Столітній ювілей Державного герба і грошової одиниці
На Полтавщині, у селищі Опішне Зіньківського району за участю активістів «Просвіти», науковців-істориків з Києва,Харкова і Полтави,провідних працівників державних, освітніх установ, музеїв, історичних і культурологічних журналів, ЗМІ відбулася Урочиста Академія та тематичні виставки з нагоди 100-річчя від часу створення ескізів національного герба України «Тризуб» та перших українських банкнот. Заходи організовано Міністерством культури,Національним музеєм-заповідником українського гончарства в Опішному,Інститутом керамології-відділення Інституту народознавства НАН України, ГО «Конгрес українських керамологів».
Розробку Герба на основі Володимирового тризуба доручили видатному графіку, художнику і архітектору Василю Кричевському, життя і діяльність якого нерозривно пов"язане не лише з Києвом, але й Полтавщиною: Полтавою, Лохвицьким повітом, Опішним. Музей мистецької родини Кричевських у Опішному-це, без сумніву, перлина і архітектури, і духовності та є єдиним в Україні музеєм, присвяченому творчій спадщині великої династії. Закономірно, що саме тут і проходили урочистості.
Присутніх від імені товариства «Просвіта» привітав автор цих рядків.
Акцентував на значущості впровадження державницької політики національної пам’яті, зокрема донесення історичної правди про події Української революції 1917-21 років. Нині чергова російсько-українська війна. Як і сто років тому ворог один і той же-російський імперіалізм, які б маски він не одягав: білогвардійську, червону - більшовицько-комуністичну чи путінську. Українська революція 1917-21рр. спростовує міфи країни-агресора про «ми адін народ» та, начебто, неспроможність українців до державного будівництва. Адже сто років тому українці за короткий проміжок часу породили свою державу – УНР. Зокрема парламент, уряд, збройні сили, дипломатичну службу, а ще – грошову одиницю і державну символіку-Герб Тризуб, до створення яких долучився славетний Василь Кричевський.
Цікавими видалися доповіді доктора історичних наук Ігоря Гирича, старшого наукового співробітника історико-меморіального музею Михайла Грушевського Юрія Євтушенка, заступника головного редактора видавництва «Родовід» Богдана Завітія. 2018 рік – особливий для сучасності: цьогоріч виповнюється століття Тризуба в статусі національного символу Української державності,зазначали науковці. Ключовою постаттю знаменної події став славетний Василь Кричевський – автор проектів Малого й Великого Гербів УНР, один із творців національної двогривневої банкноти серед перших грошових білетів новоствореної держави. 22 березня 1918 року постановою Української Центральної Ради було затверджено проекти Малого й Великого Герба та ескізи печаток офіційних документів. Герби були у формі Тризуба, оточеного вінком з оливкового листя. Тризуб має тисячолітню історію. У давні часи це був знак князівського роду Рюриковичів – правителів Русі. У часи УНР Тризуб затверджено державним гербом України, що підкреслює спадкоємність із попередніми періодами української історії. У ХХ столітті Тризуб став символом боротьби українців за незалежність. Радянська тоталітарна система затаврувала його як «націоналістичний знак». Використання Тризубу в СРСР заборонялося, «винуватців» жорстко карали. Відновивши незалежність у 1991 році та обравши Тризуб державним гербом, Україна продемонструвала наслідування традицій УНР. Російська агресія в Криму і на сході України розпочалася із знищення Тризуба як маркера української ідентичності. Тризуб об’єднує українських патріотів, які сьогодні захищають наш суверенітет і територіальну цілісність України. Для українців у всьому світі Тризуб символізує зв’язок із Батьківщиною.
Виступ Ігоря Гирич
Сто років тому, у березні 1918 року під головуванням Михайла Грушевського ухвалено «Закон про грошову одиницю, биття монети та друк кредитових державних білетів». Ним створено нову грошову одиницю — гривню. Тож в рамках урочистостей було відкрито експозицію архівних матеріалів Василя Мазуренка – голови спеціальної Комісії з розробки перших українських банкнот (1918 рік), технолога-кераміста, дослідника українського гончарства. Також Національний музей-заповідник українського гончарства найбільш повну в Полтавській області колекцію перших українських грошових знаків доби Української революції 1917-21рр. репрезентував з власного фондового зібрання.
Ця мистецька подія – унікальна, адже виставка відкрилася століття потому, як з’явилися її експонати. Присутні оглянули унікальні історичні артефакти- провісники економічної незалежності УНР, свідки історії становлення Української Державності початку ХХ століття.
Виставка банкнот
Першими виставку переглянули журналісти
Слайд-демонстрація українськиї банкнот часів Української революції 1917-21 років
Відеоматеріал про заходи у Опішному
