Не всі виборці — котики. Або як в Сорочинцях вперше голову ОТГ обирали
18 грудня відбулися перші вибори до Великосорочинської ОТГ. Перемогу отримав Павло Полєков, набравши 70,15%. Крім того, він провів до ради 15 депутатів (їх загальна кількість — 22). Я мав можливість спостерігати за процесом зсередини. І як тут змарнувати шанс поділитися таким досвідом?
Є лише одна річ, яка може бути гірше підйому в 5 ранку — прокидатися о четвертій. Так-сяк пакую необхідні речі в рюкзак, декілька разів пробую, чи намацуються в кишенях паспорт і посвідчення, та виходжу на зупинку, де вже чекає водій. Він намагається щось говорити, але мені вистачає 5 секунд, щоб заснути. Тому натягнуту і непотрібну розмову про погоду підтримувати не доводиться.
Хто без паспорту прийде — без бюлетенів піде
Дільниця, де я маю працювати знаходиться в школі. Голова комісії довго жаліється, що ми з іншими спостерігачами прийшли зарано і вона ще не має пускати нас всередину. Але все ж таки відчиняє двері.
До ранкового засідання залишається ще близько хвилин 30, які я витрачаю на їжу і вивчення диспозиції: дуже незручне розташування стільців для спостерігачів (між ними та столами комісії величезна колона), багато незрозумілих людей (це спостерігачі і члени ДВК, але на той момент я хочу сприймати їх саме так) і невелика відстань між входом і приміщенням, де відбувається голосування — дільниця знаходиться прямо в фойє школи.
Я спостерігаю за ранковим засіданням трохи осторонь, посміхаючись з того, як за головою по приміщенню дільниці туди сюди тягнеться змійка тих самих незрозумілих людей. Все відбувається за процедурою і майже не доводиться ні з ким сваритися. Я говорю «майже», тому що одна з особливостей сільських виборів — «та тут і так всі всіх знають, навіщо той паспорт?».
Як тільки голова говорить щось типу, прописку перевіряти не обов’язково, мене починає тіпати. Але після 5-хвилинних суперечок з комісією, умовлянь і тицяння законом в очі, ми доходимо консенсусу. І я вважаю це маленькою перемогою. Тому що до цього в Сорочинцях голосували як попало і з чим попало. А тепер нам вдалося вивести цю процедуру в правове поле. Дуже показовими були ситуації, коли люди намагалися отримати бюлетень з правами або свідоцтвом про народження.
Член комісії перевіряє у виборця паспорт
Виборець, умовний
дядько Миколай: «Міхайловна, ну шо ти, не знаєш де я живу, чи шо? Раньше ж
можна було просто так проголосовать».
Член комісії Міхайловна, підіймаючи на мене голову, показово: «Не знаю, як там
де, а у нас на дільниці голосують тільки по паспорту".
Як боротися з провокаціями
Загалом вибори ідуть спокійно. Зранку, як і очікувалося явка доволі велика і уже на 11 маємо в районі 20% використаних бюлетенів. Веселощі починаються після того, як одна зі спостерігачів від Ірини Пазинич (головна конкурентка вищезгаданого Полєкова — екс-секретар сільської ради) вимагала від когось з НСП-шників (люди, які не можуть пересуватися самостійно і голосують вдома) ставити помітку при ній. Інші члени комісії, які також були на виїзді, одразу ж інформують про це голову комісії по телефону. А вона пише скаргу і передає інформацію ОПОРІ.
Процес видачі бюлетенів
Десь за 10 хвилин після цього інциденту на дільницю вриваються високий чоловік і чорноволоса жінка на підборах. Як виявиться пізніше, це політтехнолог з Луганська і його помічниця. Вони підбігають до голови і починають галасувати на всю дільницю, що за її дії настає кримінальна відповідальність. Як нормальний пацан, я просто мовчки знімаю все що відбувається на відео і жодним чином не реагую на провокації. Теоретично те, чим вони зараз займаються можна буде кваліфікувати, як тиск на комісію.
