Розмір тексту

360-річчя Гадяцького договору

16 вересня, 360 років тому між Річчю Посполитою і Гетьманщиною було укладено знамениту Гадяцьку угоду.  Укладення угоди означало, по суті,скасування Переяславської "зради". Тобто вже через три роки українська політична еліта відмовилася від згубного промосковського курсу.Тож, чимало експертів називає цю подію "першою спробою євроінтеграції України".

   Нагадаю,що з ініціативи "Просвіти", а також  міської громадсько - наукової топонімічної групи (координатор Юліан Матвійчук) голова ОДА Валерій Головко перейменував   вулицю Червонозоряну як один із імперсько-комуністичних символів  на честь Івана Виговського. Державний і військовий діяч, дипломат, гетьман України в 1657 – 1658 рр. Іван Виговський походив з овруцької шляхти. Служив канцеляристом у Києві. Наприкінці 1630‑х років влаштувався юристом земського суду в Луцьку. У 1637 – 1638 рр. – писар при польському комісарі в Україні. Входив у коло найближчого оточення  Хмельницького. У 1650 р. став у ієрархії Гетьманщини другою людиною після батька Хмеля - обійняв посаду генерального писаря.  На Військовій Раді у м. Корсунь (25.Х.1657 р.) обраний гетьманом України.  У часи СРСР  цю непересічну постать російсько-імперські комуністичні ідеологи  воліли  або замовчувати  або  таврувати як, начебто, «зрадника Росії і попихача Польщі». Насправді, ж Іва́н Виго́вський не подобався російсько-комуністичному режиму через те, що усвідомлював всю згубність для Гетьманщини   промосковського  зовнішньополітичного курсу. На початку серпня 1658 р. відкрито виступив проти Москви, що почала втручатися у внутрішньополітичне життя України. Гадяцький договір став однією з причин  агресії Московщини проти Гетьманщини. У липні 1659 р. під Конотопом козацькі війська під командуванням Івана Виговського при підтримці татарської кінноти завдали поразки московським окупаційним  військам, що вторглися на Лівобережну Україну. Тоді війську Виговського і союзників вдалося  вщент розбити московського ворога  під  Конотопом.Соловйов-російський історик XIX сторіччя описує реакцію російського царя  так: 

"Цвіт московської кінноти, що відбув щасливі походи 1654 і 1655 років, загинув за один день, і вже ніколи після того цар московський не був у змозі вивести в поле такого блискучого війська. У жалібній одежі вийшов цар Олексій Михайлович до народу й жах охопив Москву. Удар був тим важчий, що був несподіваним; та ще після таких блискучих успіхів! Ще нещодавно Долгорукий привів до Москви полоненого гетьмана литовського, нещодавно чулися радісні розмови про торжество Хованського, а зараз Трубецькой, на якого було найбільше надій, «чоловік благоговійний і витончений, у воїнстві щасливий і недругам страшний», погубив таке величезне військо! Після взяття стількох міст, після взяття столиці литовської царське місто затремтіло за власну безпеку: у серпні за государевим указом люди всіх чинів поспішали на земляні роботи для зміцнення Москви. Сам цар з боярами часто був присутній при роботах; навколишні жителі з родинами, пожитками наповнювали Москву, і ходила чутка, що государ від'їжджає за Волгу, за Ярославль". Часи міняються, але сутність імперії з центром у Москві не змінюється. Обраний Україною шлях до ЄС і НАТО став ключовою причиною агресії  Московщини  вже  у наш час! 

   

"Просвіта" спільно з об"єднанням кінематографістів "Логос" створила черговий фільм з документальної серії "Від Святослава до Небесної Сотні". Нова документалка присвячена  гетьману Іванові Виговському. ПЕРЕГЛЯНУТИ ФІЛЬМ МОЖНА ЗА ЦИМ ПОСИЛАННЯМ 

Статтю члена "Просвіти", заступника директора Полтавського обласного краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, заслуженого працівника культури України Володимира Мокляка МОЖНА ПЕРЕГЛЯНУТИ на сайті обласної газети "Зоря Полтавщини"

Гетьман Іван Виговський Гетьман Іван Виговський

Портрет польського короля Яна ІІ Казіміра Вази. Художник Даніель Шульц. 1658 р. Полотно, олія. Портрет польського короля Яна ІІ Казіміра Вази. Художник Даніель Шульц. 1658 р. Полотно, олія.

Присяга короля Яна Казіміра по Гадяцькому трактату. XVII ст. Присяга короля Яна Казіміра по Гадяцькому трактату. XVII ст.

Сторінка Гадяцького трактату. Список XVIII ст. Сторінка Гадяцького трактату. Список XVIII ст.

   

Про автора

Олег Пустовгар

Олег Пустовгар

Представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області

486
Останні публікації:

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему