Денікінець, оббріхувач петлюрівців Булгаков у Полтаві - місті Петлюри? Антиукраїнська провокація?

  У полтавському сегменті соцмереж  популяризується специфічна ініціатива  перемістити споруду звеличення російського імперського письменника Булгакова з Києва до Полтави. Далі пояснюю чому такі «вкиди» можуть бути загрозою національній безпеці, зокрема інформаційній і спробою розколоти українське суспільство. Прошу управління СБУ в Полтавській області вважати цей допис публічним зверненням.  

Чи варто музею Бажана знову наступати на граблі ганебного досвіду музею дальньої авіації?

Полтава вже має гіркий досвід переміщення з Києва до Полтави російських імперських маркерів. Нагадаю, музей дальньої авіації невдало намагався берегти як «зіницю ока» так званий «памятник» російському полководцю, кату українського народу Алєксандру Суворову, який у 1768‒1769 роках придушував Коліївщину — козацько-селянське повстання в правобережній Україні. Для нас як для країни, яка протистоїть російській агресії, це не просто питання символів, а принципово важливе історичне питання. Суворов входить до пантеону героїв СРСР, нині путінської Росії, раніше — Російської імперії. Україна має своїх історичних Героїв. Суворов має явну негативну репутацію в історії України. Тож цей монумент, що стояв на подвір’ї київського військового ліцею імені Івана Богуна, було демонтовано з ініціативи дирекції ліцею та за підтримки УІНП. Але споруду перемістили до Полтавського музею важкої бомбардувальної авіації — філії Національного військово-історичного музею України за ініціативи дирекції музею і  встановили у лічених метрах від Стіни пам’яті військовослужбовців, правоохоронців та добровольців, які загинули під час відсічі збройної агресії московитів. Тож за наполяганням Інституту нацпам’яті у лютому 2022 року "суворова" демонтували й у Полтаві. Через два тижні у своєму телезвернення диктатор Путін обурився цим, отже все було зроблено правильно. Детальніше тут

"Памятник" Булгакову-так само ворожий маркер. Про це далі.

 Про українофобію у творчості денікінця Булгакова 

Поштовхом до демонтажу у Києві стали закон «Про засудження та заборону пропаганди імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» та рішення Експертної комісії УІНП.

Булгаков в 1919–1920 рр. був військовослужбовцем Добровольчої армії, окупаційної щодо Української Народної Республіки, яку очолював видатний полтавець Симон Петлюра.  Ідеологія Добровольчої армії Денікіна базувалася на ідеї відновлення «єдиної неподільної Росії» та українофобії, а практики були спрямовані на відновлення Російської імперії в кордонах станом на початок 1917 р., а отже, й на знищення відновленої 1917 року Української держави. У оповіданні «В ніч на 3-е число» та романі "Біла гвардія" білогвардієць Булгаков гротескно зобразив  воїнів 1-го полку Синьої дивізії, їхню уніформу, зовнішність, створив пародійні сцени спілкування та   сцену біля Софійського собору з негативною характеристикою українських пісень та їхніх виконавців. 

Нарукавний знак у вигляді тризуба, який носив Головний отаман УНР Симон Петлюра, є офіційним елементом айдентики Сухопутних військ ЗСУ. Цей символ, розроблений істориками та художниками, повернувся до українського війська у 2017 році, щоб підкреслити тяглість поколінь. Чи відомо про це пану Бажану, який у ЗМІ себе позиціонує як «парамедик ЗСУ»? Чи погоджував він свою «ініціативу» із своїм військовим керівництвом або із бригадою ЗСУ імені Симона Петлюри? Генштабом ЗСУ? Чи не дискредитують Сили оборони такі «ініціативи»? Який нарукавний знак носить пан Бажан? Петлюріський? Чи булгаківсько-денікінський? (нагадаю, денікінська армія (збройні сили Півдня Росії, 1919–1920) використовувала кутові нарукавні знаки біло-синьо-червоних кольорів)

Булгаков свідомо паплюжив петлюрівців і гетьмана Павла Скоропадського, тобто вороже ставився до Української держави. Зокрема, у романі «Біла гвардія» демонструє заперечення самої ідеї української державності, несприйняття факту відновлення політичної суб’єктності України та українства як такого. Устами свого білогвардійського персонажа Алєксєя Турбіна пише таке: «Я б вашего гетмана  за устройство этой миленькой Украины, повесил бы первым! Хай живе вильна Украина вид Киева до Берлина! Полгода он издевался над русскими офицерами, издевался над всеми нами. Кто запретил формирование русской армии? Гетман. Кто терроризировал русское население этим гнусным языком, которого и на свете не существует? Гетман. Кто развел всю эту мразь с хвостами на головах? Гетман».  

