Відійшла у засвіти Валентина Асадчева. Світла пам"ять світлій Людині

Навіть не віриться...Ще зовсім недавно спілкувався із нею. Здавалося б, пані Валентина була сповнена сил і енергії. Обговорювали передачу від протестантських спільнот Києва для Полтавської міської громади кількох мобільних укриттів біля найбільших зупинок транспорту та збір дитячих книг авторства письменників Полтави для діток-сиріт, батьків яких вбили російські окупанти. І ще багато чого вона прагнула скоординувати. Але гидка хвороба забрала пані Валентину з цього світу.

Полтавці мають цінувати і пам"ятати весь той огром праці подружжя Асадчевих (пана Валерія і пані Валентини) для розвою української культури і відновлення національної пам"яті на Полтавщині. Всього не перелічити: це і поява нових книг (до прикладу, пані Валентина є ініціаторкою створення книги "Полтавська писанка", видання якої мав честь менеджментувати свого часу), і зустрічі із письменниками, і різноманітні заходи під егідою Київського фонду культури; і постійні екскурсії діток із сільської глибинки до Києва. Вела проєкт "Славетні імена Полтавщини". Сприяла друку альбомів з малюнками дітей, присвячених трагедії Голодомору-геноциду 1932-33 рр, писанкарству. Потрібен час, щоб інформацію про Валентину Асадчеву як "моторчик" добрих справ систематизувати, упорядкувати.

Взагалі, тоді у часи президентства Віктора Ющенка Полтавщині ДУЖЕ пощастило з головою ОВА. Економіст Валерій Асадчев і його дружина не словом, а ділом підтримували усе, що пов"язане з українською ідетичністю. І це при тому, що опір з боку кремлівської "п"ятої колони" був шаленим. Це нині все здається містер-очевидністю, коли українська парадигма стала панівною. А тоді..., це окрема розмова...

Так, пані Валентина знала ціну своєму чоловіку, усвідомлювала його менеджерський талант і стратегічне мислення. Так, тоді у 2010 році всі ми, мислячі українці Полтави підтримували Валерія Асадчева на міського голову Полтави. Так, тоді у виборчому штабі, не покладаючи рук, працювала і пані Валентина. І не заради кар"єри та якихось благ. Просто Полтава мала шанс розірвати "порочне коло" "вибору", нав"язаного із Москви, "вибору" "яєць" з одного кошика від одної кцп-курки із фінансуванням всяких капашиних , нач.хімічних військ ерефії, всяких "половінок" і мамаїв із їх дружбанами-пекельними ківами. Була альтернатива, але не склалося...

Вдячний Валентині Асадчевій за підтримку, поради, Добро у ті романтичні ющенківські часи, коли Бог дав можливість мені попрацювати на Українську справу на посаді директора Департаменту інформаційної діяльності Полтавської ОДА.

Співчуття Валерію Асадчеву та доньці Тетяні. 

Земля пухом і Царство Небесне мегаскромній, добрій, енергійній і діяльній Людині пані Валентині Асадчевій.

Пам"ятатиму...