Парк воїнів-інтернаціоналістів — яким він може бути
Полтава — зелена столиця України. Але, фактично, цей потенціал залишається нереалізованим. Зараз багато говорять про парки та їх розвиток. Часто декларували розвиток зелених зон і кандидати, які балотувалися до Полтавської міськради. Серед інших парків — не варто залишати без уваги і Парк воїнів-інтернаціоналістів на Алмазному.
Парк — місце для кожного
Я живу в цьому мікрорайоні більше 20 років. Точково роботи в парку проводили років 7-8 тому (https://poltava.to/news/19264/). З наймасштабнішого тоді облаштували вхід, виклавши його плиткою. Крім того, ще подекуди замінили на цю саму плитку асфальт. В іншому — поки що без змін.
У парку давно час оновити лавки та освітлення, встановити нові урни, зробити доріжки — особливо в місцях, де люди протягом багатьох років скорочують шлях. За приклад благоустрою можна взяти центральний парк у Опішні.
Центральний парк у Опішні
Є над чим працювати і в плані озеленення. Дуже доречними були б, наприклад, повноцінні, газони.
Парк — місце для відпочинку з дітьми
Як правило, у парку дуже багато дітей. Зараз вони разом з батьками граються біля пам’ятника, не маючи спеціально облаштованої зони. Як мінімум — у парку не вистачає дитячого майданчика, як максимум — повноцінної ігрової зони для дітей.
За приклад можна взяти Сирецький парк у Києві, де створили дуже гарну зону для дітей. Якщо не дивитися так далеко — у парку “Перемога” дуже добре вписався дитячий майданчик, подарований організацією GIZ.
Дитячий майданчик у парку "Перемога"
Парк і найближчі об’єкти — спортивний центр мікрорайону
Cвого часу у парку в нас проходили уроки фізкультури. Все максимально просто: біжиш по колу, оминаєш пам’ятник, десь скорочуєш кут, ледь не зіштовхуєшся з людьми, які прогулюються поруч. З “інфраструктури” для бігу у парку була лише розмітка відстані для здачі нормативів — 100 м, 300 м, і так далі. Звичайно, це було незручно. Але моє покоління не мало альтернативи.
Зараз диспозиція змінилася. Дуже доречно недалеко від парку зараз встановили мультифункціональний спортивний майданчик. Крім того, зовсім поруч — футбольні поля 31-ої школи (вони, до речі, потребують окремої уваги) та скейт-парк. Єдине, чого не вистачає — повноцінної доріжки для велосипедистів та бігу. Її можна облаштувати за парком і далі цією частиною мікрорайону — повз Шевченківську райраду, зупинки 4 поліклініка, Автовокзал, Героїв Сталінграду, 31 школу (по вулиці Героїв Сталінграду), Алею слави.
Це погляд на розвиток парку з точки зору мешканця мікрорайону. Звичайно, простір можна використати ще ефективніше. Питання — чи залишиться розвиток паркових зон декларативним, чи ми побачимо зрушення в найближчі 5 років.