Як зібрати майже 11 тисяч гривень на допомогу онкохворим дітям у Полтаві

Ідея зробити спільний захід, пов’язаний з книжками, виникла у нас з арт-менеджером ТРЦ «Київ» Валерією Петько ще навесні. До її реалізації ми дійшли в кінці літа. На підготовку з усіма нюансами мали близько 2 місяців. Вважаю цей строк ідеальним для подібних подій. 

Коли починаєш роботу над проектом, потрібно завжди дивитися правді у вічі. Зробити фестиваль рівня «Форуму видавців», або «Книжкового Арсеналу» у Полтаві зараз майже нереально. Тим більше з доволі обмеженим бюджетом. Гонорари топових авторів мають по 4 нулі. Та і видавництва не стануть долучатися до якогось нового проекту просто через чесне слово організаторів. Тому концепцію з класичним фестивалем одразу відкинули. Звичайно, можна було зробити його другосортним на так-сяк, але це не наша історія.

Розмірковуючи над майбутнім заходом я помітив, що вдома дуже багато гарних книжок, які вже не читаю. І навряд захочу повертатися до них знову. Було б круто звільнити від цих книжок полиці, та ще й поділитися ними з тими, кому вони цікаві. Так і народилася ідея книжкової барахолки #Літерафест. Це можливість для усіх полтавців продати книжки, які втратили для них актуальність.

Біля стенду Yoda Consult на барахолці

Крім того, ми додали до барахолки мистецьку програму, дитячу зону, фудкорт і інші пряники та плюшки для відвідувачів. 

Все, що робиться з благодійною метою — на краще

Просто продавати книжки — це добре. Але в ідеалі такий захід має ще й приносити суспільну користь. Тому ми вирішили зробити барахолку благодійною. Частину зібраних коштів (а якщо захочуть, і всі) учасники передавали фонду «Таблеточки» на допомогу онкохворим дітям. Крім того, благодійна мета заходу мала б гарно зіграти на імідж ТРЦ «Київ». Соціальна відповідальність бізнесу сьогодні — не просто тренд, а необхідність.

На заході

Чому ми обрали фонд «Таблеточки»? Це одна з найбільших благодійних фундацій України. Вона має гарну репутацію, ефективно працює з медіа і завжди звітується за кожну копійку, що отримує. Крім того, проблема онкохворих дітей в Україні стоїть доволі гостро. Про неї треба постійно нагадувати. А ще краще — долучатися до вирішення.

Системність має бути у всьому

Ми з Валерією працюємо у різних сферах і різних місцях. Звичайно, це трохи ускладнює комунікацію. Тому найперше, що мають зробити співорганізатори — розділити обов’язки між собою. Мухи мають бути окремо, котлети окремо. Я відповідав за інформаційний супровід барахолки та формування мистецького лайнапу. Валерія взяла на себе більшість організаційних моментів. Постійно знаходячись біля локації, вона могла вирішувати поточні проблеми швидше і ефективніше.

Крім того, ми одразу сформували план, за яким рухалися. Але дуже важливо не йти за ним всліпу. Ми систематично проводили робочі зустрічі і за потреби вносили зміни. Крім того, у мене був окремий план інформаційної кампанії. Як і у першому випадку я одразу його корегував, якщо виникала потреба.

Гарний план і постійна комунікація між собою — найкорисніші речі для організаторів. Ви маєте завжди знати куди і як рухається ваш захід. А не вставати зранку з запитаннями «Що роботи?», або «Куди бігти?». Системність — це половина успіху. Тим більше, завжди спрацьовує формула: скільки зусиль вкладете — таким буде і результат.

 Об’єднання зусиль людей з різних сфер завжди дає результат

Благодійна мета заходу завжди дає карт бланш на залучення великої кількості лідерів думок. Усі вони хочуть, щоб їхні імена асоціювалися з добрими справами. Це з одного боку. А з іншого: мало хто стане відмовляти онкохворим дітям у допомозі.

Ми шукали лідерів думок трьома шляхами. Сформували список і працювали з ним, пропонуючи участь у заході. Багато людей, відомих на локальному рівні, і самі зверталися до нас. Крім того, у PR-агентства Yoda Consult, де я працюю, є багато замовників. Ми також використали цей ресурс і пропонували їм взяти участь барахолці.      

Для участі у заході нам вдалося залучити велику кількість людей з зовсім різних сфер. Це громадські організації «Полтавська платформа» та «Нова Полтава». Також багато державних органів: департаменти будівництва і освіти Полтавської ОДА, екоінспекція у Полтавській області, держаудитслужба. IT-школа Beetroot Academy, відомий у Facebook блогер Ярослав Журавель та заступник полтавського міського голови Віталій Нікіпелов.

Державні органи теж долучалися до барахолки

Усі ці люди мають великий соціальний капітал і можуть використовувати його для промоції заходу. Крім того, кожен може не тільки передати книжки, але і допомогти у організації. Наприклад, у нас не вистачало волонтерів. І їх надала «Полтавська Платформа». А «Нова Полтава» підготувала фотозону, коли в останній момент у нас виникла проблема з однією з них.

Ще мене вразило наскільки наші друзі з інших організацій захопилися ідеєю спільно допомогти онкохворим дітям. Вже після обіду, коли на вулиці почало ставати ще холодніше, я по черзі підходив до них і пропонував згортатися та йти додому. Але і Аня Куриленко з Beetroot Academy, і Аня Єгорова зі «Змісту», і Юля Городчаніна з «Нової Полтави», усі крутили пальцем у скроні і говорили, що стоятимуть-продаватимуть книги до кінця. І за це їм величезний респект.

