Про жертв російського теракту у Кременчуці та місцеву вулицю на честь сталінського співака Утьосова
Сьогодні у Кременчуці провели в останню путь двох кременчужанок, які загибли внаслілок російського ракетного обстрілу. "А до чого тут вулиця Утьосова? Знову Пустовгар за своє!" - скажете ви. Сьогодні про загиблих та елементарні історичні паралелі й уроки історії.
Сьогодні, 2 липня у Кременчуці провели в останню путь 48-річну Оксану Пирхало, життя якої обірвалося в «Амсторі» після ракетного обстрілу рашистів. Власниця салону-перукарні «Іван та Марія» пішла прогулятися по ТЦ, якраз у цей час у нього влучила ракета. Біля салону зібралося багато людей, щоб попрощатися з Оксаною.
Також сьогодні у Кременчуці попрощалися з 29-річною Оксаною Поштаренко. Про це повідомляє ГО «Центр «РОДІС». Того трагічного дня 27 червня дівчина була на роботі – вона працювала в магазині «Comfy», територія якого і стала епіцентром вибуху російської ракети. Оксана Поштаренко – розумна, чуйна, добра, скромна, чесна, товариська, а ще красива, молода й життєрадісна. Оксана була справжньою українкою, учасницею численних патріотичних, просвітницьких, благодійних громадських акцій і заходів, завжди допомагала людям, займаючись волонтерською справою в місті Горішні Плавні.
За останніми даними, у ТРЦ «Амстор» Кременчука внаслідок теракту російських окупантів, знайдено 29 фрагментів людських тіл. Понад півсотні "зникли безвісті".
"А до чого тут вулиця Утьосова? Знову Пустовгар за своє!" - скажете ви.
Елементарні історичні паралелі. Пік творчості цього радянського артиста естради, співака і кіноактора, "народнава артіста СРСР" припав на страшні роки сталінщини й мороку російсько-комуністичної окупації. У Кременчуці сталася жахлива трагедія. А тоді у 30-ті роки мільйони українців Кремль вбивав штучним голодом, засилав "к бєлим мєдвєдям" до сибірів-магаданів, Гулагів, сотні тисяч було розстріляно. "Жить стало лучше, жить стало вєселєй", - проголосив Сталін. І вслід за цим з"явилися пропагандистські витвори Утьосова. Фільм "Весьолиє рєбята", пісня-насмішка над невиннно убієнними Москвою - "Нам пєсня строіть і жить помагаєт", "Лєгко на серце от пєсні вєсьолой".
Чи можливо уявити такі пєсєнкі на сьогодньому вшануванні загиблих у Кременчуці? Скажете, абсурдне запитання. Але так само абсурдним є наявність у наддніпрянському місті вулиці на честь цього пісенного трубадура імперії зла СССР, правонаступником якого є сучасна путінська росія.
І сталін, і його послідовник путін - убивці українців. Але чи є різниця між Утьосовим і сучасними російськими артистами естради, скажімо, Філею Кіркоровим, які завзято підтримують вбивства українців і цю війну?
У Кременчуці до переліку на перейменування включено 137 назв, які возвеличують СССР і росію. Конструктивно попрацювали разом і міськвиконком, і Полтавський офіс УІНП, і місцева громадськість. Але у цьому переліку немає вулиці Утьосова. Як аргумент говорилося таке: одесит Вайсбейн з 1912 року виступав у Кременчуцькому театрі мініатюр, тоді й узяв собі псевдонім Леонід Утьосов.
Чесно кажучи, аргумент так собі. На наступних засіданнях Кременчуцької топонімічної комісії наводитиму свої.
Вічна пам"ять усім загиблим українцям-і в часи СССР, і під час цієї жорстокої війни з росією. Пам"ятаймо й невиннних жертв ракетного обстрілу Кременчуцького ТРЦ.