Вірш Тараса Шевченка "Гоголеві". Микола Гоголь про гетьмана Івана Мазепу
Публіцистично-історичну статтю "Роздуми про Мазепу" 25-річний Микола Гоголь написав 1835 році, коли інтенсивно вивчав і працював над тисячолітньою історією України. Цензори російської імперії недарма вилучили цю статтю з 8-го тому зібрань Гоголя, оскільки у ній викладено програмні думки про політику гетьмана Івана Мазепи, спрямовану на відокремлення від Московського царства.
За цим посиланням монографія,
Автор монографії Яросла́в Дзира — член спілки письменників України, кандидат філологічних наук, історик-джерелознавець, публіцист, історіограф, літературознавець, шевченкознавець, перекладач. У структурі матеріалу повністю оприлюднено статтю Миколи Гоголя
Стаття Гоголя про Мазепу окремо тут
Вірш Тараса Шевченка "ГОГОЛЮ"
За думою дума роєм вилітає,
Одна давить серце, друга роздирає,
А третяя тихо, тихесенько плаче
У самому серці, може, й Бог не бачить.
Кому ж її покажу я,
І хто тую мову
Привітає, угадає
Великеє слово?
Всі оглухли — похилились
В кайданах... байдуже...
Ти смієшся, а я плачу,
Великий мій друже.
А що вродить з того плачу?
Богилова, брате...
Не заревуть в Україні
Вольнії гармати.
Не заріже батько сина,
Своєї дитини,
За честь, славу, за братерство,
За волю Вкраїни.
Не заріже — викохає
Та й продасть в різницю
Москалеві. Це б то, бачиш,
Лепта удовиці
Престолові- отечеству
Та німоті плата.
Нехай, брате. А ми будем
Сміяться та плакать.
Довідково:
Микола Гоголь - уродженець Полтавщини та нащадок славного козацько-шляхетського роду. Він став яскравим прикладом того, як попри всі спроби русифікації українська ідентичність може залишатися в митцеві.
Його захоплення українською природою, фольклором та історією стали фундаментом, на якому виріс цілий корпус текстів про українців, який зберігав нашу ідентичність у часи Російської імперії. Його повісті “Пропала грамота” та “Ніч проти Івана Купала” згодом стали натхненням для режисерів українського поетичного кіно Бориса Івченка та Юрія Іллєнка, які на межі 1960 та 1970-х років наново відроджували українську ідентичність у формі кінематографа за часів радянської імперії.
Творчість Гоголя - це ще один великий пласт того, що варто досліджувати в контексті деколонізації та відновлення національної пам’яті України.
