Вулиця Героїв ОУН у Полтаві
На будинках вулиці Героїв ОУН (колишня Ковпака) в мікрорайоні Браїлки міста Полтава триває очищення від незаконних аншлагів з позначкою прізвища військового діяча СССР, учасника встановлення влади ленінської росії в Україні, учасника боїв червоної армії проти УПА Сидора Ковпака. Натомість встановлюються нові вуличні покажчики,які відповідають рішенню Полтавської міської ради.
Назва вулиці вшановує Героїв Організації українських націоналістів (ОУН) усіх поколінь -від часу створення до підрозділу ОУН у сучасних ЗСУ.
Перший Конгрес (Великий збір) українських націоналістів, на якому була створена ОУН відбувся 28 січня, 1929 року у Відні. В його роботі взяли участь 30 делегатів (16 – уродженці Галичини, 14 – із Наддніпрянщини), завдяки чому форум представляв усі регіони України і мав соборницький характер.Українські патріоти не змирилися з поразкою революції 1917-1921 рр. і продовжили боротьбу. Після обрання президії, затвердження порядку ведення Конгресу й складу різних комісій, були заслухані доповіді «Сучасне становище на українських землях» (Євген Коновалець), «Український націоналізм» (Дмитро Андрієвський), «Державний устрій України» (Дмитро Андрієвський), «Міжнародна політика України» (Зенон Пеленський). Всього на форумі було зачитано 40 доповідей.
Підсумком роботи Конгресу стало проголошення створення ОУН, яка не буде обмежувати свою діяльність конкретною територією, а прагнутиме опанувати всі українські терени, де мешкають українці. ОУН вестиме «політику всеукраїнського державництва» і протистоятиме всім партійним і класовим угрупуванням українства. Кінцева мета організації – Українська Самостійна Соборна Держава.
Провід ОУН очолив Євген Коновалець, заступником став Микола Сціборський, секретарем – Володимир Мартинець.
На офіційному сайті УІНП зазначається:
"Радикалізацію українського визвольного руху, що спирався на еміграцію та патріотичні кола Західної України, спричинили: трагічна доля українців під польською та радянською владами, втрата віри в традиційні легальні методи боротьби, розчарування західними демократіями. Як наслідок, українська молодь звернулася до ідеології націоналізму, вбачаючи в ній світоглядну платформу, здатну мобілізувати маси. Виникають такі структури, як Група української національної молоді (1922-1929), Легія українських націоналістів (1925-1929), Союз української націоналістичної молоді (1926-1929). З липня 1920-го діяло найактивніше націоналістичне об’єднання – Українська військова організація (УВО). Ґрунт для об’єднання зазначених вище націоналістичних сил підготували конференції в Берліні (1927) та Празі (1928). І вже з кінця 1928-го розпочалася підготовка до першого конгресу, на якому мала би утворитися нова політична сила - майбутня Організація українських націоналістів (ОУН).
Діяльність ОУН зосереджувалась насамперед в західних областях України, що перебували у складі міжвоєнної Польщі. Однак, з початком німецько-радянської війни було створено кілька похідних груп ОУН, які змогли налагодити підпільну діяльність в центральних, східних та південних областях, включно з Донбасом та Кримом. В тому числі й на Полтавщині.
Добровольчий батальйон «ОУН» увійшов до складу Збройних сил України у 2015 році, ставши окремою ротою розвідки у складі десантно-штурмової бригади. До цього він діяв як добровольчий підрозділ і брав участь у бойових діях на Донбасі, зокрема в обороні Донецького аеропорту та в районі Пісків. У 2015 році батальйон «ОУН» був інтегрований до складу Збройних сил України.
Полтавський вимір ОУН (події та діячі, життя і дільність яких пов"язані із Полтавським краєм-то окрема глибока тема).
Пора актуалізувати питання встановлення пам'ятного знаку Героям ОУН, життя яких пов'язане з Полтавщиною. Годі й шукати кращого місця, ніж сквер по цій вулиці, звідки демонтовано символ мілітаризму СССР - сталінський танк.
