15.06.2016 | 2:59

«Просвіта» видала книгу спогадів видатних поборників незалежності

«Від «Старої Громади» до шістдесятників» –  це сьома книга в рамках обласного видавничого проекту «Просвітницька книгозбірня», що його започаткувала крайова  «Просвіта». Книгу видано цією організацією  за фінансової   підтримки  товариства української мови у Чікаго (США), зокрема Вірі  та Богдану Боднарукам. Днями збірник презентували громадськості.

Актуальні спогади-уроки історії  для сучасного читача: як втратили державність сто років тому і  чому  важливо зберегти  її нині

“ Хочу, щоб читач побачив шлях справжнього подвижництва, небувалого героїзму, трагедію поразок і зрад. Є над чим подумати: який ми шлях пройшли, яке щастя мати власну державу. Герої цієї книги — справжні українці”, – наголосив редактор і упорядник книги, голова Полтавського обласного товариства «Просвіта» Микола Кульчинський.   «Я прочитав дванадцять  спогадів різних авторів і на свій смак вибрав ті частини, що могли б зацікавити сучасного читача, – повідомив він.

Збірник складається   із спогадів    видатних поборників незалежності , діячів українського національного відродження - Євгена Чикаленка, Дмитра Дорошенка, Михайла Крата, Семена Левченка, Юрія Горліс-Горського, Сергія Єфремова, Богдана Савки, Івана Кошелівця, Валерія Марченка, Василя Стуса та Івана Світличного. Починається збірник зі  спогаду  видатного мецената української культури, видавця перших україномовних газет, фундатора Товариства українських поступовців  Євгена  Чикаленка. Йдеться про історичну поїздку     до Полтави  на урочистості з нагоди  відкриття пам’ятника Івану Котляревському: «…На свято відкриття пам’ятника Котляревському їхало багато делегатів з галицьких установ, які разом з Києва виїхали до Полтави в одному поїзді, зайнявши підряд два вагони. Жартуючи ми казали, що якщо наш потяг розіб’ється – надовго припиниться     відродження української нації. Як чехи казали, що якби завалився будинок в якому збиралися будителі чеського національного руху,  то не було б відродження чеської нації. Галичани, що  вперше були на великій Україні, дивувалися і захоплювалися її безмежними просторами. Від Перемишля чи  Львова їдеш майже добу до Києва, дві доби до Полтави – вся територія суцільно заселена українським народом і тільки в степах понад Чорним морем можна зрідка доїхати до колоній волоських німецьких та інших, а то все одна українська мова, майже без змін та діалектів, від Карпат до Кавказу.І так можна їхати серед суцільного українського населення і третю добу аж до Ростова, де українське населення перемішане з козаками-москалями, а далі четверту та п’яту добу серед українського населення, що живе всуміш з остатками тубільців, калмитів, сартів киргизів і так далі…».Кульчинський  певен , що ця  цитата засвідчує  масштаб велетенських  страхітливих втрат  українства  після поразки   УНР сто років тому у тодішній   російсько-українській війні. Чимало часу   організатори презентації   приділили   спогадам  Дмитра Дорошенка - міністра закордонних справ  Української держави  (1918р.), засновника «Просвіти»   на Катеринославщині, діяча Центральної Ради, історика, публіциста, літературознавця.  «Просвіта»  помістила  до збірника  якраз ті  моменти , де йдеться про  вітчизняну  зовнішню  політику сто років тому. Неодмінно читача зацікавить епізод , як гетьман Павло Скоропадський   дослухався порад Дорошенка й приборкав кримських сепаратистів. Зокрема, гетьман  ініціював  блокування  ввезення і вивезення усіх товарів з Криму.  А через місяць проросійські сепаратисти  сіли за стіл переговорів  і  увійшли  в склад Української держави як автономна республіка. Оприлюднено й позицію Дорошенка щодо   українських  інтересів  на заході - в Румунії, Угорщині та на сході-  аж до Ростова – там скрізь було етнічне українське населення, яке потім винищили.

             Цільові читацькі групи-молодь та воїни АТО

У презентації   взяли участь студенти ПНПУ - майбутні історики та журналісти. Всі вони отримали в дарунок від «Просвіти» цю книгу. Професор  кафедри  історії України Полтавського національного педагогічного університету  Людмила Бабенко у промові перед учасниками презентації  та журналістами зауважила, що ця книга має стати важливим чинником  у справі патріотичного виховання молоді. На думку пані Людмили, упорядники досягли мети – показати боротьбу за українську національну державність , за національну  ідентичність, за українську національну культуру, за українську мову в часи  російського  поневолення,  переслідування російським царизмом, а потім і російським більшовизмом. А ще, як наголосили організатори    презентації, «Просвіта» , дбаючи про видання і поширення цієї книги, передусім орієнтувалася на молодіжну цільову групу. «Прагнули виданням книги «Від «Старої Громади» до шістдесятників» донести до молоді досвід попередників, які жили у жахливі часи, але так багато зробили для сучасної України», - підкреслив діяч руху опору шестидесятників, колишній політв’язень комуністичного режиму, депутат ВР 3-6 скликань , голова обласного товариства «Просвіта» Микола Кульчинський.

