Розмір тексту

Інтелектуально-просвітницькі телеострівці замість інформаційного фаст-фуду

«Хліба і видовищ» — ця давня сентенція, сформульована ще в часи Римської імперії, актуальна дотепер.

Щоправда, нині гладіаторські бої змінилися, приміром, на телерозваги. Зазвичай, телебачення виконує розважальну функцію. Принцип простий: «Піпл хаваєт», тож майже всі телеканали підлаштовуються під загал, «опускаючись» до рівня споживача. «Мильні опери», тупі серіали, вкрай примітивний гумор «нижче пояса», насильство і розпуста, «чорнушні» новини стали повсякденною реальністю. Власники і менеджери телестудій чітко впроваджують цю стратегію. До того ж після нашестя януковичів неозброєним оком помітні тенденції цензури і зросійщення у сфері медіа. «Зомбоящик», — недарма інтернет-спільнота дала саме таке влучне визначення сучасному телебаченню. Очевидно, що в інформаційному просторі України небагато аудіовізуальних ЗМІ, котрі б виконували місію «підтягування» телеглядача до пристойного культурного та інтелектуального рівня. Про таку телевізію і піде мова.

«ТВі» є таким собі інтелектуально-просвітницьким острівцем у телевізійному океані сірості і дебілізму. Цікава і порядна журналістика, якісне документальне вітчизняне і зарубіжне кіно (рубрики «Цивілізація» і "Фест-кіно«ведуть Юрій Макаров і Ірина Ваннікова), неординарні особистості — ось фішка каналу. Одна з найцікавіших передач щочетверга о 21-00 — «Вечір з Миколою Княжицьким». «Родзинкою» є її інтегрованість із соціальною мережею «Фейсбук»: гості відповідають не лише на запитання ведучого, але й користувачів інтернету. Зростання рейтингів засвідчує, що в українському суспільстві в умовах правління малоросійського олігархату збільшується запит на спілкування не з обридлими балакунами-політиканами із різних таборів, а зі справжньою елітою. Торік студію Княжицького відвідало чимало митців й інтелектуалів. Ось далеко не повний перелік: дисидент-шестидесятник, філософ і публіцист, головний редактор газети «Наша віра» Євген Сверстюк; заслужена артистка України Лариса Кадочникова; культуролог, редактор журналу «Ї» Тарас Возняк; голова Асоціації релігійної свободи Володимир Єленський; письменники Оксана Забужко, Марія Матіос, Юрій Андрухович, Сергій Жадан, Лесь Подерев’янський, Юрій Винничук і Андрій Курков. Новий глава УКГЦ Блаженнійший Святослав (Шевчук), його попередник кардинал Любомир Гузар. Головний редактор сайту «Історична правда», відомий журналіст Вахтанг Кіпіані. Історик, екс-керівник галузевого архіву СБУ Володимир В’ятрович. Директор найбільшого дитячого видавництва Іван Малкович. Співаки Леся і Галя Тельнюк, бард-кобзар Едуард Драч, Олена Янчук (Росава), представники гурту «Брати Гадюкіни», всесвітньовідомі скрипалі Василь Попадюк і Мирослава Которович, лідери гуртів «ВВ», «Тартак» , «Мертвий півень» та «Крихітка Цахес» Олег Скрипка, Сергій Положинський, Михайло Барбара та Саша Кольцова. Виконавиця старовинних романсів, пісень на вірші Ліни Костенко, доктор медичних наук Ольга Богомолець (де речі, лише ТВі транслював зустріч громади Харкова із Ліною Костенко). Правозахисник і екс — дисидент — політв’язень Семен Глузман. Директор Львівського Академічного театру ім. М. Заньковецької Федір Стригун. Моральні авторитети запрошуються не лише в цю передачу, але й в «Ранок з ТВі» (з 7-00 до 9-30). Ще є цікава передача для меломанів — щосереди о 21-30 «Музика для дорослих», яку веде Марія Бурмака. А наприкінці минулого року дебютувала ще одна культурологічна програма Єгора Чечеринди «Окрема думка», яка транслюється о 17-00, щосуботи. Вона, серед іншого, присвячена фестивальному рухові, українському етно-року. Щодня о 18-30 Мустафа Найєм запрошує до себе у студію відомих політиків чи громадських діячів поговорити «Про головне», а о 20-30 незаангажовані новини, по їх закінченню о 21-15 публіцистично-просвітницькі відео-колонки «Відверто» відомих журналістів Віталія Портникова і Сергія Рахманіна. Якісна аналітика подій за тиждень — «Підсумки з Віталієм Гайдукевичем» (щонеділі о 20-30). Нищівне висміювання влади, зокрема і поетична сатира від Олександра Ірванця та прискіпливий, тверезий погляд експертів на ключові тренди тижня — це «Альбернштейн» (щовівторка о 21-30). Журналістські розслідування про корупцію у вищих ешелонах влади пропонує передача «Знак оклику» (щопонеділка о 21-30). ТВі намагається посісти нішу проукраїнського, патріотичного і єврозорієнтованого. Нинішня влада проводить протилежну політику в інформаційній сфері, тож мало кого дивує, що Нацрада з телебачення і радіомовлення не допустила вільне і правдиве слово до цифрового діапазону. Але канал веде супутникове мовлення, в режимі он-лайн мережі Інтернет та через кабельні мережі.

