Постановка п"єси Олени Пчілки-небуденна подія в культурному житті Полтавського краю
Цими днями у Центрі культури та дозвілля (більше відомий як Полтавський міський будинок культури) відбулася небуденна подія в культурному житті Полтавського краю. Вперше в Україні відбулася постановка твору Олени Пчілки «Світова Річ». Створили виставу самодіяльні актори полтавського народного театру «На Павленках».
Я відвідав прем'єру, враження якнайкращі. Навіть попри те що, постановку двічі переривали через повітряні тривоги. Тож, до кінця п'єсу так і не додивився. Організатори запевнили, що 18 квітня буде повторний показ.
Постановку присвятили знаменній даті - 175-й річниці від дня народження Олени Пчілки - письменниці, голови Гадяцької "Просвіти", перекладачки, української націоналістки, громадської діячки, фольклористки, етнографині.
У свій твір Олена Пчілка "зашила" два вагомих сенси.
По-перше, це і право жінки, попри намагання батьків видати за впливового і заможного чоловіка, на свободу, на професію, на свій вибір чоловіка і свого життя. Головна героїня твору - Олександра, дочка збіднілої пані, належить до тих кіл молоді, що захопилися українськими культурно-освітніми віяннями. Її зіграла Марина Кардаш, акторка театру «На Павленках».
Олександра має трьох залицяльників, одного з них вона кохає (а це син російського генерала, байдужий і навіть ворожий до українського національного відродження), другого (а це молодий діяч товариства "Просвіта") вважає другом, хоч той по вуха закоханий у неї; а третього — «прив'язали», матір вимагає вийти за нього заміж, бо багатий, бо секретар міської Думи.
По-друге, Олена Пчілка у своєму творі передає дух часу столітньої давнини. Це початок 20 століття. Попри тотальне зросійщення у Російській імперії (у п'єсі є згадки й про Валуєвський циркуляр, і про Емський указ), тоді на авансцену виходить українська еліта, діячі громадівського руху, товариства "Просвіта", які прагнуть до відродження національної української культури. Зокрема, у п'єсі Олени Пчілки зображена діяльність молодих активістів "Просвіти" студента Стасенка та його приятеля Голуба, їх взаємини з представниками чиновництва та нащадків старих козацько-старшинських родів.
