Важлива розмова про міжнародне визнання голодомору як геноциду та Гарета Джонса

На захід завітали представники наукової еліти не тільки Полтавщини, а й України – історики, краєзнавці, освітяни. 

Видання розраховане на істориків, спеціалістів з міжнародних відносин, студентів та всіх, хто досліджує питання Голодомору 1932–1933 рр. в Україні.

Під час презентації пан Посол подарував книги для бібліотек університетів Полтавської області, та відділу краєзнавства Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І.П. Котляревського.

 До видання, упорядником якого є Надзвичайний і Повноважний Посол, Посол з особливих доручень МЗС України, кандидат філологічних наук Ігор Осташ, увійшли документи щодо визнання Голодомору актом геноциду українського народу та вшанування пам’яті жертв Голодомору, ухвалені парламентами й місцевими органами влади держав світу та міжнародними організаціями. Збірник містить також резолюції Європейського парламенту, Ради Європи та національних парламентів щодо скоєних російською федерацією воєнних злочинів, злочинів проти людства та злочинів геноциду під час повномасштабного вторгнення в Україну. 

Комуністичний кремлівський режим скоїв багато злочинів проти українського народу. Голодомор –найстрашніший і наймасштабніший з них. Але події, що відбувалися в Україні в 1932-33 роках тривалий час були закриті від представників інших держав, - зазначив заступник начальника Полтавської обласної військової адміністрації Антон Чубенко.

Промовляла знана дослідниця голодомору-геноциду, професорка Кременчуцького політехнічного університету Ганна Капустян, ректорка Полтавського педуніверситету Марина Гриньова та ін.

У своєму виступі я привернув увагу учасників презентації до того, що торік Полтава долучилася до числа тих міст України, де в топоніміці пошановано валійського журналіста Ґарета Джонса, який першим в світі відкрив страшну правду про сотні тисяч смертей від голоду в тогочасній Україні. Він – один із перших іноземців, який дізнався про Голодомор в Україні та поширив інформацію про цей злочин комуністичного режиму.

Важливо, що це була свідома воля громади, оскільки при прийнятті рішення депутати Полтавської міської ради керувалися не лише побажаннями міської топонімічної комісії, чи авторки ініціативи Людмили Теймуразян, а передусім результатами голосування на інтернет-платформі "Едем". Поміж низки варіантів полтавці обрали саме цей-Гарета Джонса.

Ігор Осташ подякував Полтавській топонімічній комісії, Полтавському офісу Інституту нацпам"яті, місцевій громаді, депутатам міськради, громадськості за пошанування Гарета Джонса та пообіцяв донести цю важливу інформацію до влади Уельсу. 

Також Надзвичайний і Повноважний Посол, Посол з особливих доручень МЗС України, автор-упорядник книги «Міжнародне визнання Голодомору 1932–1933 рр. геноцидом українського народу». Ігор Осташ розповів, що до цієї збірки серед іншого він включив розділ "Архівні матеріали про діяльність валлійського журналіста Гарета Джонса".

У цьому розділі опубліковано й світлину меморіальної дошки Джонсу, яку урочисто відкрили 30 жовтня 2022 року у місті Баррі на півдні Уельсу (Великобританія). (на світлині). 

Меморіальну дошку Джонсу виготовили в Канаді за кошти українців Канади та США. Її довезення в Уельс фінансувала міська рада Баррі у партнерстві з Міком Антонівим, уельським політиком і правником, який має українське коріння, та міністеркою соціальної справедливості Уельсу Джейн Хатт. Меморіальну дошку встановили всередині церкви при найстарішому цвинтарі Баррі, де похований журналіст та інші представники його родини. У церемонії відкриття пам’ятного знаку взяли участь троюрідний племінник Ґарета Джонса – Філіп Коллі та інші родичі, очільниця міста Баррі Хелен Пейн, Надзвичайний і Повноважний Посол України у Сполученому Королівстві Великобританії та Північній Ірландії Вадим Пристайко, міністерка соціальної справедливості Уельсу Джейн Хатт, депутат Національної асамблеї Уельсу українського походження Мік Антонів, жителі Баррі, українці та представники української діаспори з різних куточків Великобританії.

Згодом у Києві з"явилася вулиця на честь Гарета Джонса, а тепер і у Полтаві. До речі, у нашому місті прокат фільму "Ціна правди" відбувався при аншлагах. Цей фільм - історія відомого британського журналіста-дослідника, який, попри смертельну небезпеку, відправився до Радянської України, щоб викрити та донести до світової спільноти всю правду про трагедію Голодомору. Його викриття згодом стали підґрунтям для роману “Колгосп тварин” Джорджа Оруелла. Ймовірно, й успіх у прокаті "спрацював", ймовірно полтавці були вже доволі обізнаними, оскільки проголосували за увічнення у назві вулиці.

Ігор Осташ висловив припущення, що вбивство Гарета Джонса організували спецслужби Кремля. Відомо, що у 1933-му, Радянський Союз розгорнув проти Джонса кампанію з дискредитації, в якій взяли участь іноземні журналісти, зокрема й кореспондент газети New York Times, володар Пулітцерівської премії Волтер Дюранті. А вже за два роки за дивних обставин Ґарета викрали і вбили під час його подорожі до китайської Внутрішньої Монголії. Як потім з’ясувалося, супроводжував журналіста у цій поїздці агент Комінтерну, міжнародної організації комуністичних партій, яка керувалася з Москви.

П.С. Дякую пану Ігору за чудовий подарунок для бібліотечки Полтавського офісу УІНП-книгу із автографом.