Вибори в Сорочинській ОТГ: розмова політтехнологів з головою комісії
Після першої частини Марлезонського балету ці двоє виходять з дільниці. Повертаються хвилин за 15. І тепер починають галасувати, що голова комісії пропонувала комусь гроші за голосування. Бабця від цього, м’яко кажучи, офігєває, називає їх нахалюгами і просить не займатися провокаціями, але в більш грубій формі. В цей час я помічаю у політтехнолога на грудях бейджик журналіста з назвою ЗМІ блогера Дениса Казанського — «Четвертая Власть». Як виявилося, не лише я.
Тому що на іншій дільниці, де теж побували провокатори, швидко знаходять відомого блогера, пишуть йому у «фейсбук» і виявляють, що політтехнолог — офіційно журналістом там не є. Він — це просто знайомий Казанського. Після розмови з блогером, провокатор магічним чином зникає з усіх дільниць. І більше там не з’являється.
Яка мораль? На будь-які провокації на дільниці потрібно реагувати максимально спокійно, записувати все на відео, оперативно вираховувати шорсткості в діях підривників спокою і використовувати їх проти них.
Спіймай «карусельщика», якщо зможеш
Після обіду явка на сільських виборах дуже падає. Раз в 5 хвилин на дільницю заходить 2-3 людини. В інший час тут тільки перекотиполя для того, щоб підкреслити атмосферу пустелі.
Середня явка виборців після обіду
Але десь за декілька годин до закриття дільниці починається найцікавіше. З’являється інформація, що на нашій дільниці можуть бути «каруселі». Сутність цієї технології в тому, що виборець виносить з дільниці бюлетень — потім заповняє його і передає його іншому — той вкидає його і виносить ще один і так далі по колу.
Хтось пропонує почати бити першого ж виборця, який вийде з кабінки, звинувативши його в застосуванні цієї технології, галасувати і одразу ж викликати поліцію. Не факт, що це буде особа, яка дійсно бере участь у «каруселі», скоріш за все ця особа не бере участь у «каруселі», але таким чином у інших одразу ж відпаде бажання виносити бюлетені.
Але, звичайно ж, ми обираємо інший варіант. Я підходжу до столів комісії і починаю гучно розповідати їм, що на дільниці хтось «каруселить», вже винесли 5 бюлетенів і тому потрібно бути максимально обережними. Потім інший спостерігач забігає з вулиці і починає галасувати, що там спіймали карусельщика. Ми разом з ним женемося за уявним порушником закону, а на дільниці напруга стає все більшою. Я повертаюся за декілька хвилин зі словами, що спостерігач побіг далі за карусельщиком.
Далі ми слідкуємо за кожним підозрілим виборцем. Куди він іде після голосування і чи не буде передавати бюлетень або отримувати гроші. Я відчуваю себе, як мінімум, сорочинським Джеймсом Бондом, проводжаючи чергову родину з дільниці. Жодні з них не приводять до місця підкупу. Але, тим не менш, в цьому є сенс, тому що нашу активність помічають всі члени комісії. І деякі з них одразу ж починають хаотично кудись дзвонити і повідомляти про це.
Спостерігач — він і на парковці спостерігач
На користь Ірини Пазинич постійно підвозять виборців. Загалом, підвоз важко кваліфікувати, як порушення виборчого законодавства, але тим не менш він може сильно вплинути на хід волевиявлення (доведено перевиборами мера в Кривому Розі, де я також був спостерігачем). Тому що, по суті, явка створюється штучно і в іншому випадку кандидат на користь якого привозять виборців, не отримав би цих голосів.
Я беру з собою ще одного спостерігача (для впевненості і застосування його сили в разі виникнення фізичного конфлікту) і ми йдемо документувати застосування цієї технології. Чекати на машину доводиться доволі довго (ну а як же, доки збереш по селу всіх прихильників). Але, коли на горизонті з’являється потрібна машина, я одразу ж починаю записувати все на відео.
