21.12.2015 | 20:57

Чому полтавським журналістам варто подаватися на навчальні програми від УКУ

Я почав займатися журналістикою близько півроку тому і перші спроби подаватися на якісь тренінги чи семінари виглядали так, наче мене кидала шкільна любов: «Вибачте, проблема не в Вас, а в нас. Ви дуже гарний, ще знайдете свій тренінг. Давайте залишимось друзями». Ну і далі по тексту. Якщо Вас кидала шкільна любов (а я впевнений, вона Вас кидала), або Ви самі були в її ролі, знаєте всі ці відмазки краще за мене.

Логотип школи журналістики УКУ (джерело: osvita.mediasapiens.ua) Логотип школи журналістики УКУ (джерело: osvita.mediasapiens.ua)

З часом моє журналістське портфоліо більшало, і потрапляти на тренінги стало легше. Але, подаючи заявку на навчальну програму для журналістів регіональних ЗМІ «Медіа як посередник у розв’язанні тапопередженні конфліктів» від Українського католицького університету, я не мав особливих ілюзій з приводу затвердження моєї кандидатури. Тому коли отримав листа зі ствердною відповіддю, разів п’ять закривав і відкривав очі, щоб впевнитись, що мені не ввижається. Потім хотів зателефонувати координатору програми та запитати, чи не помилилися вони адресатом. Але, слава Богу, здоровий глузд переміг і ніхто нікому дзвонити не став.

Корпус УКУ, де проходило навчання Корпус УКУ, де проходило навчання (джерело: journalism.ucu.edu.ua)

Можливо, Ви запитаєте: «Чому його реакція була такою дивною?» (а, можливо, і не запитаєте, але я все одно відповім). Український католицький університет взагалі та Школа журналістика УКУ зокрема — яскравий приклад того, що в Україні можна і потрібно впроваджувати європейські стандарти освіти. Тому потрапити сюди на одну з навчальних програм — заповідна мрія кожного журналіста (чи прийнамні, мала б нею бути).

УКУ в 2015 році: як ми будуємо(сь) Досягнення УКУ в 2015 році

Я не буду переповідати зміст кожної прослуханої лекції. По-перше, навряд чи в мене вийде зробити це цікаво. По-друге, маю надію, що цей блог прочитає хтось із полтавських журналістів і захоче подати заявку на аналогічну програму, яка стартує в лютому. Краще розповім про сам Український католицький університет. Та враження від трьох днів, проведених там.

Школа журналістики УКУ: чому варто Промо-ролик школи журналістики УКУ

Перше, що вражає в УКУ — турбота, з якою організатори програми та персонал університету ставляться до кожного гостя. Навіть якщо ти дуже захочеш загубитися в коридорах, або зайдеш не в ту аудиторію — кожен з присутніх буде наперебій пояснювати тобі дорогу та захоче провести до потрібних дверей. Будь-яка організаційна проблема, яка може виникнути (забув надрукувати куплений онлайн зворотній квиток, не встигаєш на маршрутку до університету тощо) — вирішується за лічені хвилини і без жодних нарікань.

По-друге, дивує те, наскільки ефективно в УКУ працюють з ґрантами та займаються краудфандингом. Тут є аудиторії, відремонтовані або облаштовані за кошти меценатів та іменні стипендії. А майже всі навчальні програми проходять за підтримки іноземних партнерів. Так, програму, за якою я потрапив в УКУ, спонсорувало Посольство Великої Британії в Україні.

Фото з Сергієм Лещенком — Народним депутатом України та викладачем УКУ Фото з Сергієм Лещенком — Народним депутатом України та викладачем УКУ

По-третє, вражає сам рівень навчання. Для студентів, які навчаються на магістерській програмі з журналістики чи медіакомунікацій створені всі умови, щоб стати провідними фахівцями в майбутньому. Як розповів керівник цієї магістерської програми Ігор Балинський, кожен випускник за 2 роки встигає пройти стажування в український або зарубіжних медіа і має на своєму рахунку більше 100 публікацій у львівських та всеукраїнських виданнях. Крім того, студентів навчають провідні українські та зарубіжні медійні фахівці.

Мар'яна Малачівська розповідає, які теми на сьогоднішній день турбують українців найбільше Мар'яна Малачівська розповідає про найбільші упередження сьогоднішніх українців

Те саме стосується і навчальної програми, учасником якої я став. Навряд чи можна було сформувати більш професійний та ефективний пул викладачів. Зараз буде сухий перелік імен і регалій, але я маю це зробити, щоб Ви зрозуміли фахівці якого рівня працювали з нами: керівник соціологічноїагенції «ФАМА» Мар’яна Молочівська, кандидат психологічних наук Андрій Гусєв, журналіст агенції новин «Репортер» Олександра Литвинова, етносоціолог Вікторія Середа, Гевін Рівз — журналіст та режисер, який працює для «BBC», «Сhannel 4», «The British Journalism Review» і «The Guardian», медіа-експерт та виконавчий директор ГО «Телекритика» Діана Дуцик,  екс-заступник головного редактора «Української правди» (2002-2014), а нині народний депутат України Сергій Лещенко та Павло Казарін — автор «Слон.ру», оглядач «Крым.Реалии» та ведучий «ICTV».

Лекція Павла Казаріна Лекція Павла Казаріна "Стереотипи в медіа: чому журналіст не має права на риторичні запитання?"

Крім того, в рамках навчальної програми ми мали зустріч з одним з засновників проекту «Крим_SOS» Алімом Алієвим (саме «Крим_SOS були першими, хто почав об’єктивно висвітлювати події в окупованому Криму та працювати з переселенцями) і цікаву, я б навіть сказав цікавезну, екскурсію Львовом.

Алім Алієв (фото: Facebook.com) Алім Алієв (джерело: Facebook.com)

По-четверте, навчальні програми від Українського католицького університету — прекрасна можливість завести знайомства з працівниками ЗМІ по всій Україні. Як мінімум це дає змогу перейняти досвід у більш досвідчених спеціалістів. Як максимум, може стати початком великих міжрегіональних проектів.

На секунду уявивши себе Ольгою Фреймут, я раджу навчальні програми УКУ всім регіональним журналістам. Давайте створювати якісне медійне поле в своїх областях та на рівні України. Це в наших силах.

Про автора
Денис Старостін
Медіаджедай
Денис Старостін
26
Останні публікації