«Навколо постаті»: Український медіа-центр провів захід про Мазепу та деколонізацію Полтави
У межах серії розмов з циклу “Навколо постаті” цими днями у Києві Український кризовий медіа-центр влаштував розмову про видатного українського гетьмана Івана Мазепу. Метою таких публічних бесід у експертному середовищі є з’ясування значення видатних та призабутих українських діячів для сучасного суспільства та культури.
Я долучився до цього просвітницького заходу у режимі ЗУМ-відеоконференції.
Модерував розмову координатор прес-центру Українського кризового медіа-центру, кандидат історичних наук Ігор Стамбол. Спікерами просвітницького заходу стали: Ольга Ковалевська, доктор історичних наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України; Олена Даниліна, доцент кафедри міжнародної журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка, кандидат філологічних наук та Володимир Панченко, науковий співробітник музею Гетьманства, кандидат історичних наук.
Переглянути запис бесіди можна тут
Учасники розмови висловили думки про одного з найвідоміших українських борців проти московського імперіалізму, розбудовника українського бароко, політика і мислителя, імʼя якого на довгі десятиліття стало синонімом українства. Також зʼясовували як імʼя та діяльність Івана Мазепи допомагає українцям у боротьбі проти геноцидних планів Кремля.
Я розповів про понад десятирічну боротьбу за встановлення пам’ятника Іванові Мазепі у Полтаві. Наголосив на тому, що представники МЗС Росії у 2008 і 2016 роках офіційно проголошували позицію: поява монументу суперечитиме національним інтересам Росії. Тож годі й дивуватися, що малороси у деяких владних кабінетах десять років (!) чинили опір встановленню пам’ятника українському гетьману, адже служили не своїй країні, а інтересам ворога.
Також йшлося про важливі події історії Полтави: у 1989 році патріотична спільнота міста ефективно протидіяла спробам організації «Россия молодая» із міста Санкт-Петербург провести масштабне святкування 280-річчя перемоги Московського царства у Полтавській битві, а 8 липня 1990 року активісти Народного Руху і клубу «Рідне слово» за участю тисяч полтавців і гостей міста провели акцію «Ланцюг Злуки: від ката Петра до ката Сталіна». Саме на цих заходах вперше пролунали думки про деколонізацію Полтави шляхом усунення з публічного простору російських імперських маркерів, які звеличують московського царя Петра I та перемогу московитів біля Полтави.
Наголошую: згідно із Законом «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» Полтавська міська рада до кінця року має прибрати з площ міста російські імперські пам’ятники, оскільки вони є воєнними імперськими символами, які меморіалізують перемогу над Україною та її союзником Швецією, підкреслюють колоніальний, залежний стан України, уславлюють російську армію, і продовжують закріплювати російське бачення української історії. Для цього пора створити на території Державного музею-заповідника «Поле Полтавської битви» кластер, присвячений російській монументальній пропаганді.
