ній нам вдалося залучити велику кількість людей з інтернету. Та конвертувати їх присутність на заході у велику суму коштів, які направили на благодійну мету. Впевнений, без промоції людей було б у кілька разів менше.

Робіть добрі справи і розвивайте це місто. Разом нам обов’язково все вдасться.

Про автора
Денис Старостін
Медіаджедай
Денис Старостін
27
Останні публікації