Полтавська «Просвіта» видала і презентувала книгу мемуарів Софії Русової
Полтавське обласне об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка спільно із соціокультурним відділом обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Котляревського провело презентацію мемуарів видатного педагога, літературознавця, діячки Української революції 1917-21 рр. Софії Русової. Видання книги стало можливим завдяки фінансовій підтримці Товариства української мови у Сполучених Штатах Америки, зокрема, родини Боднаруків – пані Віри та пана Богдана з Чикаго, які вже багато років допомагають обласним об'єднанням Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка. На захід зійшлися старшокласники полтавських шкіл, активісти Організації Українських Націоналістів , «Союзу українок» та студенти двох вузів - Полтавського національного педагогічного університету та факультетів культури і мистецтв й іноземних мов Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (обидва факультети тимчасово розташувалися у Полтаві - на період до визволення Донбасу від російських окупантів-авт.)
Мемуари привертають увагу сучасного читача до доби передреволюційного відродження поневоленої і роздертої між різними окупантами української нації та Української Революції 1917-1921 рр. Напружена, здійснювана у неймовірно складних умовах просвітницька, культурна, освітня праця української інтелігенції призвела до найвищого прояву українського духу - національно - визвольної боротьби з різними поневолювачами України. І хоча вона закінчилась трагічно, та подвиг борців, попри всі старання окупантів стерти його з народної пам'яті, завжди залишався прикладом жертовної боротьби за визволення України з російської неволі і джерелом духу правди і любові до поневоленої України.
Присутні переглянули розлогий відеосюжет, присвячений біографії Софії Русової.
Редактор і упорядник тексту, ініціатор цього видавничого проекту, голова обласної «Просвіти» Микола Кульчинський розповів про роботу над книгою і свої враження від неї : «Текст дуже захоплює, дає змогу зануритися у період Української революції 1917-21 рр., перших визвольних змагань. У цей час до національного відродження долучилося чимало визначних постатей, і хочеться краще їх пізнати. Донька француженки і шведського аристократа, Софія Русова все життя віддала Україні. Мала великий музичний талант, і могла повʼязати життя з музикою, але вважала це надто егоїстичним, і присвятила себе педагогіці ще з юності. Відкривала перші українські дитячі садочки, цікавилася передовими поглядами на виховання, уже тоді писала про виховання дітей з особливими потребами». «Право на видання мемуарів нам передав київський історик, професор Володимир Сергійчук. Коли я почав вчитуватися, виявив багато помилок: людина, котра передруковувала з аркушів, датованих 1927-м роком, була «не в темі» – часто переінакшувала зміст речень, ставила не там розділові знаки… Все це треба було виправляти. Я робив примітки і коментарі, для кращого розуміння тексту читачем», - повідомив Микола Кульчинський. За його словами, перевидана «Просвітою» книга «Софія Русова. Мемуари» - це своєрідний документ епохи, ключ до розуміння непересічної особистості, яка, не будучи українкою за походженням, стала однією з найвидатніших українських просвітительок. «Цю книгу корисно прочитати всім вчителям і студентам, щоб зрозуміти, які люди творили Україну, страждали й гинули за неї. Софія Русова пережила 4 арешти та 15 обшуків, але все одно не здалась − продовжувала свою просвітницьку діяльність!», - висловив переконання Микола Кульчинський. Він зачитав опис Русовою приходу більшовиків до Києва і терор російсько-більшовицьких загарбників проти української інтелігенції.
Микола Кульчинський
Очільник просвітян Полтавщини акцентував на тому, що як педагог-філософ Русова глибоко усвідомлювала, що школа й виховання мають діяти у повній відповідності з особливостями й потребами своєї країни та нації. «Народові, який не має своєї школи і не дбає про неї, призначені економічні злидні і культурна смерть. Мова - це найголовніша основа будь-якої нації», - процитував із книги Микола Кульчинський. На обкладинці книги вислів Софії Русової: «Найдорожчий скарб у кожного народу — його діти». Як зазначила викладач кафедри дошкільної педагогіки Полтавського національного педагогічного університету Наталія Ковалевська, напрацюваннями і методами Русової у сфері дошкільного виховання користуються зараз студенти, майбутні педагоги і вихователі.
Полтавський період життя педагогині змалював словами голова Полтавського міського товариства «Просвіта», історик-архівіст Тарас Пустовіт : «У Полтаві є провулок родини Русових. Вся родина заслуговує на пошанування, вони двічі проживали тут — у 1891-92 рр, і з 1899 по 1902 рік, Софії Русовій довелося пожити в різних містах України. У Полтаві вона була вихователькою в приватному дитячому садку, який, до речі, сама й організувала, як організовувала й вечірні школи. Мешкали в будинку біля сучасного медичного училища, там встановлена меморіальна дошка. Ця родина постійно перебувала під поліційним наглядом через «неблагонадійність», українофільство. Їхній син теж був у вирі політичних подій того періоду — один із засновників РУП, контактував із ідеологом українського націоналізму Миколою Міхновським,Симоном Петлюрою і іншими політичними діячами того часу. Саме в будинку Русових у лютому 1900 року відбулося зібрання, де Міхновський виголосив свою відому промову «Самостійна Україна», що мала розголос по всій Україні і в Російській імперії. Після цього всі присутні потрапили під поліцейський нагляд, зазнали арештів і переслідувань».
Промовляє Тарас Пустовіт
Музичну атмосферу доби Української Народної Республіки створювали полтавські музиканти. Так, лідер гурту «Дель Тора» Євген Янкевич виконав пісні січових стрільців та авторські твори А відомий на Полтавщині бард, активний учасник Революції Гідності Юрій Трейгель заспівав «Український романс» про подвиг Героїв Крут на слова активістки «Просвіти», полтавської поетеси і журналіста Ганни Антипович.