Державний канал «Культура» заснований ще у 2002 році. Втім, досі, на жаль, його аудиторія обмежена. Розміщений на маловідомому супутнику, тож власникам супутникових антен навіть при великому бажанні знайти його вкрай тяжко. В аналоговому режимі не мовить, відтак власники так званих «польських антен» позбавлені можливості перегляду. Через три роки на зміну аналоговому прийде «цифра». Втім, недавній конкурс Національної Ради з питань телебачення і радіомовлення з розподілу цифрових частот показав справжнє ставлення чинної влади не лише до ТВі: «Культури» в цифровому діапазоні також не буде. Немає сподівань і на те, що уряд Азарова модернізує, технічно переоснастить «Культуру»,оскільки в держбюджеті на цей рік кошти не передбачено. До речі, річний бюджет російської телерадіокомпанії «Культура» дорівнює 80 млн. доларів США! Цю суму ніяк не порівняти з тим мізером, що виділяється для українського каналу. І сміх, і гріх! Звучить абсурдно, зате правдиво: Українська держава нищить державний канал! Не надто захоплююся ним: контент треба кардинально поліпшувати. Однак іноді трапляються непогані передачі. Наприклад, розмови на теми становлення незалежної держави, подолання наслідків совкової ментальності, сучасних тенденцій розвитку культури в країнах ЄС і у нас ведуть у тематичній авторській програми донька Ліни Костенко, професор Римського університету «Ла Сап’єнца» Оксана Пахльовська та головний редактор газети «День» Лариса Івшина. Доволі якісні новини про основні культурні події дня о 19-00 у «Прайм-таймі Культури». Канал пропонує документальні історичні фільми за авторством відомого історика Романа Коваля, скажімо, «Отамани Холодного яру» про збройну боротьбу українців проти російсько-більшовицьких окупантів. А ще про шестидесятників. Наприклад, наприкінці минулого року про Миколу Руденка. Подорож сучасним та історичним Києвом — передача «Київ раунд тріп». Показали знайому постійним гостям «Мазепа-фесту» п’єсу Івано-Франківського театру «Солодка Даруся» за твором Марії Матіос. Кілька разів транслювали документальний багатосерійний історичний серіал «Собор на крові».

