Медійні дива від нового керівництва збірної України
З приходом Андрія Шевченка на тренерській місток українська футбольна збірна нарешті почала хоча б якось працювати в сфері PR. Хочеться вірити, що ці невеликі кроки стануть початком системної і ефективної комунікації між командою і вболівальники. Адже зараз вона перестала бути приємним доповнення до якихось загально футбольних речей і стала обов’язком кожної команди, тим паче національної.
Перед останнім матчем української збірної з ісландцями в мережі з’явилося відеозвернення Андрія Шевченка до вболівальників. Перевдягаючись з форми в тренерський костюм, Шева розповідає яким класним і відданим чуваком він був на полі і як буде робити все необхідне, щоб гравці нинішньої збірної стали не гіршими. На перебивках йдуть ностальгічні моменти найбільших перемог української команди і нарізка пам’ятних моментів з самим Шевченком.
Обращение Андрея Шевченко к болельщикам сборной Украины
Спочатку я не повірив своїм очам. Адже побачити подібне від Блохіна чи Фоменка — щось з розряду фантастики. А потім прийшло дуже приємне усвідомлення, що тренер збірної і вітчизняні футбольні функціонери нарешті зрозуміли: систематична комунікація з фанатами в сьогоднішніх реаліях стала важливою та необхідною. І, не дивлячись на те, що зйомки відеоролику були ініціативою телеканалу «Футбол», а не ФФУ, це дуже важливий крок вперед.
Я не відкрию Америку, якщо скажу, що за 25 років незалежності чиновники Федерації Футболу майже не згадували про який-неякий «паблік рілейшинз». «А навіщо, якщо вболівальники і так ходять на ігри?» — казали вони. Але справа не лише в заповненості стадіонів (хоча і тут все далеко не так безхмарно, як могло б бути), а й в формуванні в українців розуміння, що це дійсно їхня Національна команда. Тоді і відношення до самих гравців та результатів було б зовсім іншим. Крім того, будь-якій людині приємно відчути свою значимість: про неї не забувають, постійно перебувають з нею в діалозі і готують для неї щось нове і цікаве.
Ролик Шевченка — це лише перший крок. Але вже зараз можна говорити про те, що керівництво цієї збірної, на відміну від «папєрєдніків» мислить на більш сучасний манер. До речі, після згадуваного відео ми побачили ще дві зовсім не типові для нашої збірної медіа-активності: сюжет про передачу бійцями АТО прапору нашим гравцям і класну фотосесію українських футболістів, приурочену до гри з ісландцями. Виходить, можна говорити навіть про цілу медіа-кампанію в рамках промо першої гри відбору до Чемпіонату Світу. Не хочу ідеалізувати, але три активності, спрямовані на вболівальників, замість звичних нуля наштовхують на думку про зміни на краще.
Українські бійці передали збірній прапор України
PR – це не просто дві латинські букви, які красиво виглядають і не менш красиво звучать. Сьогодні для спортивних команд (тут можна говорити не лише про національну збірну з футболу) це — реальна можливість залучитися підтримкою нових вболівальників і створити більш привабливий образ серед вже існуючих. Ігнорувати таку можливість — це не лише нерозважливо, але й, вибачте, тупо.
Євген Коноплянка в рамках фотосесії збірної перед матчем з ісландцями
Якщо ж подивитися на те, як працюють в інформаційній сфері більшість наших клубних команд (не беручи до уваги грандів «Шахтар» і «Динамо» — вони за цим критерієм пішли набагато далі за інших) — то там справи йдуть ще гірше. Ніхто навіть не намагається налагодити зв’язок з фанатами. А потім починаються скарги на ледь-ледь заповнені трибуни, якість вболівання і діаметральну зміну відношення до команди після негативних результатів (виграли — найкращі, а не виграли — тільки на матюччя і заслуговуєте). Працюйте з фанатами, шановні, і, повірте, вони вам віддячать.
Я щиро вірю, що ті перші кроки, які сьогодні робить українська збірна в сфері «паблік рілейшнз» послугують прикладом і для наших клубів. І рано чи пізно (але краще б рано) комунікація між командами та вболівальниками перестане бути для нас чимось дивовижним і стане нормою.