І я, і я так хочу

При проведенні благодійних заходів та акцій найкраще спрацьовує принцип «І я так хочу». На своїх майданчиках ми постійно розповідали про учасників барахолки та людей, які допомагають її проведенню. Побачив, що захід — це реальні люди, і бажання долучитися до нього стає сильнішим.

Приклад публікації про учасників заходу

Крім того, чисто з побутової точки зору, публікації-представлення учасників — це унікальний контент, який дозволяє заходу постійно залишатися в інформаційному полі.

Ми також просили усіх учасників робити публікації про захід на їхніх сторінках та доступних майданчиках. Особливо ефективні тут Instagram-stories. Серед усіх доступних інструментів вони дають найбільше охоплення.

Чим більше хайпу — тим краще

У багатьох оргів є проблема. Вони повністю забивають на інформаційний компонент і чомусь впевнені, що люди самі дізнаватися про їхній захід. Коли у тебе у стрічці новин на Facebook кожної години з’являються сотні нових публікацій, це маловірогідно. Тому потрібно максимально використовувати усі інформаційні майданчики. У нашому випадку це:

• Соціальні медіа. Це основний канал комунікації з нашою аудиторією. Ми мали 4 майданчики (пабліки співорганізаторів та полтавський проект у Facebook, який я адмініструю). І кожен з них систематично доносив до людей інформацію про подію. Останні тижні це відбувалося по декілька разів кожного дня з кожного майданчику.

Все ціннішими стають зустрічі у Facebook. У мобільній версії навіть з'явилася окрема вкладка для них. Подію теж потрібно оновлювати кілька разів на день. А ще постійно збільшувати кількість її учасників, запрошуючи друзів. Ваші колеги та члени команди теж мають робити те саме. Можна по-хардкору, вручну, а можна використовувати автоматизовані скрипти. Наприклад, авторства київського програміста Макса Фрая.

Кількість людей, які зацікавились подією у Facebook

• Робота зі ЗМІ. Ми підготували 6 інформаційних матеріалів про захід до його початку, зараз працюємо над пост-промоцією. Якщо подія масштабна, кожен окремий елемент може стати окремим інфоприводом. Наприклад, приїзд до Полтави письменників Тараса Антиповича та Павла Коробчука — це дві окремих новини;

• ЛГД. Як я вже писав вище, ми залучали до промоції лідерів громадської думки. Ми розповідали про них. А їх просили зробити публікації про захід. Так ми охоплювали і свою і лояльну до них аудиторії;

Публікація Олексія Сердюкова про барахолку

• Ефіри на ТБ. Дуже часто на локальному телебаченні немає героїв для ефірів. Тому ми активно пропонували їм свій захід. Телебачення — це той канал комунікації, який дозволяє залучити старшу аудиторію. І навіть коли все більше і більше людей віддаються перевагу інтернету, про його важливість забувати не можна;

Валерія Петько співорганізаторка книжкової барахолки #Літерафест

• Зовнішня реклама. Це ще один привід не зациклюватися лише на інтернеті. Ефективність зовнішньої реклами стає все меншою. Але в той самий час, будь-яка згадка про захід має значення. Пройшовши повз афішу один раз, потім другий, потім третій, я рано чи пізно все одно помічу її.

Факапи

·        Перенасиченість заходу подіями.

Ми намагалися зробити інтелектуальну барахолку якомога більш концентрованою. Але це зіграло проти нас. В першу чергу, люди приходили на захід за книжками. А вже потім — звертали увагу на події, які відбувалися у рамках барахолки. Тому не на усіх з них було так багато людей, як хотілося б.

Як на мене, ідеальним форматом для таких подій стане основна частина, а ще невелика, але якісна концертна програма. Найкраще — залучити кількох відомих на локальному рівні виконавців. Якщо дозволяє бюджет, то і знаних в усій Україні.

·        Погода

Я пробув на барахолці з 8 ранку до 6 вечора. На термометрі було десь в районі 8 градусів. І це, м’яко кажучи, прохолоднувато. Звичайно, важко вгадати погоду. Але на майбутнє розумітимемо, що кінець вересня — це вже пізно для заходів на відкритому повітрі.

·        Велика кількість заходів у місті одночасно

Я не вперше стикаюся з відсутністю комунікації між організаторами різних подій у місті. Одночасно з нами відбувалося ще кілька масштабних івентів. І хоча про барахолку ми заявили набагато раніше, ніхто з нами не радився і ні про що не попереджав. Тому організатори просто мовчки забирали одне в одного аудиторію. І це при тому, що усі події були корисними та цікавими для полтавців.

Висновки

На книжковій барахолці за день побували близько 3000 людей, а зібрали ми трохи менше 11 тисяч гривень. Коли гарна справа об’єднує багато людей з різних сфер, вона з великою вірогідністю стане успішно. І #Літерафест це підтвердив.

Кошти, зібрані на барахолці

Ще одна важлива теза після барахолки: не варто боятися звертатися до лідерів думок та використовувати їх соціальний капітал для досягнення цілі. Вони з радістю підтримають гарну ініціативу та стануть її учасниками. Це стосується і громадського сектору, і державного.

І найголовніше: навіть захід з найблагодійнішою метою потребує масштабної інформаційної кампанії. Завдяки ній нам вдалося залучити велику кількість людей з інтернету. Та конвертувати їх присутність на заході у велику суму коштів, які направили на благодійну мету. Впевнений, без промоції людей було б у кілька разів менше.

Робіть добрі справи і розвивайте це місто. Разом нам обов’язково все вдасться.