Червону дияволіаду російсько-комуністичних окупантів у топоніміці Гадяча забанено

Червона дияволіада російсько-комуністичних окупантів  у гетьманській столиці

Перейменування топонімів, назви яких містять символіку комунорежиму, є обов’язком, а не правом органів місцевого самоврядування, і відповідна норма статті 7 Закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» не передбачає винятків щодо можливості не перейменування такого об’єкту топоніміки. Тож на проблему саботажу законодавства ще два роки тому звернув увагу Полтавський офіс Українського інституту національної пам’яті .

31 рік після відновлення незалежності, а таке враження, наче мандруємо машиною часу у часи пізнього Брєжнєва. Судіть самі про площі, вулиці, провулки. Піонерська - на честь Всесоюзної піонерської організації імені В.І. Леніна, створена комуністами у 1922 р., мала на меті ідеологічне виховання дітей у дусі відданості комуністичній партії. Воровського -  один з організаторів масових репресій проти духовенства, пограбування Церкви. Дзержинського - засновник ЧК російської радянської республіки, організатор кривавого ленінського «червоного» терору. 

Енгельса та Маркса - вчення яких стало підґрунтям утвердження комуністичних тоталітарних режимів. Калініна - один із організаторів комуністичного терору в Радянському Союзі у 1920–1930-х рр. 1 грудня 1934 р. підписав постанову ЦВК, якою санкціонував репресії і розстріли. Комсомольська - на честь комуністичної молодіжної організації, підконтрольної КПРС. А хіба не анекдотично звучали вулиці Чапаєва або Крупської - дружини і особистого секретаря лідера більшовиків лєніна - організатора агресії більшовицької Росії проти Української Народної Республіки? Луначарського, одного з ідеологів комуністичного режиму, у 1917–1929 рр. відповідав за всі злочинні дії комуністичного радянського уряду у сфері освіти і науки. Ніколая Островського - комсомолець, комуніст, письменник, автор пропагандистського роману «Як гартувалася сталь», воював проти Армії Української Народної Республіки у складі кавалерійської  бригади Котовського, причетний до каральних експедицій проти населення, нічних обшуків, грабунків, організованих комуністичною владою – ходив по квартирах і відбирав продовольство, книги та інше майно у людей, оголошених буржуями. Паризької Комуни – на честь революційного уряду в Парижі, який був оголошений комуністами-марксистами першим в історії прикладом диктатури пролетаріату. Вулиця Радянська символізувала встановлення радянської влади. Якова Свердлова - голова Всеросійського центрального виконавчого комітету (формальний голова РСФРР), один з організаторів «червоного терору». Тельмана – цей німецький комуніст не мав жодного стосунку до України, і Гадяча зокрема, його ім’я активно використовувалась комуністичною пропагандою в процесі встановлення радянської влади в Україні. Шорса і Фрунзе – обидва придушували петлюрівський повстанський рух. Терешкової – космонавтка, депутат Верховної Ради СРСР, член ЦК КПРС,  як депутат Держдуми росії голосувала за окупацію Криму. Володарський - один з організаторів та натхненників червоного терору, комісар у справах друку, пропаганди та агітації Петрограда. Провулок 1-й Червоний Провулок, 2-й Червоний - прикметник, що використовувався  комуністичним режимом як символ збройної боротьби Червоної Армії проти УНР під червоним прапором комуністичної партії. Кірова - російський більшовик, організатор переслідувань духовенства, у 1921р. стає першим секретарем ЦК компартії Азербайджану, 1926 р. стає першим секретарем Ленінградського губкому партії і Північно-Західного бюро ЦК ВКП(б), мав у  віданні будівництво Соловецького табору особливого призначення. Котовський – російський авантюрист, грабіжник, розбійник, брав участь у війні проти УНР, чинив масові злочини проти цивільного населення. Аркадій Гайдар - чекіст, російський комуністичний дитячий письменник-прозаїк, висміював прихильників УНР. Восени 1921 року був відправлений до Башкирії для придушення «залишків банд націоналістичного спрямування», а потім начальником ЧК в Хакасії на кордоні з Тувою. Власноручно застрелив з нагана у потилицю сотні невинних місцевих жителів, простих селян, жінок, підлітків, дітей. Вулиця і провулок Жовтневі - на честь перевороту російських більшовиків у Петербурзі…

Вплив російських ракет: незаконні назви забанили. Гетьманська столиця отримала нові. Попереду деколонізація

Ось така червона російська дияволіада. Яким боком до історії України і Гадяча ці істоти - збагнути важко. Тож, спільно з громадськістю Гадяча, депутатами міської ради намагався конструктивно співпрацювати з мерією. Рішенням Гадяцького міськвиконкому за № 281 було створено комісію з питань перейменування, до якої увійшли співробітники мерії, місцевого історико-краєзнавчого музею, історики, краєзнавці, вчителі, директори шкіл, викладачі Гадяцького коледжу культури і мистецтв імені Івана Котляревського, депутати міської ради Катерина Кулик і Юрій Гаврилко. Паралельно діяла дорадча група, основу якої склали голова громадської спілки «Українська культурна спадщина» Олексій Новіков, вчитель, громадський діяч і один із засновників Руху у Гадячі Анатолій Скаженик, краєзнавиця Ірина Орлова та автор цих рядків.

На жаль, справа йшла, як мерзле горить. Чому? Про це краще запитати міського голову Володимира Нестеренка. 2022 рік. Повномасштабне вторгнення росії. Швидкість російських ракет прискорила й зміну свідомості у гадяцьких можновладців? Чи банальне перевзування прямо у повітрі? Не знаю. Не моє це діло. Хоча Гадяцький край мені небайдужий, там я народився, провів дитинство і юність, там долучався до НРУ. Одне слово, у квітні червону російську чортівню «забанили»: депутати Гадяцької міської ради перейменували понад 30 площ, вулиць, провулків Гадяча.

Хоча, у порушення закону, депутати й не перейменували у Гадячі провулок Пролетарський все ж на папері, юридично декомунізацію топоніміки Гадяча майже завершено. Кажу, «на папері», бо нові таблички не встановлено, у публічному просторі лишається чужі і ворожі назви.

Та попереду ще й дерадянізація і деколонізація топоніміки Гадяцької міської територіальної громади, де загрозливо велика кількість назв топонімів на честь військових, політичних та культурних діячів періоду СРСР та країни-терориста - росії.