27.06.2014 | 21:46

Про антиконституційні диктаторські закони , нардепів від ГО «Моя Полтавщина» та запитання до тих, хт

Цей блог - спроба освіжити у пам’яті події 16 січня, коли у ВР було вчинено спробу антиконстуційного заколоту. Доречно про це поговорити в День Конституції.

Агресія нашого давнього ворога – Росії - і все, що із цим пов’язано - вбивства і катування українських людей прокремлівськами звірами, збиті окупантами і їх прибічниками українські літаки і вертольоти, проблеми розселення біженців зі сходу, бронежилети для українських військовиків - це те, що нині постійно, як то кажуть, на слуху.

   Однак, мусимо й пам’ятати й про тих доморощених політиканів, котрі каталізували цьогорічні трагедії. 16 січня увійшло в українську історію як трагічний день, як спроба ревізувати Конституцію, відновити під керівництвом путінського прихвосня Януковича, по суті,  диктатуру сталінського зразка. Саме 16 січня регіонали і комуністи всупереч Конституції, регламенту і вимогам Євромайдану проголосували за диктаторські закони, після чого обурений народ від мирних протестів перейшов до радикальніших протистоянь. Саме після цього цинічного і обурливого голосування регіоналів і комуністів пролилася перша кров на Грушевського…

    Це голосування й на совісті ряду парламентаріїв із Полтавщини. Нагадаю: по мажоритарним округам Полтавщини до Верховної Ради потрапило 8 депутатів, іще троє на час виборів проживали у регіоні. П’ятеро із одинадцяти «полтавських» народних обранців проголосували за диктаторські закони 16 січня. Це двоє представників КПУ- Сергій Гордієнко та Роман Шугало:  з комуністами давно усе ясно, недарма ж Мінюст вивчає документи на предмет причетності їх до сепаратизму і тероризму, тож не варто виключати й імовірність заборони компартії.  Регіонал Олексій Лелюк – позиція давно задекларована і зрозуміла, тут теж усе давно ясно. А от Олег Кулініч і Володимир Пилипенко кандидували не від ПР, маскувалися під позапартійних, йшли під брендом ГО «Моя Полтавщина» . Кандидували саме у тих округах, де перемогти під брендом ПР було неможливо - ненависть до Януковича і його посіпак ще навіть у 2012 році зашкалювала. Перемогли завдяки велемудрим іміджмейкерам, перемогли, бо збрехали виборцям: мовляв, ніколи у ПР не підемо… Перемогли і відразу ж вступили до фракції ПР. Перемогу цим латентним регіоналам разом із собі подібними кував і пан Діонісій Каплін - депутат облради від партії «Совість України» (в часи режиму кривавого Януковича вона оголосила про влиття до ПР).  

Цікаво,  що ті ж самі депутати – колишні члени фракції ПР, які були згодні обмежити конституційні права українських громадян,  знову гнуть своє. Протеже пана Діонісія - Володимир Пилипенко - не з’явився на голосуванні за закон про відновлення довіри до судової системи, покликаний розширити автономію судової гілки влади та посилити суддівське самоврядування (4378-1).

Тож, маю конкретні запитання до Діонісія:

1)    Чи готовий він нести відповідальність за обман виборців з боку ГО «Моя Полтавщина» (запевняли, що йдуть як позапартійні, але відразу вступили до фракції ПР)?

2)    Як він як депутат і особа, що позиціонує себе як демократичний громадський діяч, оцінює антиконституційні «диктаторські закони»?

3)    Якщо позитивно, то чи можна вважати нинішню «демократичну» позицію політичною мімікрією? Чи може годі з нас політичних ящірок?

4)    Якщо негативно, то чи відчуває бодай моральну відповідальність за кров , що пролилася на Грушевського після ухвалення диктаторських законів?

Думаю, навряд чи громада отримає відповіді на ці запитання. Мімікрія  багатьох українських політиків набула нечуваних масштабів.

Олег Пустовгар, громадянин України, виборець

Про автора
Олег Пустовгар
Член Правління Полтавського обласного об'єднання товариства "Просвіта" ім.Тараса Шевченка
Олег Пустовгар
154
Останні публікації