Розмір тексту

Україна і Полтавщина вшанували Симона Петлюру з нагоди його 140-річчя

Мистецький проект «Пісні Української революції», мурал , просвітницький тур, відновлення меморіальної дошки, історичні вечори і презентації книг,  «Петлюрівські читання» - так різнопланово відзначили 140- річчя з дня народження журналіста, літературного і театрального оглядача, уродженця Полтави, Головного Отамана військ УНР Симона Петлюри. Заходи у Полтаві відбулися у рамках виконання розпорядження голови ОДА, яке два роки тому розробила і подала до ОДА  «Просвіта», зокрема автор цих рядків.

«Полтавський період Симона Петлюри»

   Таку назву мав  інформаційно-просвітницький тур, приурочений до знаменної дати. Журналісти, науковці, громадські діячі відвідали 5 локацій, безпосередньо пов’язаних з життям видатного полтавця. На кожній  розміщені відповідні QR-коди. В якості екскурсовода виступила старший наук співробітник Полтавського краєзнавчого музею Наталія Кузьменко: 

« Інформації  про Петлюру  чимало, її можна знайти, але для цього треба зайти в бібліотеку або поклацати кнопочками на комп’ютері. Сучасній молоді потрібне щось швидше, і тут у пригоді стануть QR-коди. Їх можуть використовувати вчителі – привести дітей, або задати завдання додому, влаштувати квести. Можна не замовляти екскурсовода, а самим зробити екскурсію».

Фото хати,де народився Петлюра Фото хати,де народився Петлюра

Найперше  учасники туру  відвідали місце, де знаходилася садиба Петлюр на колишній вул. Загородній , де поклали квіти до пам’ятної дошки.«Це був одноповерховий 3-кімнатний будиночок, зроблений з дерева та обкладений цеглою. Садиба мала вигляд, як і більшість будівель у Полтаві. Також були господарські споруди, сарай, колодязь. Саме тут проживали Василь та Ольга Петлюри, та їхні 9 дітей – 4 сини і 5 дочок. Після арешту родини будинок стояв пусткою, під час Другої Світової теж уцілів, і був зруйнований аж у 1960-му році», – розповіла Наталія Кузьменко. Людмила  Олійник, координатор всеукраїнського координаціного бюро ЮНЕСКО  «Освіта дорослих в Україні», представниця української діаспори в Аргентині, разом із сином Ярославом приєдналися до туру, дізнавшись про нього в інтернеті.«Наша родина ліквідаторів виїхала в Аргентину після аварії на ЧАЕС. Варто сказати, що портрет Петлюри знаходиться в Буенос-Айресі в українському православному храмі, поряд з портретами церковних ієрархів. Громада дуже шанує цю постать», – зазначила вона.

   Далі переїхали до Аграрно-економічного коледжу (колишнього духовного училища) Полтавської державної аграрної академії по вул. Сковороди, 18, де переглянули коротку виставу у виконанні акторів Полтавського театру ім. Гоголя. Оглянули відновлену меморіальну дошку ( попередню, встановлену у 2006 році півтора року тому розтрощили рускоміровські вандали-авт.) Симону Петлюрі на фасаді Полтавської державної аграрної академії (колишньої духовної семінарії, де він навчався). На жаль, міська влада попри численні звернення громадськості і Українського інституту національної пам’яті (УІНП) просаботувала ювілей і не провела урочистості з нагоди відновлення дошки.

Нова меморіальна дошка на фасаді Полтавської аграрної академії Нова меморіальна дошка на фасаді Полтавської аграрної академії

Третя локація  — будинок, де жила молодша сестра Симона, Маріамна, яка вийшла заміж за Івана Скрипника, відомий як хата-музей патріарха Мстислава (Скрипника), що потребує термінової реконструкції.

біля хати-музею Патріарха Мстислава біля хати-музею Патріарха Мстислава

Завершальний етап – відвідини Полтавського краєзнавчого музею ім. В. Кричевського, де учасники ознайомилися з експозицією, присвяченою С. Петлюрі та загалом періоду Української революції 1917 — 1921 рр. Представники УІНП  Іванна Кобєлєва та Павло Подобєд презентували музею диск «Пісні революції» у виконанні гурту «Хорея Козацька». Матеріали читань  видадуть окремим збірником. 

Портрет Петлюри у експозиції краєзнавчого музею Портрет Петлюри у експозиції краєзнавчого музею

Гурт «Хорея козацька» вперше заспівав полтавцям пісню про Петлюру і презентував новий музичний альбом

   У приміщенні полтавського музичного училища ім. Миколи Лисенка музиканти презентували полтавцям музичний альбом «Пісні Української революції» – спільний проект УІНП, народного артиста Тараса Компаніченка та гурту «Хорея Козацька».

