Деколонізація як один із запобіжників просування ідей «руского міра»
Провів брифінг у Полтавській ОВА про деколонізацію як процес всеохопного позбавлення українцями шкідливого російського імперського спадку.
Розповів про деякі кроки на цьому шляху, яке протягом десяти років українське суспільство зробило. Томос про автокефалію, відмова від російського газу, заборона російських соцмереж і телеканалів, закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Заборона медведчуківсько-мураєвських телепомийок – інформаційних слуг Кремля, також проросійських партій, законодавство про покарання державних зрадників-колаборантів, нещодавня ініціатива Міністерства культури та інформаційної політики щодо вилучення пропагандистської російської літератури з бібліотек і заміна її якісною україномовною. Політика деімперіалізації є багатовимірним поняттям.
Без української мови не може бути України. Тому протягом століть російський імперіалізм прагнув вбити українську мову. Подолання наслідків Емських указів, валуєвських циркулярів, різноманітних розпоряджень генсеків ЦК КПРС, утвердження української мови як державної, зрештою виконання мовного закону-це дерусифікація.
Позбавлення від наслідків злочинної комуністичної ідеології, виконання декомунізаційного закону-це декомунізація. Як відомо, російський диктатор путін висловив нею незадоволення, прагнучи повернути Україну у морок сталінських репресій.
Також розповів, що у Полтавській області триває процес деколонізації, який проводять відповідно до положень Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії».
Одним із головних завдань процесу деколонізації ї в Україні є усунення з публічного простору маркерів, або символіки російської імперської політики. До них належать як матеріальні об’єкти, так і топоніми, урбаноніми.
Процес деколонізації є одним із запобіжників просування ідей «руского міра».
