У Полтаві громадськість відзначила 30-річчя створення Народного Руху України

На нього зібралися учасники тих історичних подій. Вони вітали одне одного з славним ювілеєм та ділилися спогадами про буремні роки боротьби за Незалежність України у 1989-1991 роках , про велелюдні мітинги, про Установчий з’їзд Руху у вересні 1989 року, про масштабний студентський виступ «Революція на граніті», про перші рухівські заходи у Полтаві та містечках області з відродження національної символіки, популяризації української історії, мови, культури. Промовляли перший голова Полтавської крайової організації НРУ Олександр Келим, перша голова управи Зоя Коваленко, депутат ВР попередніх скликань Юрій Бублик, громадська активістка Олена Терник, перший голова Руху Нових Санжар Василь Дробиняк, активісти товариства «Просвіта» та ін.

 Кандидат біологічних наук Олександр Чирков зосередив увагу присутніх на ролі культурологічного клубу «Рідне слово», який створювався з ініціативи дисидента-шістдесятника Миколи Кульчинського і який був ідеологічною предтечею рухівських структур на Полтавщині.

Учасників зібрання автор цих рядків привітав з ювілеєм. Так сталося, що я вступив до НРУ ще у березні 1991 року і очолював обласну організацію у 2005-2009 рр. Тож поділився спогадами про рухівські мітинги у місті Гадяч, підняття синьо-жовтого прапора над ВР 4 вересня 1991 року, приїзд В’ячеслава Чорновола до Пирятина і Гадяча.
Також виступив від імені Український інститут національної пам'яті ( УІНП) як регіональний представник  в Полтавській області. Наголосив на тому, що з ініціативи УІНП у 2015 році Верховна Рада прийняла закон «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність у ХХ столітті». Ціла низка організацій, починаючи з Української Центральної Ради і закінчуючи Народним Рухом України (до 24 серпня 1991 року) законодавчо визнана суб’єктами боротьби за відновлення державної незалежності України. Тож з огляду на це буде ініційовано перед Полтавською облдержадміністрацією відзначення 30-річчя Руху на державному рівні. Зокрема йдеться про перегляд документального фільму "Рух.Полтавські сторінки" та зустріч з упорядниками книги «Полтавщина – шлях до незалежності», яку видано за підтримки Полтавської ОДА.

Зробив у виступі акцент ось на чому: "Минуло 30 років, але загрози державності нікуди не зникли, лише загострилися, російсько-українська війна за Незалежність триває, нас чекає чимало роботи з деокупації свідомості багатьох співвітчизників. Втім, наша праця не минула даремно. Процес творення єдиної громадянської нації на основі українського культурного коду пришвидшився. Багато речей, за які ми боролися в буремні 90-ті, під час Помаранчевих подій і Революції Гідності втілилися у життя. Це і декомунізація, і закон про мову, і захист українського культурного продукту».

ДОВІДКОВО: 

30 років тому – 8-10 вересня 1989 року – в Києві в актовій залі Київського політехнічного інституту відбулися установчі збори «Народного руху України за перебудову».
У роботі з’їзду взяли участь понад 1100 делегатів із усіх регіонів України, в тому числі й з Полтавщини. Головою НРУ обрали українського поета, громадського діяча Івана Драча. А керівником виконавчої структури організації – Секретаріату Руху – колишнього політв’язня комуністичних концтаборів СССР Михайла Гориня. На з’їзді були присутні як гості діячі польської «Солідарності» і новообрані посли до Сейму Польщі.
Народний Рух України виник як широкий фронт, який об’єднував різні за поглядами ідеологічні сили: від комуністів-реформаторів (які, як і Горбачов, сподівалися на можливість реформування системи) до правих радикалів. Всіх їх об’єднала ідея зламу тоталітарної системи. Тому не дивно, що спочатку в назві Руху фігурували слова «за перебудову».
“Мені запам’ятався блискучий виступ В’ячеслава Чорновола на з’їзді, який сказав, що НРУ буде корисним і потрібним, коли чітко поставить завдання щодо України, яка мусить відновити свою державну незалежність, що досить бути під московським ковпаком”, – згадує учасник з’їзду, народний депутат 6 скликань Ярослав Кендзьор, – Після з’їзду Чорновіл наполіг, щоб забрати додаток у назві «за перебудову». Це було зроблено на ІІ з’їзді”.
Рух швидко радикалізувався разом з подіями у країні і вже наприкінці 1990 р. на своєму ІІ з’їзді перетворився на правоцентристську антикомуністичну силу, що проголосила своєю метою незалежність України.