6.07.2016 | 2:24

Полтавське обласне товариство «Просвіта» видало книгу про Мазепу

Презентація історичного роману Леоніда Полтави "1709"  відбулася  у приміщенні обласної  бібліотеки для юнацтва  імені Олеся Гончара. Роман «1709»  видано обласним товариством "Просвіта" за фінансового сприяння товариства української мови в Чікаго(США), зокрема родини Боднаруків-пані Віри і пана Богдана. Видання книги є продовженням діяльності полтавських просвітян  у справі розвінчання брехливих імперських російських міфів про Полтавську битву 1709 року  та постать  Івана Мазепи. 

Леонід Полтава  - видатний письменник-націоналіст  на еміграції після Другої світової війни

Громадськості книгу представив її упорядник і автор передмови, голова  обласного обласного товариства "Просвіта" Микола Кульчинський. У презентації взяла участь заступник директора музею "Поле Полтавської битви" Людмила Шендрик.

Спочатку Кульчинський  розповів про  автора роману. Справжнє прізвище Леоніда Полтави –  Пархомович.  Символічним  є те, що народився 24 серпня 1921 р. Трохи більше року не дожив до свого 70-річчя, а відтак і до проголошення незалежності України, за яку він так довго боровся. Опинившись далеко від рідного краю, взяв собі як літературний псевдонім назву малої батьківщини — Полтава — і гідно проніс його над світом. Журналіст радіо «Свобода» та радіо «Голос Америки». Драматург, редактор еміграційних видань Організації Українських націоналістів бандерівського крила, дитячий поет. Член еміграційної спілки АДУК — Асоціації Діячів Української Культури. Жертва комуністичного сталінського терору (батька вбили працівники НКВД СССР, переслідували матір). Народився в родині сільського лікаря Едуарда Адамовича Пархомовича, мати Любов Іванівна — учителька. Навчався у Ніжинському учительському інституті (1940). В часи ІІ світової війни — активіст культурницького руху, кореспондент українських видань Ромен та Харкова. Згодом — у підпіллі, у числі остарбайтерів у Німеччині. Опинявся кількаразово в концтаборах; у повоєнні роки — у таборах для біженців у Німеччині. Живе кілька років у Парижі, потім у Мадриді очолює український відділ Іспанського радіо, згодом працює на радіо «Свобода» у Мюнхені. З 1958 — у США, де працює в українській редакції радіо «Голос Америки», редагує газету «Свобода». 1946-го виходить його перша збірка «За мурами Берліну», до якої ввійшли поезії часів ІІ світової війни, а 1948 — збірка «Жовті каруселі». 1952 у Мюнхені було видано невеличку збірку його новел під назвою «У вишневій країні». Згодом за океаном виходять ще чотири поетичні збірки: «Біла трава», «Вальторна», «Із еспанського зшитка», «Смак Сонця». У 1953 виходить збірка «Українські балади», а у 1958 — «Римські сонети», «Семен Якерсон з України» (5–7 березня 1966 , Вашінгтон) — поема про сотника Армії УНР Семена Якерсона. Леонід Полтава — чудовий дитячий поет, на творах якого виростали покоління українців Західної Європи та Америки. Ось деякі з його дитячих книжок: «Котячий хор», «Подорожі і пригоди Миклухи-Маклая», «Абетка веселенька для дорослих і маленьких», вірші, казки, поеми, оповідання, лібретто оперет «Лис Микита», «Лісова царівна», «Мавп’ячий король», «Лисячий базар». Похований на українському православному цвинтарі Св. Андрія у Саут-Баунд-Бруку, штат Нью-Джерсі. Цікаво, що в нетрях інтернету можна знайти  версії, що Леонід Полтава мав інше прізвище –  Єнсен і був прямим нащадком шведського короля Карла ХІІ. За словами Кульчинського, Леонід Полтава посів вагоме місце серед всіх українських літераторів ХХ століття. Його творчість позитивно оцінювали такі класики, як Мосендз та Шевельов. Також голова Полтавського обласного товариства «Просвіта» зазначив : « Думаю, що українці будуть більше цікавитися творчістю еміграційних письменників. Вони не писали на замовлення, вони були вільними людьми, і не підкорялися вказівкам компартії, як то робили письменники, які жили в радянській Україні».До речі, з ініціативи Полтавського обласного товариства "Просвіта"   вулицю  імені  німецького комуніста Ернста Тельмана  згідно з розпорядженням голови ОДА В.Головка  перейменовано   на честь Леоніда Полтави.

"1709" - один із найкращих романів Леоніда Полтави

Він вийшов друком  у 1968 році в Нью-Йорку. Це розповідь про Івана Мазепу, його близьке оточення, гетьманську столицю Батурин.

 – Роман «1709» це також пам’ятник гетьманові, але не тільки йому самому. Герої книги – родина Гармашів, Сидір Вовк, Мелашка – у них я впізнав своїх батьків, дідусів, бабусь. Читаючи цей роман, а також дослідження Валерія Шевчука, мимоволі у свідомості виникають аналогії із сучасністю. Сьогодні є та ж ненависть до українців, як і тоді. Чого вартий парад полонених українських військових у Донецьку, знущання над ними в застінках ДНР-ЛНР . Такий же садизм бачимо у Батурині, Ромнах, Лебедині 1709-го року, – поділився враженнями голова Полтавського обласного товариства «Просвіта»  Микола Кульчинський. Він наголосив, що російська пропаганда намагалася приховати той факт, що у 1709 році Івана Мазепу та Карла ХІІ підтримала майже половина тогочасного населення Гетьманщини. Інша половина стала на бік Петра І.

«Автор роману володів грунтовними історичними знаннями»,- відзначила  Людмила Шендрик, заступник директора музею полтавської битви. « Небагато письменників беруться за історичний роман. 

Треба знати епоху, вміти показати історичні постаті. Леонід Полтава знав той період, про який писав»,-зауважила науковець. А ще сповістила учасникам презентації, що у книзі є посилання на твори  історика Ілька Борщака, котрий  відшукав артефакти присвячені видатному гетьману Іванові Мазепі та гетьманській столиці –  Батурину. Як відомо,  гетьману  Мазепі  з  ініціативи  «Просвіти»   у Полтаві встановили пам’ятник та згідно з розпорядженням голови ОДА В.Головка перейменували на  честь Івана Мазепи  вулицю Калініна - одну  із найбільших у Полтаві.
Переглянути відеосюжети про презентацію книги можна тут  

http://poltavske.tv/events/935.html

http://misto-tv.poltava.ua/news/novini/u-poltavi-prezentuvali-monumentalnu-pratsyu-pro-ivana-mazepu.html

http://www.ltava.poltava.ua/news/7478

Про автора
Олег Пустовгар
Член Правління Полтавського обласного об'єднання товариства "Просвіта" ім.Тараса Шевченка
Олег Пустовгар
154
Останні публікації