Розмір тексту

10 ініціатив В’ячеслава Кириленка , реалізованих в уряді

Протягом останніх років міністерство культури (з березня 2014 по квітень 2016рр) очолював представник патріотичних сил В"ячеслав Кириленко.З квітня 2016 і дотепер він обіймає посаду віце-прем"єр-міністра з гуманітарних питань. За цей час зроблено немало для протидії гібридній російській агресії та розвитку національної ідентичності.Нижче перелік добрих справ пана В"ячеслава.

 Ініціював та спільно з громадськістю забезпечив прийняття закону про запровадження обов’язкових квот на українськомовні пісні на радіо. Цей закон розблокував процеси українізації публічного простору і дав імпульс для впровадження українськомовних квот і на телебаченні.
- Очолив урядову робочу групу з підготовки пропозицій щодо законодавчого забезпечення функціонування державної мови та здійснював координацію урядової підтримки громадського законопроекту про забезпечення функціонування української мови як державної, який після тривалої боротьби став законом.
- Ініціював та забезпечив прийняття закону про обмеження доступу на український ринок іноземної друкованої продукції антиукраїнського змісту. Цей закон не лише захистив українського читача від впливу друкованої антиукраїнської пропаганди, а й створив додаткові умови для розвитку української видавничої справи. Забезпечив офіційне подання урядом пропозиції щодо запровадження санкцій проти російських видавництв, які видають антиукраїнську літературу.
- Ініціював розробку та прийняття закону про державну підтримку кінематографії в Україні, який поклав початок стрімкому розвитку українського кіновиробництва.
- Ініціював та забезпечив прийняття закону про особливі умови для гастролерів з країни-агресора. Цей закон не лише унеможливив гастролі пропагандистів Кремля, але й дав додатковий поштовх для розвитку гастрольної діяльності українських виконавців.
- Ініціював та спільно з депутатами вніс до парламенту законопроект про особливості здійснення гастролей на території держави-агресора, який передбачає економічні та інформаційні заходи щодо осіб, які гастролюють в Росії. Цей законопроект та суспільний резонанс навколо нього стали стримуючим фактором для виконавців, які до його внесення регулярно гастролювали на території держави-агресора.
- Запровадив на практиці та забезпечив функціонування Реєстру осіб, що загрожують національній безпеці, який став ефективним інструментом захисту українського інформаційного та культурного простору від впливу пропагандистів держави-агресора. Поширив дію Реєстру на гастрольну діяльність в Україні.
- Забезпечив внесення від уряду і прийняття закону про запровадження контрактної форми роботи у сфері культури та конкурсного призначення керівників закладів культури. Цей закон демократизував і значною мірою підвищив ефективність управління державними і комунальними закладами культури.
- У листопаді 2015 року у м. Києві спільно з Комісаром ЄС з питань освіти, культури, молоді та спорту Тібором Наврачічем підписав Угоду між Урядом України та Європейською Комісією про участь України у програмі «Креативна Європа»: програма Європейського Союзу для сектору культури та креативності, та про співробітництво між Україною та Європейським Союзом у підпрограмі «Медіа» програми «Креативна Європа» - 2014-2020., що відкрило українській культурній спільноті доступ до програми фінансування культурних проектів обсягом 1.8 млрд. євро.
- Надав можливість національній православній церкві уперше за багато років (тоді - УПЦ КП) здійснювати богослужіння у головній православній святині України - Святій Софії, що додатково привернуло увагу до необхідності створення Єдиної Помісної Православної Церкви України.

ЗРОБЛЕНО ТАКОЖ БАГАТО ІНШИХ СПРАВ, СЕРЕД ЯКИХ, ЗОКРЕМА, НАСТУПНІ:

