Музей Полтавської битви започаткував просвітницький проект про інформвійну Московщини проти України
«Інформаційна війна московського царя Петра І проти гетьмана України Івана Мазепи: мова документів та експонатів музею історії Полтавської битви». Таку назву має науковий історико-просвітницький проект, який стартував у музеї історії Полтавської битви. «Це лише один із перших заходів, присвячений інформаційній війні. Далі буде», - запевняють у дирекції музею. Презентацію проекту відвідали журналісти, історики-науковці облцентру, працівники відділу культури і туризму міськвиконкому, активісти товариства «Просвіта», ГО «ВелоПолтава» та Українського козацтва.
Військовим
діям на полях битв передувала потужна ідеологічна кампанія. Війна, яку вів цар Петро
І проти
воєнно-політичного виступу
гетьмана Івана Мазепи за звільнення від Московії, відрізнялася від попередніх московсько-українських війн безпрецедентним пропагандистським
супроводом. Так звана "війна маніфестів", на жаль, українською стороною
була програна. Чому так сталося? На це запитання й спробували відповісти
організатори заходу - співробітники музею.
Один з кращих вітчизняних мазепознавців, заступник директора музею історії Полтавської битви з
наукової роботи Людмила Шендрик, оперуючи документами – джерелами з монографій вітчизняних, польських,
російських істориків (зокрема, й петербурзької дослідниці Таїрової-Яковлевої),
висвітлила такі моменти:
- причини
переходу І. Мазепи на сторону Карла ХІІ;
- хто підтримав І. Мазепу в прийнятті
рішення про вибір шведського короля як союзника?
- чи укладав І. Мазепа договір із польським
королем Станіславом Лещинським?
- методи
боротьби Петра І проти І. Мазепи, війна без правил;
- з якою метою була проголошена анафема І. Мазепі?
- позиція запорозьких козаків у подіях 1708 - 1709
рр.
Один із документів демонструється на слайді
А ще йшлося про медалі, медальйони, гравюри,
живописні полотна у колекції музею історії Полтавської битви,і які за часів
Петра І використовувалися з пропагандистською метою - як засіб впливу на свідомість
людей. За їх допомогою творився імперський
міф про "великого правителя", який здобув блискучі перемоги.
Автор цих рядків від
імені Полтавського обласного товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка зичив успіху проекту й подарував для фондів
музею унікальне видання «Козацька старшина Гетьманщини. Енциклопедія».
Цю книгу авторства професора Володимира Кривошеї видано на замовлення Українського інституту національної пам’яті (УІНП). Ця енциклопедія – розкішне поліграфічне видання,
на 789 сторінках якого зібрано 14 тис. 591 даних козацьких старшин-полковників,
сотників, Генерального військового суду та ін. У часи російської і
більшовицької окупації України тема генеалогії козаччини замовчувалася. Перші, хто почав її розробляти
- науковці з української діаспори, котрі мали доступ до багатьох архівів і
дбали про збереження історії своєї етнічної Батьківщини. І ось цю естафету
підхопив УІНП. «Просвіта» як громадський партнер УІНП на Полтавщині має честь
поширювати цю Енциклопедію серед цільової аудиторії.
неформальне спілкування