Промовляє Павло Подобєд Промовляє Павло Подобєд

Промову виголошує Микола Кульчинський Промову виголошує Микола Кульчинський

«Ми складаємо пошану Петлюрі як одному з творців української держави. Шлях до заможної процівітаючої держави можливий лише у власній, національній державі. Коли зрозуміють, що цінності — це не айфон чи посада, а українська держава, тоді вона стане міцною”, – зазначив УІНП, кандидат історичних наук Павло Подобєд.

Голова Полтавського обласного об’єднання ВУТ «Просвіта» Микола Кульчинський згадував, як Тарас Компаніченко приїздив на перше пошанування Петлюри ще в 90-му році : «Люди з усіх кінців України їхали нас підтримати, ми біля пам’ятника Шевченку влаштували вшанування. Міліція забирала всіх підряд, і мене, депутата міської ради, теж. Ось протокол затримання, де згадується прізвище і Компаніченка. А ось протокол полтавської поліції 1904 року — те ж саме! Російська імперія просто поміняла машкару. Бо росіяни люблять українців недолугих, які не знають своєї мови і танцюють перед ними в шароварах. А таких українців, які готові взяти в руки зброю — вони ненавидять».

Пісні, що увійшли до альбому, пан Тарас відшукував у архівах упродовж 30 років.

«Усі ці твори були активно співані на великих і малих сценах України в часі 1917-21 років. Їх співали на воєнних позиціях, на шикуванні військ; вони співались кобзарями, артистами-бандуристами, оперними співаками, просвітянськими, військовими, студентськими хорами, Українською Республіканською Капелою та Українським Національним Хором. Багато творів були забуті і не звучали в Україні майже століття», – розповів  Компаніченко.

Полтавці почули «кубанську версію»  «Ще не вмерла України» («Народний гімн»), адже цю річ співали раніше, часто не знаючи музики М. Вербицького, «Запорозький марш» Миколи Лисенка, який багато з нас чули, але без тексту, та чимало інших емоційно потужних речей. Також вперше у Полтаві прозвучала «Пісня про Петлюру», яка була написана 100 років тому.

«Полтавська Петлюріана: Дев’яті Петлюрівські читання»

Таку назву мала  наукова конференція, співорганізаторами котрої були Департамент культури і туризму Полтавської облдержадміністрації, Полтавське обласне об’єднання Всеукраїнського Товариства Просвіта імені Тараса Шевченка, Державний архів Полтавської області та Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського. 

Відкрилися і завершувалися читання піснями часів визвольних змагань у виконанні полтавського кобзаря Івана Новобранця.До учасників наукового форуму з вітальним словом звернувся голова Полтавського обласного об’єднання ВУТ  «Просвіта»  Микола Кульчинський. За його словами, Петлюрівські читання були започатковані ще у 1992 році як наукова конференція, яка стала історико-просвітницьким майданчиком для багатьох не лише полтавських, але й столичних науковців, також істориків  української діаспори США та Канади. Останні читання відбулися у 2010 році, і ось традицію відроджено, за що він висловив подяку співорганізаторам. 

Виствка від Полтавського архіву Виствка від Полтавського архіву

Кобзар Іван Новобранець Кобзар Іван Новобранець

Виступ Миколи Кульчинського Виступ Миколи Кульчинського

Присутніх привітала завідувач кафедри історії України Полтавського національного педагогічного університету ім. В. Г. Короленка, доктор історичних наук, професор кафедри історії України Людмила Бабенко.

«Дякую  “Просвіті” за титанічну працю останніх двох десятиліть у справі донесення історичної правди про Петлюру. Важливо, що ця праця базується на науковому підході», – зазначила вона. 

Людмила Бабенко Людмила Бабенко

Доповіді виголошували історик Тарас Пустовіт та професор Василь Стрілець, заслужений винахідник України,викладач аграрної академії Віктор Самородов, науковий співробітник краєзнавчого музею Наталія Кузьменко та ін.Автори та доповідачі Дев’ятих Петлюрівських читань у своїх дослідженнях  спростовували  численні міфи і стереотипи, пов’язані з іменем Головного Отамана військ Української Народної Республіки та подіями Української революції 1917-1921 рр. і намагалися донести сучасникам та майбутнім поколінням правдиві свідчення про нашого земляка й ту буремну епоху. 

Учасники читань Учасники читань

«Симон Петлюра: злети та падіння головного отамана військ УНР»

Історичний вечір з такою назвою провели працівники обласної бібліотеки ім.Котляревського. Гостем заходу став  голова обласного товариства «Просвіта» Микола Кульчинський. За його словами, дата народження Петлюри є символічною датою для України, бо цього дня  перевезли Тараса Шевченка з Російської імперії:

Нна історичний вечір завітав Микола Кульчинський Нна історичний вечір завітав Микола Кульчинський

«Симон Петлюра очолив збройну боротьбу українців проти російських загарбників, як і заповідав Шевченко у другій частині свого заповіту. Це дуже непрості, символічні речі. Наше товариство проводить кожного року наукові петлюрівські читання, тобто вивчає епоху навколо цієї особистості. Розвінчуємо міфи загарбників про цю людину, видаємо книги про нього. Власне, тому я тут». 

