У фільмі "Пдйомна сила" чимало про полтавську бригаду армійської авіації

Значна частина стрічки присвячена роботі полтавської бригади армійської авіації. До речі, робота над документальним фільмом "Підйомна сила" розпочалася у Полтаві рік тому. Зйомки проходили не лише у Полтаві, але й у Костянтинівці, Слов'янську, Харкові, Києві та Львові.

Весь фільм побудований на реальних історіях. Усі оповідачі — борттехніки, інженери, авіанавідники та бойові пілоти, які зараз захищають Україну.

Глядач із вуст творців нашої новітньої історії довідується про три героїчні, успішні і потужні операції за участі армійської авіації ЗСУ, ГУР і СБУ: знищення російських колон в тилу противника під час Київської кампанії, прорив повітряної блокади в оточений Маріуполь та бої за визволення острова Зміїний.

Усі оповідачі круті, але особисто мені запала в душу і мозок розповідь Героя України Миколи Любарця. Йдеться про унікальний героїчний політ літали на "Азовсталь", у оточений російським ворогом Маріуполь. Вижити -піввідстотка із ста...Таких операцій під час різних місій ООН та ін. досі не здійснювали ні США, ні Велика Британія, ні військові льотчики країн ЄС. Микола Любарець розповідає просто, доступно, як професіонал, іноді зі слізьми на очах. Наприкінці фільму закликає молодь вчити і говорити українською мовою.

Дружина Миколи Любарця -парамедик і учасник операції з оборони Маріуполя, теж серед оповідачів. Режисеру вдалося настільки класно її "розговорити", що глядач відчуває не тільки розумом, але серцем її світлу енергетику. Отак дивишся на її посмішку, слухаєш історію кохання і війни, історію народження донечки і відчуваєш усім єством оту світлу енергетику.

Чесно кажучи, дивлячись і слухаючи оповіді родини Любарців, мимохіть на очі навертаються сльози.

А ще дуже зворушливий кадр, знятий із смартфону. Його, здається, два роки тому оприлюднила "Українська правда" та інші інтернет-видання. Українські військові на гелікоптерах прилетіли до десятричного хлопчика, який завжди розмахував прапором України, побачивши їх у небі. Цей хлопчик завжди зустрічав пролітаючі вертольоти з прапором, бажаючи їм удачі і повернення живими. І от одного разу... вони приземлилися перед його будинком! Мегакласний історичний кадр: один гелікоптер сідає неподалік будинку, біля якого дитина розмахує українським прапором. Потім з нього виходить вертлітник із пакунком у руках,віддає його дитині та повертається назад. Відео завершується тим, що військові відлітають, а хлопчик махає їм із прапором у руці.

Стрічка «Підйомна сила» показує, як проходить робота авіаторів вночі чи в режимі радіотиші, а також під час тренувань та роботи на полігоні. Уперше розказані історії відважних пілотів-вертолітників — про критичні моменти перших днів війни, сміливі та смертельно небезпечні операції з рейдами в тил ворога.

А ще у документальному так собі ненав"язливо говориться про потребу подальшої модернізації ЗСУ у бік стандратів НАТО. Один молодий пілот так і каже: "я думаю, шо всі оті ще совдепіські інструкції з бойових вильотів та ін. треба облить бензіном і спалить, а тоді перекласти натівські, адаптувати до українських реалій і впроваджувати"

Нитку сюжету веде оповідач — закадровий голос, який цитує уривки з книги Василя Муліка (пілот армійської авіації, кавалер ордену Народний Герой України) «Congo-Донбас. Гвинтокрилі флешбеки».