Розмір тексту

Сьогодні, 16 вересня 364 -та річниця укладення Гадяцького договору

До речі, після початку широкомасштабного  російського вторгення у Гадячі нарешті відбулася декомунізація топоніміки.

У древньому українському місті більше не буде топонімів, які возвеличували російсько-більшовицького комдива васілія чапаєва. Натомість з’явилися вулиця і провулок на честь Гадяцького Договору. До речі, вулицю і провулок Жовтневі теж перейменовано на честь видатного українського гетьмана Івана Виговського, який і уклав знаменитий Гадяцький договір.

Пам!ятний знак Гадяцькому Договору у селі Красний кут біля Гадяча 

У 1650 р. став у ієрархії Гетьманщини другою людиною після Хмельницького — обійняв посаду генерального писаря. На Військовій Раді у м. Корсунь (25.10.1657 р.) обраний гетьманом України. У часи СРСР цю непересічну постать російсько-імперські комуністичні ідеологи воліли або замовчувати або таврувати як, начебто, «зрадника Росії і попихача Польщі».

Насправді, ж Іван Виговський не подобався окупантам через те, що усвідомлював всю згубність для Гетьманщини промосковського зовнішньополітичного курсу. На початку серпня 1658 р. відкрито виступив проти Москви, що почала втручатися у внутрішньополітичне життя України. Тобто вже через три роки після Переяславської угоди з Московським царством вдався до її денонсації, уклавши 16 вересня 1658 р у місті Гадяч на Полтавщині договір, що став першою спробою євроінтеграції України.

Гадяцький договір 1658 року був підписаний між гетьманом України Іваном Виговським та польським урядом. Документ складався з чотирьох розділів, які передбачали, що Гетьманщина як незалежна держава , входила на рівних правах з Польщею і Литвою до складу конфедеративного державного утворення .

Територію Гетьманщини складали київське, брацлавське і чернігівське воєводства. Вища законодавча влада належала національним зборам депутатів, які обиралися ви усіх земель князівства. Виконавчу владу здійснював гетьман, який обирався довічно й затверджувався королем. Вибір кандидатів на гетьмана мали здійснювати спільно всі стани українського суспільства — козацтво, шляхта і духовенство. Гетьман очолював збройні сили України.

Встановлювалися державні посади канцлера, маршалка, підскарбія і вищий судовий трибунал. Все діловодство мало вестися українською мовою. У Києві або іншому місті передбачалося створити монетний двір для карбування власної монети. Армія Гетьманщини мала складатися з 30 тисяч козаків і 10 тисяч найманого війська. Польським військам заборонялося перебувати на території Гетьманщини. У випадку воєнних дій в Україні польські війська, які знаходились на її території, переходили під командування гетьмана.

Гарантувалися права та привілеї козацтва. На подання гетьмана щороку сто козаків з кожного полку мали прийматися до шляхетського стану. Православні віруючі зрівнювались у правах з католиками. Греко-католицька (уніатська) церква зберігалася, але не могла поширюватись на нові території. Київська Колегія (Києво-Могилянська Колегія) отримувала такі ж права, як і Краківський університет. Другу академію або університет мали заснувати в іншому місті України. Планувалося відкрити гімназії, колегії та друкарні, «скільки буде потрібно»

Саме цей договір став причиною агресії Московщини проти Гетьманщини. У липні 1659 р. під Конотопом козацькі війська під командуванням Івана Виговського при підтримці татарської кінноти завдали поразки московським окупаційним військам, що вторглися на Лівобережну Україну. Тоді війську Виговського і союзників вдалося вщент розбити московського ворога під Конотопом. 

Справу звитяжців Конотопської битви продовжують сучасні ЗСУ. 58 окрема мотопіхотна бригада імені гетьмана Івана Виговського почала своє формування 16 лютого 2015 року.

Нарукавний знак 58-ї окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського

 За ці сім років народної рсійсько-української війни за Незалежність бійці АТО та ООС побували в  найгарячіших точках на Сході, і зараз захищають від російських окупантів.
 

Про автора

Олег Пустовгар

Олег Пустовгар

Регіональний представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області

325
Останні публікації:

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему