Як закохати у Полтаву. 5 непопсових місць, які варто показати туристам

Гості Полтави часто впевнені, що місто обмежується вулицею Соборності, пам’ятником галушці і Білою Альтанкою. На жаль, так думають і частина мешканців міста. Тому просто-напросто не показують туристам нічого іншого. А ті, в свою чергу, так і обмежуються одним візитом. Навіщо приїздити ще? Якщо і так все бачили і нічому особливо не здивувалися.

Насправді ж Полтава набагато цікавіша, ніж вимощена бруківкою пішохідка (хоча сперечатися про її красу теж безглуздо). Навіть у центральній частині міста вистачає місць, на які мало хто звертає увагу. Але вони можуть зацікавити будь-якого, навіть найвибагливішого туриста.

Я розповім про свої особисті пікап-методи для того, щоб закохати туристів у Полтаву. Якщо простіше, поділюся ТОП-5 локацій, які завжди показую гостям. Сподіваюся, якісь з них поповнять і ваш екскурсійний арсенал.

Полтавський балкон для фюрера

«А ти знаєш, що з цього балкону свого часу виступав Гітлер?», — коли я задаю це питання, проходячи повз дитсадок №14, мало хто вірить з першого разу. Але це історично задокументований факт. У роки Другої світової ця будівля слугувала штабом шостої  та восьмої армій генерала Паулюса. 1 червня 1942 під час візиту до Полтави Гітлер провів тут нараду з генералами. А потім продемонстрував місцевому населенню своє ораторське мистецтво, стоячи на балконі.

З цього балкону у 1942 виступав Гітлер

Фото з того виступу я не знаходив. Тим цікавіше уявляти як це відбувалося. А що ще потрібно туристу? Згадка відомої історичної персони та можливість проявити фантазію. Деякі мої гості ледь не до найменших деталей моделювавли цей виступ Гітлера і потім переповідали своїм знайомим, видаючи за чисту монету. Ну і на здоров’я, аби більше людей дізнавалися про Полтаву.

До речі, ця будівля і без Гітлера має багату історію. Кажуть, що її звели ще у кінці 19 століття. А слугувала вона на той час житлом для пастора німецьких колоністів. Потім тут були поліклініка та службове житло для секретарів обкому ЦК КПРС.

Козаки і масони. Що спільного?

Пам’ятник загиблим козакам — місце доволі відоме. Він знаходиться по дорозі на оглядовий майданчик, тому з великою вірогідністю ви проходитимете повз нього з вашими гостями. Або ж самі туристи минатимуть його. «Монумент, як монумент», — скажете ви. Але найцікавіше починається, коли придивляєшся до верхівки пам’ятника. І зустрічаєшся там поглядами з…масонським оком.

Масонське око на пам'ятнику загиблим козакам

Про те, що в Полтаві на початку 19 століття функціонувала відома на всю Російську імперію масонська ложа «Любов до істини» добре відомо. Туди навіть входив Іван Котляревський. Але ж пам’ятник з’явився у місті аж у вересні 1994 року. Та і козаки мають таке собі відношення до масонів. Як і масони до козаків. Тому це око і досі залишається для мене загадкою.

Але, найголовніше, воно завжди справляє потужне враження на всіх, хто бачить його на монументі. І це безумовно плюс для нашого міста. Адже ореол загадковості і масонства додає особливого шарму.

Слов’янське капище за кілька кілометрів від міста

Про капище біля Яківців я дізнався випадково. Ми з друзями каталися на велосипедах і наштовхнулися на трьох дерев’яних ідолів, які височіють поміж лісу. Не кожного дня побачиш щось подібне, тому я повертався сюди знову і знову, щоб побільше дізнатися про це місце.

Капище біля Яківців

Язичницьке святилище окреслене по землі колом-оберегом, а три ідоли, про яких я казав — це Родина, Рог і Сворог. Крім того, тут є чотири пси-Симаргли, вирізані з дерева. Вони дивляться у різні сторони світу. І, наскільки я розумію, мали б охороняти місце від злих духів. Коротше, атмосфера тут справді вражаюча. Де ще зможеш наскільки наблизитись до культури наших пращурів?

Крім того, з пагорба, де знаходиться капище, відкривається шикарний краєвид.  І це ще один привід відвідати це місце.

Віршів на стінах забагато не буває

Я завжди захоплююсь молоддю, яка намагається змінювати це місто. Так, нещодавно наштовхнувся на уривок з віршу Ліни Костенко, написаний на будівлі Полтавського Батальйону Небайдужих. Вона знаходиться біля «Полтавакондитера», по Спаській. Під рядками стояв логотип Poltava Poem. І, як виявилося, цей проект організувала школярка Анна Кремпоха. А його мета — прикрасити місто рядками класиків і сучасних українських авторів.

Одна з перших робіт Poltava Poem

Рядки з вірша Костенко — це лише перший етап проекту. У майбутньому віршів на стінах ставатиме більше. Але тепер це місце — одне з маст сі для моїх гостей. По-перше, красиво. А по-друге, показує, що Полтава — не аморфне місто. І тут вистачає молодих людей, які намагаються зробити його кращим.

Коли заводський цех може стати шикарним арт-об’єктом

 Взяти старий заводський цех, побудований у далекому 1965 і створити у ньому арт-простір. Це класика для європейських міст. Але для Полтави така практика в новинку. Тим цінніше, що у нас з’явилася «Арт-Платформа 11». Вона знаходиться біля ТРЦ «Києва» по вулиці Зіньківській. І зараз, на жаль, функціонує тільки під час заходів. Але вони проводяться часто, тому потрапити сюди не проблема.

Арт-Платформа під час одного з заходів

Якби у майбутньому «Платформа» стала локальним аналогом київського «Мистецького Арсеналу» і функціонувала, як велика галерея у проміжках між заходами — виграли б всі. Але усьому свій час. Вже той факт, що така локація з’явилася у місті і успішно слугує майданчиком для різних івентів тішить і дає надію на краще.

Висновки

Якщо любиш це місто, постійно намагаєшся дізнатися про нього щось нове і захоплююче. А крім того, поділитися цими знаннями з його гостями. І зробити все можливе, щоб вони полюбили Полтаву так само. А найкращий показник цієї любові — ще одне повернення до нашого міста.

Впевнений, маємо усі можливості і ресурси для того, щоб створити образ Полтави, як цікавого і непересічного міста, куди хочеться приїхати знову. Нам і карти в руки. Давайте працювати над цим.