13.06.2015 | 21:02

Коли засяє «Алмаз?»

Кінотеатр «Алмаз», який розташований за адресою вул. Героїв Сталінграду 1, було введено в експлуатацію в листопаді 1990 року. 2 кінозали (один на 240, інший на 760 місць) мали забезпечувати дозвілля молоді з прилеглих районів.

Кінотеатр "Алмаз" (фото Володимир Корсунський) Кінотеатр "Алмаз" (фото Володимир Корсунський)

На території кінотеатру функціонувало кафе, проводилися дискотеки та інші розважальні заходи. Своє основне завдання «Алмаз» виконував до 2000 року. Пізніше в будівлі можна було знайти меблевий магазин та комп’ютерний клуб. Наразі «Алмаз» потьмянів – будівля перебуває в занедбаному стані.

Я пам’ятаю «Алмаз» ще дитиною. Взявши в мами дві гривні начебто на морозиво, можна було кілька годин грати на «Плейстейшн» в «Теккен», «Мортал Комбат» та «Метал Слаг». Тоді все видавалося до болі простим: кінотеатр тримався на плаву, хоча і не виконував своєї основної функції, жінка-адміністратор давала пограти на 15 хвилин більше, а Суб Зіро перемагав в будь-якому двобої.

З роками ігрові консолі в «Алмазі» замінили на комп’ютери і він став найулюбленішим місцем шкільних прогульників.  Почалася ера «Контр Страйку» та масштабних каральних рейдів вчителів, які вважали, що математика чи фізика набагато важливіші за перемогу над світовим тероризмом.

Але в один момент «Алмазу», такого «Алмазу», яким він був в нашій уяві, не стало. Комп’ютери вивезли, двері зачинили на великий амбарний замок, всю територію кінотеатру обнесли парканом, встановивши поруч паспорт будівництва. Почалося перетворення будівлі в торгівельно-розважальний комплекс. Але єдиним результатом реконструкції стала незакінчена цегляна добудова до кінотеатру.

Макет реконструкції кінотеатру (фото country.ua) Макет реконструкції кінотеатру (фото country.ua)

З початком кризи 2008 року будь-які спроби дати будівлі друге життя припинилися. «Алмаз» став справжньою меккою для дворових "індіана-джонсів". Вивчивши графік перезмінки охоронців, ми проникали на територію, шукаючи «скарби»: старі афіші, плівку, квитки, в підвальних приміщеннях вдавалося знайти навіть військові аптечки радянського зразка (яке відношення вони мають до кінотеатру – не розумію і досі). 

Пізніше, коли процес перетворення кінотеатру в руїну став безповоротнім, в ЗМІ почали з’являтися закиди різних політиків про створення на місці «Алмазу» комплексу для молоді. Там мали б бути і спортивні майданчики, і культурні заклади і все, що душа забажає. Але слова так і залишилися словами, а кінотеатр з часом досягнув піку занедбаності, ставши притулком для безхатченків та місцевих наркоманів.

Один з кінозалів, стан на сьогоднішній день (фото Євген Осипенко) Один з кінозалів, стан на сьогоднішній день (фото Євген Осипенко)

Питання «Алмазу» і досі залишається невирішеним.  Не дивлячись на те, що будівлю можна придбати за 39 600 000 гривень на одному з полтавських сайтів, я не знаю людей, які були б готові на такі витрати в кризові часи.

Вже більше 7 років «Алмаз» споглядає на місто через вибиті шибки і задає кожному перехожому лише одне питання: «Коли я засяю?»

Про автора
Денис Старостін
Медіаджедай
Денис Старостін
26
Останні публікації