Інтелектуальні змагання з української мови

 Конкурс імені  Петра Яцика

 На ХVІІI Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика завітали учні з усіх районів та міст обласного значення Полтавщини. Організував ці інтелектуальні змагання знавців «солов’їної» обласний інститут післядипломної педагогічної  освіти ім. М.В. Остроградського спільно із облпредставництвом Ліги меценатів, обласним об’єднанням Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка та Департаментом освіти і науки  ОДА. Мета - утвердження державного статусу української мови, піднесення її престижу серед молоді, виховання поваги до культури й традицій українського народу.

    Стартував ХVІІI конкурс ще торік - 9 листопада, в День української писемності, і проходив на різних етапах – шкільному, районному, нині – обласному. Випробування на творчі здібності пройшли школярі 3 – 11 класів, студенти вишів І-ІІ, ІІІ-ІV рівнів акредитації, учні професійно-технічних навчальних закладів. Спершу діти, батьки і вчителі завдяки скайп-зв’язку переглянули  відеопривітання зі столиці – від  одного із натхненників конкурсу, виконавчого директора Ліги українських меценатів, письменника і діяча ВУТ «Просвіта» Михайла Слабошпицького. У залі – переможці та призери обласного етапу. За свої високі результати на регіональному рівні вони отримали призи: дипломи та книги. Юних лауреатів  вітали  перший проректор інституту післядипломної педагогічної освіти Наталія Корягіна,  автор цих рядків   й представник Ліги меценатів у Полтавській області, бібліотекар Галина Вовченко.    

     «Просвіта»   вручила дітям та вчителям  понад 20 найменувань книг. Це  «Кобзар» Тараса Шевченка - для лідерів обласного етапу. Це знакова праця Миколи Хвильового «Україна чи Малоросія?», наукова праця «Лексика грецького походження в українській мові», твори Бориса Грінченка, Леся Танюка, Андрія Малишка. Це і книги, що видані головою Полтавської  «Просвіти» Миколою Кульчинським: «Симон Петлюра і Українська революція 1917-21 рр.»; «1709» Леоніда Полтави (про гетьмана Івана Мазепу); «Три зозулі з поклоном» Григора Тютюнника; «Микола Степаненко. Вибрані праці» (окремі твори віце-президента Державного центру УНР в екзилі, літературознавця, уродженця села Микільське Полтавського району), «Оповідання з історії України» авторства Грицька Коваленка - голови «Просвіти» м. Полтава у добу Української революції 1917-21 рр., історика, етнографа, письменника, розстріляного більшовиками у 1917 році; «Полтавська Петлюріана. Збірник наукових праць». Це і книги авторства полтавських просвітян – поезії  Ганни Антипович, збірка «Поети Полтавської «Просвіти», збірка поезій Петра Ротача «Дух минувшини». А ще компакт-диски фестивалів «Мазепа-фест» та документального серіалу «Собор на крові» та  книги видавничого центру ВУТ «Просвіта»:  «Слово о полку Ігоревім як історичне джерело» та  «Просвіта: історія та сучасність». 

  Юні інтелектуали неодмінно стануть новою українською патріотичною елітою, яка зробить Україну НАЦІОНАЛЬНОЮ державою - країною, де назавжди запанують українська мова, культура, національна пам’ять. 

 Сподіваюсь, що  конкурс житиме довго, адже найгірші часи лишилися у минулому.. Читачам блогу нагадаю, що 25 жовтня 2010 року тодішній проросійський міністр-українофоб Табачник підписав наказ, яким ліквідував конкурс, що спричинило опір інтелігенції. Зокрема, голова товариства «Просвіта» Павло Мовчан , почесний голова «Просвіти» Дмитро Павличко, член Національної спілки письменників України, діяч «Просвіти» Михайло Слабошпицький, шістдесятник Іван Дзюба, відомі письменники Марія Матіос, Василь Шкляр та інші митці, інтелектуали написали відкритого листа до Януковича з вимогою скасувати рішення Табачника. Конкурс отримав нове дихання після Революції Гідності і влаштовується за підтримки Президента, уряду та громадськості.

  «Кількість учасників нашого творчого змагання постійно зростає, - розповіла під час церемонії відкриття обласного етапу Ольга  Коваленко, методист відділу гуманітарних дисциплін Полтавського інституту післядипломної освіти, - Конкурсом передбачено виконання письмових завдань із різних розділів науки про мову, написання творчого завдання – розповіді, опису, роздуму на запропоновану тему». Вона відзначила, що учнівська молодь Полтавщини є активним учасником цього конкурсу упродовж останніх 14 років - на районному та міському рівнях до нього долучається близько трьох тисяч учнів та студентів.

