Першій українській олімпійській чемпіонці з Супрунівки присвятили назву вулиці та меморіальну дошку
Як відомо, у межах виконання деколонізаційного законодавства при Інституті розвитку міста Полтава (ІРМ) діяла топонімічна група, до якої належали краєзнавці, історики, музейники та інші фахівці. У цій дорадчій інституції представляв виконавчий орган влади-Український інститут національної пам'яті. Рекомендації групи при ІРМ (приміром щодо Ніни Бочарової) про нові назви вулиць у Полтавській громаді лягли у основу рішень сесій міськради та стали поштовхом до ширшого процесу комеморацій.
Рішення нашої групи при ІРМ як імпульс для нових комеморацій
Комеморації - заходи з увічнення пам"яті, створення символьного простору та іншого комплексу практик, які демонструють ставлення сучасників до минулого. Пишаюся, що голосував "за" увічнення пам"яті Ніни Бочарової. Рішенням сесії Полтавської міськради на її честь назвали вулицю у Супрунівці Полтавської міської громади. Це був перший крок з увічнення землячки, уродженки цього села, дворазової олімпійської чемпіонки.
Чому пошанувається у публічному просторі України і Полтавської міської територіальної громади?
Народилася у Супрунівці (нині село підпорядковане Полтавській міській раді). Займатися спортом розпочала у Супрунівській школ, згодом навчалася на відділенні спортивної гімнастики Полтавської школи фізкультури (тепер Полтавська дитячо-юнацька спортивна школа «Молодь» Полтавської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства «Україна»). чемпіонка України зі спортивної гімнастики серед дівчат середнього юнацького віку, 1939 дебютувала в чемпіонаті України серед дорослих. У роки Другої світової війни була акробаткою полтавського цирку. Серед видатних здобутків – винайдення гімнастичної вправи «шпагат на брусах», яку до неї ніхто не виконував.
Чемпіонка у вправах на колоді, срібна призерка в особистому багатоборстві та у командних обов’язкових вправах з предметами 15-х Олімпійських ігор (Гельсинкі, 1952), цей титул здобула першою в Україні.
Срібна призерка чемпіонату світу в команд. вправах з предметами (1954). Абсолютна чемпіонка (1949) та чемпіонка у вправах на бруссях і колоді (1951). Виступала за спортивне товариство «Будівельник» (Київ, 1948– 58). З 1944 мешкала у м. Києві. Закінчила 1948 Київський державний інститут фізичної культури (тепер Національний університет фізичного виховання і спорту України), за фахом тренер-викладач.
Після розпаду СРСР і відновлення незалежності держава Україна удостоїла видатну уродженку Полтавського краю низки державних нагород. А саме: почесна громадянка м. Києва (з 2015); нагороджена орденами княгині Ольги III ст. (2002), II ст. (2009), I ст. (2012), орденом Національного олімпійського комітету України під № 1 (2012), медаллю «В пам’ять 1500-річчя Києва» (1984), медаллю НОК України «За відданість олімпізму» (2019) ; нагорода в номінації «Спортивна слава України» національного конкурсу «Герої спортивного року», який щорічно проводиться Національним Олімпійським комітетом України та Міністерством у справах сім’ї, молоді та спорту (2008).
2004-го року спортсменка несла факел під час Всесвітньої смолоскипної естафети. Більшу частину життя прожила в Києві. Померла у 95-річному віці у Римі 2020-го.
Нове місце пам'яті
Згадане рішення групи та сесії міськради стали імпульсом для нових комеморацій. 18 березня на засіданні офіційної комісії з питань найменування та перейменування елементів міського середовища та інфраструктури, увічнення пам'яті осіб та подій вирішено встановити на фасаді будинку культури в Супрунівці меморіальну дошку.
24 вересня її було урочисто відкрито. Церемонію приурочили до 100-річчя від дня народження спортсменки. Автор барельєфу, знаний у Полтаві скульптор Дмитро Коршунов створив ескіз і нове місце пам"яті на основі світлин спортсменки, зроблених на Олімпійських іграх в Гельсінкі. Ініціювали встановлення дошки у Полтавському обласному відділенні Національного олімпійського комітету та Полтавській ОВА.
Начальник Полтавської ОВА п. Пронін на церемонії відкриття сказав: "Життєвий шлях Ніни Бочарової та професійна діяльність надихають покоління українських спортсменів. Пишаємося нашими земляками, їхніми успіхами, сильним характером і стійкістю. Вдячні обласному відділенню Національного олімпійського комітету України за ініціативу та сприяння у відкритті дошки".
Виставка «Досягнення олімпійців Полтавщини»
Під такою назвою на подвір’ї Полтавського обласного краєзнавчого музею імені Василя Кричевського експонується виставка «Досягнення олімпійців Полтавщини». Вона присвячена 100-річчю з дня народження Бочарової.
На офіційній Фейсбук-сторінці музею зазначається : "Після такого тріумфального олімпійського початку Ніни Антонівни полтавські дослідники спорту з’ясували унікальний факт – у всіх наступних Іграх (окрім бойкотованих СРСР у 1984 р.), завжди брали участь спортсмени Полтавщини або особистості, пов’язані з цим краєм. У зв’язку з ювілеєм олімпійської чемпіонки Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського спільно з Полтавським обласним відділенням Національного олімпійського комітету України підготував виставку «Досягнення олімпійців Полтавщини». На ній представлені фотографії Ніни Бочарової з архіву Національного олімпійського комітету України, медалі олімпійців, грамоти й дипломи, спортивна екіпіровка олімпійців, із колекції музею або які були надані спортсменами на період роботи виставки. У час широкомасштабної збройної агресії росії проти України тільки завдяки Збройним силам України стали можливими успіхи олімпійців на Іграх ХХХІІІ Олімпіади 2024 р. Тому важливо згадати тих спортсменів Полтавщини, які віддали своє життя, відстоюючи державну незалежність країни на фронті. В окремому розділі експозиції «Герої – не вмирають» відвідувачі можуть ознайомитися з матеріалами про картингіста Володимира Черниша та борця Дмитра Семки. Окремої уваги заслуговує історія юного патріота й футболіста Степана Чубенка з м. Краматорська, закатованого та розстріляного бойовиками проросійської терористичної організації «ДНР». Його нагороди та речі до музею передала родина, яка з 2022 р. мешкає в Полтаві".
Виставка працюватиме у флігелі музею з 24 вересня до 18 жовтня.