Єдиний в Україні дитячий канал «Малятко» — один із найуспішніших медіа-проектів Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка. Генеральним директором є Володимир Кметик. Запізнався я із цією професійною і патріотичною людиною, коли очолюване мною управління інформаційної політики своєрідно відзначило день рідної мови, провівши презентацію багатосерійного мультфільму «Лис Микита». Його створило Всеукраїнське товариство «Просвіта», а безпосередньо сценаристом і режисером був пан Володимир. До речі, фінансувався цей анімаційний проект державним коштом за дорученням тодішнього віце-прем’єра з гуманітарних питань В’ячеслава Кириленка у рамках заходів з увічнення пам’яті славетного українського класика Івана Франка. Через кілька днів з ініціативи автора цих рядків відбулася трансляція «Лиса Микити» на обласному державному телеканалі «Лтава». Це події 2008 року, а вже у 2010-му завдяки ентузіазму Кметика запрацював перший український дитячий канал. Тут, окрім вітчизняних, як от «Лис Микита», ще й зарубіжні мультфільми з чудовим українським перекладом, як класичні,так і комедійні. А ще зарубіжні пізнавальні документальні й художні фільми для підлітків. Втім, «Малятко» спіткала така ж доля, як і «Культуру» та ТВі — не допустили до «цифри», а, отже, до масового глядача. Щоправда, має угоду із супутником «Астра» та й у кабельній мережі Полтави присутній. Але, як на мене, дещо дискримінаційними є такі моменти. Російські канали «Карусель» і «Детский мир» включені у БІЛЬШІСТЬ пакетів, а от «Малятко» включене лише у пакети «Україна і світ» (90 каналів, 45 гривень) та «Всесвіт» (77 гривень). Водночас вітчизняного каналу немає у найдоступніших, найдешевших пакетах, до яких підключена більшість полтавців. Це пакет «Турбота» (жодного дитячого каналу, 16 каналів, 6 грн.), пакет «Базовий» (найпопулярніший, 53 канали, 36 грн., «Карусель»), та цифровий пакет «Україна» (25 грн., «Карусель», 54 канали). Відтак, для того, щоб їх діти дивилися мультики українською, батьки мають сплачувати набагато більшу суму, а російські іноземні канали — навпаки, є загальнодоступними. 

За «5 каналом» міцно утвердився імідж «політичного». Але тут є ще і низка культурологічно-історичних передач. «Портрети» з Сергієм Дорофєєвим. Якісні документальні фільми про гетьмана Мазепу, українських меценатів Семеренка і Євгена Чикаленка. А ще на «п’ятий» перекочували дві передачі, які не прижилися на Першому Національному, де тепер заправляють арфуші-бенкендорфи. Там закрили історичну програму Андрія Охрімовича «Далі буде...» після того, як Табачник назвав її «бандерівським рупором». На " 5 каналі" цей проект має назву «Машина часу». Програма доносить правду про визвольні змагання українського народу за незалежність. Постійними гостями є воїни УПА, відомий історик Володимир В’ятрович, герой України Левко Лук’яненко, професори інституту історії України Національної Академії Наук та ін. Передача виходить в ефір щосуботи о 22-00 з недільним повтором о 18-15. Наталка Фісич, котра готувала на Першому національному чудову передачу про народні ремесла «Майстер Клас», теж змушена повернутися на «5» канал. 

Ніде правди діти: у патріотичному таборі нерідко полюбляють плаксиво нарікати на русифікацію інформаційно — культурного простору. Це правдива оцінка. Але правдою є й те, що кожен українець може творити прийнятне для себе інформаційне поле. Вибір, хоча й невеликий, але є. Це вибір поміж спогляданням-«споживанням» вбивств, зґвалтувань, порнухи, фільмів жахів та іншого інформаційного фаст-фуду та якіснішими телевізійними стравами з користю для духовного і морального здоров’я. Смачного!

Олег Пустовгар, голова Полтавської обласної організації партії «За Україну!», помічник-консультант депутата ВР В’ячеслава Кириленка, начальник управління інформаційної політики Полтавської ОДА у 2005-2010 рр.

Про автора

Олег Пустовгар

Олег Пустовгар

Перший заступник голови Полтавського обласного об'єднання Всеукраїнського товариства "Просвіта" ім.Тараса Шевченка

227
Останні публікації:

Полтавщина:

Запропонувати тему