 Загалом Полтавщина має 43 переможця та призери,   які цього дня в аудиторіях Полтавського інституту післядипломної освіти пройшли нове випробування: виконали завдання національного етапу. Ці роботи  відправлять всеукраїнському журі на перевірку. Результати національного етапу  стануть відомі наприкінці березня.

Довідково: У травні 2001 року фундатором  проекту  став  український меценат Петро Яцик (1921-2001рр.) Народився у заможній селянській родині, закінчив 7-річну сільську школу, навчався на сільськогосподарських та залізничних курсах. Працював помічником машиніста. У 1944 році виїхав на Захід, проживав у Німеччині. Здобув фах економіста в Українському технічно-господарському інституті у Регенсбурзі (1947). З 1949 року мешкає у Канаді. Власник і президент приватної будівельної фірми Prombank Investment Limited (P. Jacyk Group). Засновник  Міжнародного  благодійного фонду «Ліга українських меценатів», був його почесним президентом. Один із спонсорів Інституту українських студій Гарвардського університету (США),«Енциклопедії українознавства», Центру досліджень історії України ім. П. Яцика при Альбертському університеті (Канада), Освітньої фундації ім. Петра Яцика (її фонд налічує 4 млн. доларів), Українського лекторію в Школі славістики та східноєвропейських студій при Лондонському університеті, документаційного центру в бібліотеці ім. Джона П. Робертса при Торонтському університеті. Пожертвував мільйон доларів на історичні дослідження. Завдяки йому відкрито спеціальний український відділ в Інституті ім. Гаррімана при Колумбійському університеті: на ці потреби пожертував 750 тисяч доларів. Коштом мецената видано чимало наукових монографій  з історії  України (зокрема, переклад англійською мовою «Історії України-Руси» авторства Михайла Грушевського), економіки, політології, медицини, етнографії. Започаткував Міжнародний конкурс знавців української мови. За ухвалою Ліги українських мецентаів, цьому конкурсу надано його ім'я, а дочка Надія стала почесним головою. Сума його пожертв на українські інституції  в західному світі перевищує 16 мільйонів доларів. За багатолітню меценатську діяльність нагороджений «Почесною відзнакою Президента України» (1996), а до свого 80-ліття — орденом князя Ярослава Мудрого.

Конкурс імені  Тараса Шевченка

     Підсумки обласного етапу Всеукраїнського мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка також підбивали цими днями у обласному центрі. Організували його обласний інститут післядипломної педагогічної  освіти ім. М.В. Остроградського спільно із обласною «Просвітою»  та облдержадміністрацією. Свої роботи до розгляду журі  представили понад двісті молодих, обдарованих мешканців  Полтавської області.

   Конкурс проходив  серед  учнів 5-11 класів,   учнів професійно-технічних навчальних закладів, студентів  ВНЗ I-IV рівня акредитації і мав на меті  поліпшення знань з української мови і літератури.  Завдання  розроблялися Міністерством освіти та Інститутом модернізації змісту освіти.  Ольга Коваленко, завідувачка гуманітарних та мистецьких дисциплін ПОІППО ім. Остроградського зауважила: «Що це за завдання? Це написання твору, але й обов’язково є мовні завдання, наприклад: ввести дієприкметникові звороти, ввести цитати правильно, ввести складнопідрядні речення і так далі».   Одинадцятикласниця Тетяна Майборода отримала президентську премію за перемогу в Міжнародному мовно-літературному конкурсі. Дівчина написала  есе про Тараса Шевченка. «У цьому творі я виклала власні думки з приводу творчості цього письменника. Пояснила його значення для всієї української нації»,- говорить дівчина. Перше місце також посів 12-річний учень 7-го класу  Євген Петраш. Хлопчик каже: «Тарас Шевченко – це   символ Української держави.Він любив рідну Україну. Доля рідної землі його завжди хвилювала більше, ніж власна».    Церемонія закриття обласного етапу Шевченківського конкурсу відбувалася у невимушеній мистецькій атмосфері: декламування  віршів, пісні на слова Кобзаря та Лесі Українки, перегляд документального відеоматеріалу про Тараса Шевченка. Не обійшлося без традиційних подарунків і віншувань.     Автор цих рядків вручив молоді і вчителям цінний подарунок - книгу, видану Полтавською «Просвітою»  «Симон Петлюра і Українська революція 1917-21 рр.».   Адже Симона Петлюру  маємо знати не лише як державного діяча. Петлюра - це ще  і  публіцист, журналіст, редактор українських журналів та літературний оглядач - автора літературних праць про Лесю Українку, Івана Франка.  

    Переможців  обласного етапу також нагородили дипломами та книгами ректор Полтавського національного педагогічного університету, професор Микола Степаненко та ректор  інституту післядипломної педагогічної освіти Віталій Зелюк.