      До речі, понад сто примірників книги Полтавське обласне товариство «Просвіта» подарувало  школярам - юним учасникам  всеукраїнської  учнівської  олімпіади з української мови та літератури. 50 книжок отримають бібліотеки   Кременчука.Також сто книг просвітяни  передали  на Донбас - у зону бойових дій російсько-української війни (АТО). Книга підніме бойовий дух бійцям, які продовжують справу своїх великих попередників - воїнів армії УНР,  Січових стрільців,   які так само ще сто років тому боронили українську землю від російських окупантів.

                         «Українським героям. Ми будемо»

Таку назву має вірш авторства Миколи Кульчинського, вміщений у книзі.Сподіваюсь, прочитавши його,  багато хто відкриє Кульчинського не як політика чи громадського діяча, а як талановитого поета.

«Українським героям! Ми будемо!»

О,Вкраїнські Герої!

Співають вам славу тихі води і ясні зорі                         

й одинока тополя серед безмежжя полів,

і блакитна печаль чистих прозорих небес,

і карооке дівча,

серце її,перса її ніжні лілеї

наливаються любовю до свободи,

до віднайденої Вітчизни,

вся вона повна майбутнього плоду,

зродиться він із палючих вулканів свободи,

з єдиного, на все життя,

 кохання,

розповідатимуть про нього внуки і правнуки,

небеса процвітатимуть ним

безмежними пелюстками офіри

і сяйливо сліпучих райських птахів чистоти і щирості.

Та сьогодні це карооке дівча - майбутня мати

вільних на віки вічні дітей

співає Вам славу

О,Вкраїнські Герої!

І я кажу їй,чолом Тобі,дівчино!

І я кажу їм,чолом Вам,наші Герої,

Вкраїнські лицарі!

О,як чекали на Вас мученики Вкраїни

у мордовських холодних пустелях,

у загратованих клітях,

у них тільки морок і холод,

у них тільки отруйні випари

хижої злоби катів.

О. як чекали на Вас мученики Вкраїни!

Їхню плоть убивали люті кати

та дух їхній залишався живим і палючим вогнем,

що горів крізь розпач і біль:

«Як мало нас,малесенька щопта!»

Де ж ти наш, український народе?

І вмирали вони нескорені

Василі,Олекси,Валерії, Юрії,Івани.

Та вогонь Їхньої любові і свободи

пломенів над Україною,над світом

і меркли кати,плюгавіли,

і щулилась,і шкірилась,і маліла імперія,

вічно голодна крові вовчиця,

перед  їхньою божистою красою,

перед Їхньою Україною,

заквітчану любовю і свободою,

застелену мальвами,ружами, волошками,барвінком,

вишневим та яблуневим цвітом,

вбрану у ніжнотонну Решетилівську вишиванку,

у калинових коралях,

у  добрім намисті із сріберних туманів,

нескорену,горду і жадану для  своїх лицарів.

Знали ж бо вони, наші мученики,

Ви будете,Ви будете, Ви будете!

І нині співають вони славу Вам,

О, Вкраїнські Герої!

Ваші дружини осяйні,

повиті печаллю і тугою,

чистими як ранкові роси.

Ваші матері горем просвітлені

й пречисті оченята маленьких янголів

також співають вам славу кожною клітиною свого єства.

О, Вкраїнські Герої!

Ось сивочолий Гетьман Іван

вдивляється пильно у Ваші душі,

зором орлиним пропікає їх наскрізь,

а тоді взявши бандуру,заспівав Вам славу,

о,Вкраїнські Герої!

Вже не буде наша Матір чайкою при битій дорозі!

Ось,  натхненні словом Пророка, козаки і старшини

у вишневих садах полтавських,

повних білого квіту і соловїнної млості,

у південних степах,залитих щебетом жайворів

і голосінням євшан- зілля,

повиті сонячним золотом,

у єдвабах і шовках зелених,

 ось вони у Холодноярських лісах і яругах

бють московських катів до останньої кулі в набої.

Скільки гинуло їх

прекрасних і гордих завзятців,

сонячних дітей своєї степової Еллади,

Ні, не буде  Матір наша бездітною вдовицею!

Знали ж бо вони!

Ви будете, Ви будете, Ви будете!

Ось у Карпатах,

у строгих смарагдових шатах гори предковічні.

Родять вони безсмертних воїнів.

О, які звитяжні вони завжди!

Модрини, смереки ,ялиці

стоять стужавілі пам’яттю.

Тут ішли засвіти борці незламні.

Бо знали ж вони твердо!

Ви будете, Ви будете, Ви будете.!

Разом з Вами вони сьогодні!

І голос їхній у суголоссі співу,що славить Вас,

О, Українські Герої!

Як і той хлопчик із золотим тризубом на синій шапочці.

Ось він іде по Хрещатику,тримаючи маму і тата за руки,

і  в очах його дитячих недитячий вогонь.

Всім,хто бачить його, вже зрозуміло-

славу співатиме Вам,поки й віку його

о,  Вкраїнські Герої!,

цей хлопчик у синій шапочці із золотим тризубом на чолі.

І Мати наша -Вкраїна

вже ніколи не буде голосити

своє сирітство на світових вітрах .

Ми будемо, Ми будемо, Ми будемо!

Про автора
Олег Пустовгар
Член Правління Полтавського обласного об'єднання товариства "Просвіта" ім.Тараса Шевченка
Олег Пустовгар
154
Останні публікації