З машини виходить чергова партія виборців. А водій не може нормально відповісти на прості питання: «Чим ви займаєтесь? Це що підвоз виборців?». Як результат, він просто зачиняє двері і опускає скло. На жаль, це відео не вдасться використати — там зовсім нічого не видно. Але мої дії мають превентивну функцію і слугують, як елемент «залякування» — після них підвози одразу ж припиняються.
Крім того, ми помічаємо на парковці ще одну машину, яка стоїть тут доволі довго. У ній четверо людей. І періодично до неї підходять інші. Ми залишаємо одного зі спостерігачів постійно слідкувати за цією машиною. І, знову ж таки, не фіксуємо сам факт підкупу, але запобігаємо йому. Машина так і стоїть тут ще годину, до закриття дільниці. Але вже ніхто не може до неї підійти для теоретичного отримання грошей.
Ну а під час спілкування з водієм, я ще і, між іншим, натякаю йому про відповідальність за порушення виборчого законодавства:
— Ви так довго тут стоїте. Щось сталося?
— Ні.
— Можливо, машину підштовхнути, не можете виїхати?
— Ні.
— А, до речі, нагадую вам, що за підкуп виборців настає відповідальність. Просто щоб ви були в курсі.
Безкоштовна фотосесія під час підрахунку голосів
Сортування бюлетенів перед підрахунком голосів
Підрахунок голосів проходить за процедурою, передбаченою законодавством. І тут голові варто віддати належне. Знову починаються провокації від представників луганських «друзів»-політтехнологів, але тут вони вже виглядаються вже зовсім смішно.
Та сама жіночка на підборах, про яку я писав вище, починає галас через те, що бюлетені трохи різного відтінку одного кольору. Але сама розуміючі, що це вже зовсім фарс, вона кудись зникає.
Крім того, та спостерігачка, яка не давала голосувати НСП чомусь вирішили, що я опублікував відео про неї у мережу (звичайно, я зроблю це, але лише зараз). Я пояснюю їй що не робив цього і взагалі з таким зв’язком, як тут, навіть повідомлення прочитати — подвиг. Але мої аргументи не справляють на неї враження і жіночка починає мститися.
Вибори в Сорочинській ОТГ: слідчій запрошує спостерігача для надання показів
З 5-6 разу їй все ж таки вдається сфокусувати камеру і сфотографувати мене. І це при тому, що вона не може вимкнути звук на камері і кожного разу чути її намагання зробити знімок. Сподіваюся, що фото вийшло гарне, тому що я дуже старався позувати і мужньо виставляв підборіддя.
Після того вона, заливаючись сміхом, довго розповідає іншому спостерігачу, що опублікує моє фото «в інтернет». Я навіть думав запропонувати їй допомогти з SMM-просуванням, але вирішив, що не варто. Судячи з усього, вона краще за мене знає про промоцію в соціальних медіа. Але, нажаль, фото я досі не знайшов.
Підсумки
- Загалом, вибори, особливо в сільській місцевості — це завжди челендж. І роль спостерігача, якщо він дійсно контролює процес, а не просто ставить хрестики в пустографці, визначаючи явку, дуже велика. Але є декілька нюансів про які потрібно завжди пам’ятати:
- Не варто соромитись робити зауваження комісії і змушувати її працювати по закону;
- Потрібно одразу ж реагувати на будь-яку підозрілу активність;
- Інколи документування чогось, або інші дії спостерігача несуть превентивну функцію. Тому потрібно завжди все фіксувати, навіть якщо потім не вдасться використати матеріал;
- Будь-які провокації потрібно просто спокійно записувати на відео, жодним чином на них не реагуючи.
До речі, забув по найголовніше. На дільниці, де я працював спостерігачем, з відривом більше, ніж вдвічі переміг Павло Полєков. Хочеться вірити, що йому вдасться Make Сорочинці Great Again. Тому що якщо не вірити, навіщо тоді взагалі обирати?