Кияни долучилися до вшанування славетного полтавця-про заходи з вшанування Петлюри у столиці

Біля  меморіального барельєфу на вулиці Петлюри відбувся урочистий мітинг. У ньому взяли участь ветеран російсько-української війни, кавалер Ордену «За мужність» ІІІ ступеню, заступник Міністра у справах ветеранів України Олександр Терещенко, Голова УІНП  Володимир В’ятрович, ветеран російсько-української війни, співробітник УІНП Роман Кулик, а також курсанти Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут,  ліцеїсти й військовий оркестр Київського військового ліцею імені Івана Богуна. Активісти військово-історичного клубу «Повстанець» в одностроях доби УНР пронесли до барельєфу Петлюри Державний прапор України та  прапор 3-ї Залізної дивізії. Останній стяг було надано спеціально для заходу Центром історії Вінниці. «Петлюра став одним з перших лідерів Української Народної Республіки, якого знищила Москва. Після нього було вбито Євгена Коновальця, було вбито Степана Бандеру та інших. Таким чином Москва намагалася обезголовити український визвольний рух, який був найбільшою загрозою для розбудови її імперії. Петлюра був сильним лідером у дуже важкі часи. Він став одним з керівників Української народної республіки в критичний час. Він ухвалював складні рішення, звичайно, що припускався помилок, але навіть після цього він не боявся продовжувати боротьбу. Він продовжив цю боротьбу навіть після поразки української революції 1917-1921 років. Через це він і став одним із символів цієї революції, одним із символів незламності українського духу. І через це його ім’ям Москва називала усіх, хто боровся за незалежність України. Ціле покоління борців за незалежність вони нарекли петлюрівцями, які стали наступниками ненависних Москві мазепинців, та попередниками бандерівців, яких досі бояться в Кремлі»,  - зазначив  В’ятрович.«Такі люди, як Симон Петлюра, викликали величезний страх у радянських ідеологів і тому вони робили все, щоб знищити будь-яку згадку про нього в нашій пам’яті, відправити його в небуття. Але я щасливий, що живу в цей буремний час, коли ми крок за кроком повертаємо нашу історію. Саме такі люди дають нам можливість розуміти, що ми українці, і пишатися нашими героями. Нас уже не збити з цього шляху і я впевнений, що ми переможемо», - підкреслив і Олександр Терещенко. Учасники мітингу поклали квіти до барельєфу Симонові Петлюрі. Курсанти Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут та ліцеїсти Київського військового ліцею імені Івана Богуна віддали герою військові почесті.

У  Солом’янському районі Києва  відкрили стінопис із зображенням  Петлюри. Виконала мурал творча група «Kailas-V». Вони повідомили, що проект «Симон Васильович Петлюра» виконаний аерозольними фарбами. На його створення пішло понад 370 балонів та 5 днів. Автор - Андрій Пальваль. Дизайн проекту - Роман Партола. В основі стінопису - картина українського художника Артура Орленова. Мурал виконаний з ініціативи Благодійного Фонду «Андрія Андрєєва».

  На IX Міжнародному фестивалі «Книжковий Арсенал» презентували  книгу Тіни Пересунько «Культурна дипломатія Симона Петлюри: «Щедрик» проти «русского мира». Місія капели Олександра Кошиця (1919-1924)». «Українці – нація марафонців. Історія нашого державотворення сягає тисячоліть. Україна назавжди!», – зауважила Голова Комітету Верховної Ради у закордонних справах Ганна Гопко і висловила вдячність авторці, видавництву, присутнім на заході науковцям за внесок у відкриття неоціненної спадщини. «Декомунізація, відкриття архівів СБУ, культурне і духовне відродження нації – це ті здобутки Революції Гідності, які ми зобов’язані зберегти і примножити», – додала.  У  книзі оприлюднюється унікальна хроніка тріумфального турне Української Республіканської Капели під орудою диригента Олександра Кошиця у країнах Західної Європи, Північної та Південної Америки у 1919–1924 роках. Гастролі Капели, як представницької державної інституції Української Народної Республіки, ініційовані Головою Директорії і Головним Отаманом військ УНР Симоном Петлюрою з метою протидії російській пропаганді та промоції української незалежності в Європі. Саме завдяки цим гастролям світ уперше почув «Щедрика» Миколи Леонтовича.

Про автора

Олег Пустовгар

Олег Пустовгар

Регіональний представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області

259
Останні публікації:

Полтавщина:

Запропонувати тему