Увічнення пам’яті про Симона Петлюру на Полтавщині. Потрібен громадський контроль

Вшанування його пам"яті протягом багатьох років незалежності було справою громадськості. Назву кілька фактів. Починаючи з 1992 року, влаштовувалися вечори пам’яті, покази у вузах документальних фільмів, зустрічі зі студентством. Знаковим науковим проектом стали Всеукраїнські петлюрівські наукові читання. За підсумками читань видавалися наукові збірники, які є важливим джерелом історичних знань для студентів-істориків, архівістів, краєзнавців, усіх, хто цікавиться минувшиною. Національно-демократичні сили ще 26 років тому на повен голос заявили : вулицю Артема, де мешкав Симон Петлюра, необхідно перейменувати на його честь. У рамках декомунізаційних процесів згідно з розпорядженням голови ОДА Валерія Головка цю ініціативу було зреалізовано у 2016 році. У 2006 р. управління культури Полтавської облдержадміністрації на будинку колишньої Полтавської духовної семінарії, де навчався Симон Петлюра (нині навчальний корпус Полтавської державної аграрної академії) по вул. Сковороди 1/3 встановило меморіальну дошку. Волонтери молодіжних ГО створили тематичний громадський сайт, присвячений постаті Симона Петлюри, якому немає аналогів в Україні. До речі, цей інформаційний ресурс відвідують не лише в Україні, але й закордоном - у США, Канаді, Австралії та інших країнах, де мешкає українська діаспора. Важливо, що підтримано ініціативу патріотичної громадськості з створення постійно діючої експозиції у обласному краєзнавчому музеї , що присвячена Українській Революції 1917-21 рр. та Симону Петлюрі зокрема.

Цими днями зусиллями депутата міської ради,воїна російсько-української війни Юліана Матвійчука та його однодумців по націоналістичному табору  відкрито меморіальну дошку на будинку по вулиці Петлюри 7/22. На цьому місці наприкінці 19-г о -  на початку 20-го століття стояла хата, де провів своє  дитинство майбутній очільник Української революції 1917-21 рр.

  "Порівняно недавно, коли міським головою був Матковський неподалік цього будинку, де ми відкриваємо меморіальну дошку,  ще  зберігалися стайні родини Петлюри. Ми там хотіли зробити такий проект – невеличкий меморіал з доріжками, різними скульптурами, які б говорили про родинне життя Петлюр, але за часів Матковського стайні знесли. Останню згадку про існування цього обійстя знищили», – сказав у промові під час урочистостей з нагоди відкриття дошки голова Полтавського обласного об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» Микола Кульчинський.

Він висловив переконання, що «обов’язок полтавців – створити музей та пам’ятник видатному земляку». «Тут усі способи тиску на владу, щоб вона довела свою українськість, будуть добрі. Створення музею й пам’ятника – це крок, яким ми, як віддані Україні люди, вшановуємо тих, хто справді боровся й кров’ю скропив цю боротьбу за нашу Українську незалежну державу»,- наголосив Микола Кульчинський. «Держава – понад партії, нація – понад класи!» – процитував очільник «Просвіти» на Полтавщині досі актуальний політичний заповіт Голови Директорії УНР.  

Священики УПЦ КП освятили меморіальну дошку

Проте попереду ще більше праці. Адже попри все перелічене значна частина громадян перебуває у полоні пропагандистських штампів, сформованих у часи СРСР. У час сучасної війни з путінською Росією відродження національної пам’яті про перші визвольні змагання від російсько-більшовицького і білогвардійського поневолення є мегаважливим фактором протидії російській агресії,оскільки ці сторінки демонструють широкому загалу,що навіть через сто років сутність російського імперіалізму не змінюється. Отож, настав час для ще більш активної праці влади і громадськості з вшанування Симона Петлюри, який безкомпромісно виборював незалежність УНР з-під російського ярма.  
     У 2019 році у травні виповнюється 140 років Симонові Петлюрі. 
Тож, заздалегідь, ще рік тому автор цих рядків у рамках громадських ініціатив, що спрямовані на виконання Закону «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у 20 столітті» та Указу Президента України Петра Порошенка за №17/2016 «Про заходи з відзначення 100-річчя подій Української революції 1917 – 1921 років» розробив низку пропозицій для ОДА щодо гідного і масштабного відзначення 140-річчя з дня народження видатного діяча Української революції 1917-21 років, літературного і театрального оглядача, журналіста, голови Директорії Української Народної Республіки, головного отамана військ УНР Симона Петлюри. Приємно, що ці Ініціативи лягли в основу розпорядження голови облдержадміністрації Валерія Головка №541 від 16.08.2017 «Про вшанування пам’яті Симона Петлюри». 
Однак, на жаль, більшість положень розпорядження НЕ ВИКОНАНО. Викликає стурбування те, що досі не визначено місце розташування пам’ятника Симонові Петлюрі, замовника проектування та будівництва (п.6 плану заходів Розпорядження). 
    Рік  тому проросійські вандали-українофоби зруйнували меморіальну дошку Симону Петлюрі на фасаді аграрної академії (приміщення духовної семінарії, де навчався майбутній провідник визвольного руху) - підло, боягузливо, тихцем, вночі. Акт вандалізму набув всеукраїнського резонансу і став відвертим проявом гібридної війни Росії та викликом усій патріотичній спільноті . Минув рік, а дошку не відновлено, отже п.5 Плану розпорядження не виконано. І це при тому, що дошка належить до Державного реєстру нерухомих пам’яток України Щоправда, аж через рік міська комісія з найменувань та перейменувань, увічнення пам"яті осіб і подій ухвалила відновити коштом міськради. Це на папері, а скільки піде часу на формалізацію міською владою Мамая рішення комісії-рік, два, три? 
Звертаю увагу й на ігнор інших пунктів розпорядження. Міська влада на чолі з Мамаєм досі не ухвалила рішення «Про найменування іменем Симона Петлюри комунального закладу «Полтавська гімназія №6 Полтавської міської ради Полтавської області» (п. 10 плану заходів Розпорядження). Може тому, що дехто із українофобів розуміє: надання навчальному закладу імені Симона Петлюри стало б вагомим кроком у справі патріотичного виховання молоді? 
Департамент освіти і науки ОДА не забезпечив оновлення експозицій пришкільних музеїв петлюрівськими матеріалами, не провів інформаційно-просвітницькі заходи у навчальних закладах області та Всеукраїнські наукові Петлюрівські читання у Полтаві (п.4 плану заходів Розпорядження). Департамент культури і туризму не розробив концепцію музею Симона Петлюри, не виготовив і не розмістив в Інтернеті відеоролик за матеріалами постійно діючої експозиції Полтавського краєзнавчого музею, присвяченій Українській революції 1917-21 років, не влаштував культурно-мистецькі заходи у закладах культури області.(п.1, п.11, п.13 Плану заходів розпорядження Валерія Головка).
Позитивним винятком є праця Державного архіву Полтавської області, який 25 травня, влаштував тематичну виставку архівних документів.
Важливо, щоб розпорядження голови ОДА було виконано, щоб воно не лишилося на папері, як це нерідко трапляється у ще не реформованій машині української державної служби. Отож, запрошую усі зацікавлені ГО моніторити хід виконання «петлюрівського» розпорядження голови ОДА , надаючи публічності, тобто оприлюднюючи у ЗМІ факти саботажу, надсилаючи інформзапити та звернення, скажімо, на Кабмін чи адміністрацію Президента.

Інтерв"ю Миколи Кульчинського на урочистостях з нагоди відкриття дошки

Відкриття дошки.Промовляє історик Вадим Патик