В умовах постійних провокацій з боку Російської Федерації, спрямованих на дискредитацію України та зрив проведення в Україні пісенного конкурсу Євробачення-2017, взяв активну участь у його підготовці та забезпечив успішне проведення у Києві цього престижного європейського конкурсу.
Забезпечив підготовку та проведення на належному рівні Міжнародного форуму та урочистих заходів, присвячених 85-м роковинам Голодомору 1932-33рр.
Забезпечив ефективну діяльність урядової робочої групи з реалізації положень закону про освіту та координацію підготовки урядових законопроектів, спрямованих на реформування вищої освіти, посилення автономії вищих навчальних закладів, тощо.
Забезпечив міжвідомчу координацію практичного запровадження реформи загальної середньої освіти – Нової української школи. 
Забезпечив належну координацію усіх органів влади під час проведення ЗНО.
В рамках роботи Міжвідомчої комісії з питань національно-патріотичного виховання забезпечено реалізацію відповідної Стратегії на 2016-2020 роки, у т.ч. ініційовано і прийнято урядові та відомчі рішення, спрямовані на організаційне та фінансове забезпечення Українського державного центру національно-патріотичного виховання, краєзнавства і туризму учнівської молоді, а також на підвищення рівня та масштабу проведення Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри “Сокіл” (“Джура”),
Ініціював та забезпечив прийняття урядової постанови щодо підняття на два тарифних розряди зарплати 15 000 тренерам дитячо-юнацьких спортивних шкіл.
Як голова відповідних урядових оргкомітетів, забезпечив успішне проведення в Києві Чемпіонату світу з хокею - 2017 в дивізіоні 1-А та Чемпіонату Європи зі стрибків у воду-2017. В цих видах спорту міжнародні змагання такого високого рівня в Україні проводились вперше.
Очолив робочу групу з розробки законопроекту «Про меценатство у спорті», за результатами роботи якої було напрацьовано спільно з депутатами і громадськістю і внесено до парламенту консолідований законопроект, спрямований на створення стимулів для залучення додаткових коштів у сферу фізичної культури і спорту;
Ініціював звернення до Федерації футболу України щодо необхідності рішення про обов’язковість виконання національного гімну перед кожною грою українського чемпіонату, яке було підтримане ФФУ.
Протягом 2015 –го – початку 2016 років були здійснені антикризові заходи у сфері культури, які зупинили різке скорочення державного фінансування та дозволили повернути до сфери управління Міністерства культури визначні національні заклади та мистецькі колективи.
Також шляхом прийняття урядових рішень було вирішено болючі проблеми, які не вирішувалися довгі роки: 
- уперше видатки на охорону музеїв, бібліотек і заповідників стали захищеною статтею бюджету,
- відновлено передплату бібліотеками періодичних видань,
- втричі зменшено розмір плати за оренду професійним працівникам за використання творчих майстерень,
- відновлено закупівлю книжок для бібліотек,
- запроваджено капіталовкладення на першочергові реставраційні, ремонтні та протиаварійні роботи на пам’ятках ЮНЕСКО, у заповідниках та інших установах культури,
- істотно збільшено бюджетні асигнування на українське кіновиробництво,
- направлено всі кошти, отримані від оренди державними кіностудіями, на виконання їх статутних завдань,
- встановлено річну плату в 1 грн. за оренду державного майна комунальними музеями,
- розблоковано грант Уряду Японії та внаслідок цього встановлено нове обладнання у Харківській національній опері.
Спільно з Українським інститутом національної пам’яті забезпечено внесення до парламенту та прийняття пакету урядових декомунізаційних законів.
Спільно з громадськістю та науковцями розроблено і схвалено урядом в лютому 2016 року «Довгострокову стратегію розвитку української культури – стратегію реформ», а в березні 2016 р. «Стратегію розвитку бібліотечної справи на період до 2025 року «Якісні зміни бібліотек для забезпечення сталого розвитку України»;
Започатковано та втілено ініціативи, спрямовані на культурну інтеграцію в єдиний культурний простір України окремих регіонів, зокрема: 
- Всеукраїнський проект культурної інтеграції «Український Донбас», який передбачав, що мистецькі колективи і заклади культури з усіх областей України на постійній основі скоординовано організовують культурно-мистецькі заходи для мешканців Донеччини і Луганщини, і навпаки – митці з Донбасу презентують свою творчість в різних куточка України 
- Культурно-мистецький проект «Бесарабські діалоги», який передбачав організацію регулярних інтелектуальних дискусій щодо актуальних суспільних проблем за участі популярних українських письменників на території української Бесарабії.
У 2015 році реалізовано мистецьку програму «Зброя культури», в рамках якої надавалась підтримка насамперед культурно-мистецьким ініціативам для військовослужбовців в зоні проведення АТО.
У січні 2015 року започатковано реалізацію в Україні спільного проекту Ради Європи та Європейської Комісії «Урбаністичні стратегії в історичних містах, скеровані громадянами» (проект COMUS), покликаний розробити інноваційні моделі міського планування, що сприятимуть розв’язанню практичних проблем в історичних містах. Пілотними містами-учасниками проекту у 2015 році стали м. Луцьк та м. Жовква. 
У 2014-2016 роках підписано низку міжурядових угод щодо культурного співробітництва з Грузією, Турецькою Республікою, Республікою Кіпр, Литовською Республікою.

Підтримав та забезпечив ухвалення необхідних рішень для реалізації ініціативи директора Київського військового ліцею ім. І. Богуна Героя України Ігоря Гордійчука щодо демонтажу пам’ятника О. Суворова в м. Києві, став одним із ініціаторів процесу деколонізації публічного простору в Україні та звільнення його від імперських російських символів.

Про автора

Олег Пустовгар

Олег Пустовгар

Регіональний представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області

259
Останні публікації:

Полтавщина:

Запропонувати тему