Окрім денікінщини, імперської ідеї "єдиної росії"  прославляв і диктатора совєтської російської імперії - СРСР Йосипа Сталіна (організатора Голодомору-геноциду 1932–1933 років та архітектора «Великого терору» 1937–1938 років) у п’єсі «Батум» (1939 р.)  Залученість Міхаіла Булгакова до глорифікації російської імперської політики підтверджує також і факт його співпраці з організаціями, що реалізовували комуністичну пропаганду, зокрема з літературним відділом Головного політико-освітнього комітету Народного комісаріату освіти РСФРР. 

У романі «Біла гвардія» російський письменник вдався до принижень української мови, назвваши її «этим гнусным языком, которого и на свете не существует».Щодо української мови вжито також епітети «странный язык», «проклятый язык». У 19-му розділі ранньої редакції «Білої гвардії» (1925) написав, що українську мову вигадав Володимир Винниченко, що цією мовою «никакой дьявол не говорил».

Оповідання ж «Я убив» (1926) відображає ідеологію людиноненависництва, чітко продемонстрованого на прикладі ставлення до українців. У творі описує як пораненого військового, петлюрівця, офіцера Армії УНР  вбиває білогвардієць лікар-парамедик Яшвін. Талановито виправдовує тяжкий злочин та доводить абсурдну тезу: лікарську присягу, клятву Гіппократа можна переступити. При цьому українських військовиків, на відміну від винахідливого російського денікінського вбивці Яшвіна, змальовано як винятково агресивних осіб, схильних до ірраціональних протиправних дій. “Одну из пуль я, по-видимому, вогнал ему в рот, потому что помню, что он качался на табурете и кровь у него бежала изо рта, потом сразу выросли потеки на груди и животе, потом его глаза угасли и стали молочными из черных, затем он рухнул на пол.” . Опісля лікар утікає й повертається в уже червоний Київ. Твір закінчуються дуже знаковим діалогом з лєнінцями-червоноармійцями: "Меня остановили, спросили документы. Я сказал:— Я лекарь Яшвин. Бегу от петлюровцев. Где они? Мне сказали:— Ночью ушли. В Киеве ревком.И вижу, один из патрульных всматривается мне в глаза, потом как-то жалостливо махнул рукой и говорит:— Идите, доктор, домой. И я пошел". Українофобія  оповідання працювала і далі працює на створення сприятливого тла для сьогоднішніх закликів у державі-агресорі  до геноциду українців. У творі "Я убил" Булгаков талановито виправдовує тяжкий злочин та доводить абсурдну тезу: лікарську присягу, клятву Гіппократа можна переступити. 

Чи переступив через клятву Гіппократа начебто ж "український парамедик" Бажан? Адже хоче засмітити Полтаву Булгаковим, який творчою іскрою "вбивав" воїнів Армії УНР, на плечах котрих стоять сучасні ЗСУ?

Так званий «памятник» Булгагову-чия спадщина -українська чи московських бізнесменів?

У соцмережах пан Бажан називає памятник Булгакову українською культурною спадщиною. Це брехня.  Процитую воїна батальйону «Свобода» 4 бригади оперативного призначення НГУ Андрія Іллєнка: «Памʼятник Булгакову було встановлено за кошти Дениса Баса заступник мера Києва Черновецького, та сама «молода команда»). Він ще років 15 тому втік у Москву, де й досі живе і займається будівельним бізнесом. До того він та його колеги з молодої команди активно займалися будівельним бізнесом» у Києві, перетворивши рогульську хаотичну забудову та знищення історичних памʼяток Києва на корупційну машину. Знищував Київ — а потім звалив у Москву. Цікаво, що це середовище вирішило поставити памʼятник саме Булгакову».  

Чи порушено законодавство у частині поняття «історична антиукраїнська пропаганда»?

Звертаю увагу правоохоронних та безпекових органів у Полтавській області, що ініціатива Бажана суперчить духу і букві Закону України "Про засади державної політики національної пам’яті Українського народу». Так і само і галас у соцмережах про неї.  Законодавець офіційно визначив: відновлення та збереження національної пам'яті та захист державної мови є невіддільними елементами національної безпеки. Закон вводить безпекові терміни, спрямовані на протидію ворожій дезінформації. Зокрема, визначаються поняття «історична антиукраїнська пропаганда» (поширення викривлених фактів для дискредитації України). Політика пам'яті спрямована на протидію дезінформації та ворожим впливам, які Росія використовувала десятиліттями для знищення української ідентичності. Закликаю правоохоронців дослідити публікації  щодо спроби пана Бажана перемістити російський ворожий імперський маркер Булкагову до Полтави на предмет ознак згаданої пропаганди. 

Раджу пану Бажану зібрати кошти на відправку споруди звеличення російського мерзотника Булгакова до Москви,  а взамін рашисти нехай віддадуть з "Ермітажу" вкрадені знакові артефакти Гетьманщини в  т.ч. Івана Мазепи.  

Переміщення до Полтави може викликати протести, дестабілізацію у місті. А воно нам треба?  Годі провокацій!

Про автора

Олег Пустовгар

Олег Пустовгар

Представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області

620
Останні публікації:

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефон редакції: (095) 794-29-25

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему