Розмір тексту

Викуп Тараса Шевченка з кріпацтва:маніпуляція про виняткову роль росіян та правда дослідників

Російсько-комуністична  пропаганда   впродовж    десятиліть  нав’язувала  міф   про виняткову  роль   російської   інтелігенції    у справі   визволення  Тараса Шевченка  з кріпацької  неволі.  «В своїй хаті своя правда, і сила і воля»,- писав Пророк. Справді, настав час пізнавати правду про видатних Українців, про свою історію і культуру. Ця правда є імунітетом від чужоземних   шкідливих впливів   у   час російсько-української війни. Тож, у цьому дописі пропоную ознайомитися   із  сучасними правдивими дослідженнями з цієї теми. 

 Справжнє , аж ніяк не російське походження художника Карла Брюллова (по батькові нащадок знаменитих французьких емігрантів-гугенотів, по матері – німець, Карл Брюлло став Карлом Брюлловим за указом Олександра I, аби прізвище сповіщало іноземцям про підданого з Російської імперії і нагадувало російські прізвища, йому подарували букву «в»; оскільки життя в Петербурзі не склалося, художник випрохав дозвіл виїхати в улюблену Італію;  доїхав до кордону, там зняв  одяг і викинув його, бо не хотів брати з собою навіть пилюку Росії-мачухи) ,  поета Василя Жуковського (син Сальхи - туркені, яка потрапила до російського полону при штурмі Бендер у серпні 1770 року),  графа Михайла Вієльгорського ( поляк, віолончеліст, композитор) , а також  Олексія Венеціанова - сина грецького купця з Ніжина Фармакі-Венеціано та українки. Про це раджу прочитати у замітці Ганни Черкаської «Спростовано міф про те, що Шевченка з кріпацтва викупили росіяни»

  Участь полтавців у визволенні провісника національної державності з неволі , нові факти щодо порятунку із кріпацтва. Про це у дослідженні директора Центру дослідження історії Полтавщини обласної ради, члена «Просвіти» Олександра Білоуська. Читати тут

Мусимо знати правду й про роль українців: художників Івана Сошенка і Аполлона Мокрицького , поета Євгена Гребінки. Цитата із статті у газеті «День» : «Серед українців це (крім Сошенка)  передусім Євген Гребінка, поет, письменник і громадський діяч, а також Василь Григорович, конференц-секретар Академії мистецтв у Петербурзі (Шевченко присвятив йому поему «Гайдамаки»). Всі вони розуміли одне: щоб «огонь святий» в душі юного Тараса не згаснув, йому конче потрібно вчитися в Академії мистецтв, а поки він кріпак — це немислимо». Повністю матеріал   можна прочитати тут

Про автора

Олег Пустовгар

Олег Пустовгар

Перший заступник голови Полтавського обласного об'єднання Всеукраїнського товариства "Просвіта" ім.Тараса Шевченка

211
Останні публікації:

Полтавщина:

Запропонувати тему